ЛЮТЕР, ЦВІНГЛІ, МЕЛАНХТОН

Сьогодні вже ніхто не вважає, що Мартін Лютер настільки випередив усіх інших, що можна сказати, що він зрозумів Правду, всю Правду і нічого, крім Правди. Навіть лютерани відмовилися від двох із його дев’яноста п’яти тез, але, бажаючи зберегти їхню кількість, вони розділили дві інші. Однак усі погоджуються, що з часів Лютера цивілізація зробила крок уперед. Сьогодні католики стали кращими, і протестанти теж.

Доктор Лютер очолював Католицький коледж, готуючи німецьку молодь до священства. Він чув про Біблію, але, як і інші (впродовж тринадцяти століть до нього) довіряв рішенням різних “Апостольських Соборів” Церкви – різним проголошуваним догмам, вважаючи їх біблійними.

Але я?кось йому пощастило побачити латинську копію Нового Завіту. Цікавість підштовхнула його до читання. Він був вражений його простотою, після чого звернувся до Папи Римського з пропозицією скликати собор, щоб подивитися, чи не віддалилися вони поступово від Біблії. Папа не сприйняв цю пропозицію доброзичливо. Лютер був затаврований як єретик, позбавлений сану й відлучений від церкви. Таке ставлення ще більше переконало його в різниці між Біблійними методами й ученнями та тогочасними. Він почав писати брошури, які поширював по всій Німеччині серед тих небагатьох, хто вмів читати, – будь-якою мовою. Поступово, через великі труднощі, Біблія стала помітнішою.

Ці святі, щиросердні реформатори лише частково зрозуміли Біблію. Залишки забобонів і фанатизму далі впливали на їхній ментальний зір. Та й ми ще не вийшли з цього туману. Але ми дякуємо Богові за те, що вивчення Біблії пробуджується, впливаючи на людей різних конфесій. Треба пам’ятати, що в минулому читати вміли лише одиниці. Біблія коштувала цілий статок. Вона вважалася непотрібною через помилкову довіру до єпископів-апостолів, а також до їхніх догм.