ЛОГОС СТАВ ПЛОТТЮ

Юдейський народ, не виконавши Синайської Угоди Закону, не міг стати Насінням Авраама, щоб благословити світ. Потім настав належний час для Бога дати Месію, Відкупителя та Визволителя для Ізраїлю та всіх народів. Він мав стати плоттю з роду Авраама, щоб виконати умови Угоди Закону, а потім через самопожертву стати Насінням Авраама на Духовному рівні, здатним допомогти всім, хто прийде до Отця через Нього.

В Євангелії від Івана (1: 1-5) Ісус у Його попередньому стані існування показаний як Слово Бога, Логос, “роджений перш усякого творива” (Кол. 1: 15).

У давнину царі зверталися до свого народу, сидячи за заслоною, перед якою стояв представник, що оголошував послання царя до народу. Такого представника називали Логосом, царським словом або речником. Така ілюстрація – переконлива і прекрасна, коли застосовується до Однородженого Божого Сина, через Якого Бог промовляє до людства – сьогодні до Церкви, а незабаром і до світу через Месіанське Царство.

Дослівний переклад Івана 1: 1 дуже допомагає зрозуміти досі неясну тему. “На початку був Логос, і Логос був із Богом (τ?ν θε?ν), і Логос був Богом (κα? θε?ς). І був Він на початку з Богом (τ?ν θε?ν). Усе було створене через Нього, і що було створене, не було створене без Нього. І Логос став плоттю і пробував між нами. І ми бачили Його славу, славу, як Однородженого від Отця”. Ісус говорить нам про те саме в іншому місці, кажучи, що Він є “початком Божого творива” (Об. 3: 14). “Я Альфа й Омега, Початок і Кінець” (Об. 21: 6). Думка зрозуміла: Бог Єгова безпосередньо створив лише одну істоту –  Логоса, і Він був створений дуже величним, за подобою Єгови. Як чітко й одночасно коротко про все це говорить святий Іван!

Далі в Божественному Плані було благовіщення Марії, а потім найвеличніша подія в історії – народження нашого Відкупителя.