ІВАН ПРЕДТЕЧА

Справа відкуплення почалася тоді, коли Ісус на 30-му році життя посвятився померти, що символічно було показано в Його хрищенні. Той, Хто для цього став плоттю, віддав там Себе, аби стати викупною ціною за всіх (свідоцтво свого часу). З цим було пов’язане і пониження Логоса, Який прийняв людську природу, і народження Немовляти у Віфлеємі, і наступні роки розвитку. Так само діяльність Івана Христителя була підготовчою. Його місія полягала в тому, щоб проголосити Ісуса “Агнцем Божим, що на Себе гріх світу бере”. Він засуджував гріх і закликав до праведності, необхідної для всіх бажаючих прийняти Месію і бути прийнятими та благословенними Ним як учасники Царства, яке Він встановить.

Іван проповідував: “Покайтеся, бо наблизилось Царство Небесне”. Але тільки істинні ізраїльтяни (без лукавства) прийняли Месію і стали спільниками в Його славній справі. Іванове хрищення було омиттям гріхів, вчинених проти юдейського закону, і призначалося тільки для тих юдеїв, які не були повністю вірні.

Хрищення Івана символізувало очищення від осквернення, воно проповідувалося юдеям і стосувалося виключно їх. Погани до уваги не бралися. Як вони могли каятися і повертатися до єдності угоди, якщо ніколи не були в такій єдності? Юдеї, зв’язані Угодою, укладеною з ними на Синаї через посередника Мойсея, мали єдність із Богом. Святий Павло каже, що вони “всі охристилися в хмарі та в морі в Мойсея”. Кожен ізраїльтянин, у сердечній єдності з Богом через Мойсея, перейшов від Мойсея до Христа й не потребував додаткового хрищення в Христа, тому що він вже був прийнятий у Мойсеї, образі Христа.

Коли поклик поширився і на поган, деякі в Ефесі повірили й були охрищені Івановим хрищенням, так ніби вони були юдеї. Це була помилка. За радою святого Павла вони знову охристилися в смерть Христа. Поганам треба було христитися безпосередньо у смерть Христа (Дії 18: 25; 19: 3-5; Рим. 6: 3; 11: 17-25).