ЦАРІ ДАРІЙ І КІР

За свою чесність пророк Даниїл зайняв високе становище при царі Дарії. Його оточення ненавиділо Даниїла за непідкупність.

Їм не вдавалося знайти спосіб його осудити, хіба що через його релігію. Вони переконали царя Дарія, що його царський вплив зросте, якщо він оголосить себе єдиним, кому можна поклонятися. Вони стверджували, що це справить враження на людей і зробить їх ще лояльнішими до його правління. Вони добилися указу, згідно з яким кожен, хто прославляв би якесь інше божество, крім Дарія, буде кинутий у лев’ячу яму. Далі вони стежили за Даниїлом, а тоді осудили його.

За медо-перським законом царський указ неможливо було відмінити. І хоча цареві Дарію було дуже прикро, що його найвірніший радник засуджений, він не міг нічого змінити. У нього була одна надія, що Бог Даниїла щось зробить, аби визволити його.

Даниїла кинули в лев’ячу яму, але вранці він вийшов неушкодженим. Згодом тих, хто заманив його в пастку, кинули за наказом царя в ту саму лев’ячу яму, і леви розірвали їх (Дан. 6: 14-24).

При кінці сімдесяти років спустошення Єрусалиму Бог спонукав серце Кіра, який тоді був на престолі, видати наказ, що дозволяв усім ізраїльтянам повертатися в Палестину. Він також дав гроші й наказав повернути забраний посуд Господнього дому. Повернулося близько п’ятдесяти тисяч ізраїльтян – дуже мало з великого числа забраних у полон. Повернулися ревні, повні віри в Авраамову обітницю. Вони відбудували місто, а потім, за часів Ездри, і Храм. Інших цікавили тільки земні справи й інтереси у Вавилоні. Так Бог відділив жужелицю Ізраїлю, щоб підготувати їх до Месії. Але коли настав день їхнього відвідання, “справді ізраїльтян” (порівняно з усіма іншими) було мало.

Романтична історія цариці Естер, дружини царя Ахашвероша, відбулася після періоду указу царя Кіра.