“ECCE HOMO” – ОЦЕ ЛЮДИНА!

Наступного дня, рано-вранці, Ісуса відвели до Пилата і звинуватили у державній зраді імператору, бо Він називав Себе Царем. Його обвинувачами були знатні юдеї. Пилат розумів злий умисел такого звинувачення, аби домогтися смерті невинної людини. Почувши, що Ісус із Галілеї, він вирішив уникнути відповідальності й відіслав Його до царя Ірода. Але Ірод не хотів мати нічого спільного з Ісусом. Він чув про Його чудеса і боявся. Після того, як воїни Ірода назнущалися з Ісуса, Його повернули до Пилата. Його обвинувачі наполягали на тому, що, відпустивши Його, Пилат виявить невірність римському імператору.

Пилат шукав спосіб звільнити Ісуса і, щоб заспокоїти невдоволення, наказав збичувати Його. Але це не задовольнило натовп, який кричав: “Розіпни Його!” Нарешті Пилат, поставивши Ісуса на чільне місце, вигукнув: “Ecce Homo!”  – Оце Людина! У вас немає нікого з юдеїв, рівного Йому! Хочете Його розіп’яти? Але натовп кричав ще наполегливіше: “Розіпни Його!” Ніщо так не робить серце затверділим, як релігійна омана.

Ісус не був для натовпу ідеалом царя. Якби Він був суворим, грубим, хвалькуватим, Він був би ближче до їхнього ідеалу людини, здатної звільнити їхній народ з-під римського ярма і стати переможцем, як Олександр Македонський. Світ дивиться на Ісуса з певною повагою, але Він і далі далекий від ідеалу людей. Так само послідовники Ісуса не є ідеалами для світу. Вони з Ісусом вважаються диваками. Як писав святий Іван: “Який Він, такі й ми на цім світі”, – зневажені за мірками людських ідеалів.

Людство не може усвідомити, що Божою метою у Христі та Його послідовниках було підготувати їх через смирення, доброту, терплячість, довготерпіння та любов до славної діяльності Царства Месії – благословляти все людство. Біблія говорить, що сучасний досвід необхідний, щоб це Царське Священство з часом могло бути співчутливим Священством для людства (Євр. 2: 10; 3: 1; 5: 8-10; 12: 11).