ХРЕСТОВІ ПОХОДИ І ХРЕСТОНОСЦІ

Назва “християнин” стала популярною в Європі. Майже кожен вважався християнином, хіба що хтось відмовлявся від цього, заявляючи, що є євреєм. Цей період дрімоти був порушений тим, що можна назвати фанатичним спалахом запалу, адже стверджувалося, що християни повинні вести війну з турками, євреями та іншими. Хрестові походи залишили свій слід в історії. Керуючись духом того часу, тисячі найшляхетніших людей долали сотні миль суходолом і морем, щоб боротися за Хрест проти Півмісяця. Найстрашнішим вважалося те, що Єрусалим був під контролем мусульман. Тож тисячі життів і статків були покладені в “Хрестових походах, щоб звільнити Гріб Господній від безбожних турків”.

З точки зору сьогодення та яснішого сприйняття речей, хрестові походи загалом сприймаються як спалах божевілля, марною тратою зусиль, відвертим невіглаством і фанатизмом. Але, мабуть, християни сьогодні мають щось однаково бездумне й абсурдне. Людський розум завжди знайде заняття. Божевілля інших виявити набагато легше, ніж своє власне.

Колись доведеться визнати, що сьогоднішнє християнство було таке ж нерозумне, як і за часів хрестових походів. Хіба великі царства землі не називають себе частинами християнства (Христового Царства)? Хіба вони не будують величезні дредноути (військові кораблі), один гарматний залп яких коштує цілі статки? Хіба вони не тренують величезні армії, оснащуючи їх дорогою зброєю війни? З якою метою? Або вони мають злі наміри щодо інших так званих християнських народів, або просто не довіряють іншим. Яким же безрозсудним все це виявиться!

Наскільки краще буде тоді, коли Боже Слово буде повністю прийняте, і коли дух Справедливості й Любові пануватиме у світі! Тоді багатство й енергія, витрачені на хрестові походи, дредноути і зброю, будуть використані для загального блага людей. Тільки Царство Месії може відродити людину до образу Бога і зробити Божий підніжок славним.