ПОСЛАННЯ ВЕЛИКОЇ РАДОСТІ

Тільки асоціюючи Віфлеємське Дитя з Логосом, через Якого все було створене, ми матимемо правильне уявлення про Ісуса. Його життя не походило від Адама (через Йосипа), бо це життя було втрачене. Його життя було перенесене. Логос, багатий духовними привілеями, славою і честю, “збіднів ради нас [став Людиною Ісусом Христом], щоб ми збагатилися Його убозтвом” – щоб людство могло бути відкуплене від прокляття – смертного вироку й усього, що він включає: смуток, біль і відчуження від Бога. “Тіло Мені приготував” для страждання смерті. Смерть Того, Хто був Непорочним, була потрібна як викуп за Адама та його рід (1 Тим. 2: 6).

Не дивно, що ангели з радістю звіщали пастухам, що Логос став плоттю – Віфлеємським дитям. “Не лякайтесь, бо я ось благовіщу вам радість велику, що станеться людям усім!” Небагато є тих, хто замислювався над цим Посланням. Небагато є тих, хто зрозумів неосяжність його масштабу. Воно є для юдеїв і поган, для всіх грішників, для “людей усіх”. Наразі лише деякі з них мали можливість отримати цю велику радість, але Відкупитель обіцяє, що Він ще буде Тим Істинним Світлом, яке просвітить кожну людину, яка входить у світ (Ів. 1: 9).

“Бо сьогодні в Давидовім місті народився для вас [людства] Спаситель, Який є Христос Господь”. О, що за значення у слові “Спаситель”! Воно означає Життєдавець! Право на життя було втрачене, тому всі вмирають. Життєдавець прийшов, щоб дати вічне життя вмираючому роду. Слава Богові за такого Життєдавця – Великого і здатного спасти навіки (Євр. 7: 25).

Пророцтво “На землі мир, у людях добра воля” ще не здійснилося, але воно близьке до виконання. Народження Дитяти було кроком до цього, смерть на хресті була ще одним кроком, а славне воскресіння та вознесіння Логоса знову на Духовний рівень були наступними кроками. Обрання Церкви Нареченою Месії є ще одним кроком, який вже майже довершений. Месіанське Царство завершить це блаженне пророцтво.