БЕНКЕТ ЦАРЯ ВАЛТАСАРА

Гордість затьмарила розум Навуходоносора. У долині Дура він вирішив звести свою велику подобу як Правителя Землі, і всі мусили вклонятися йому в покірному благоговінні! Ставлення людей до нього як до бога мало ще більше посилити їхнє бажання підкорятися йому. Проте серед народу було троє євреїв, які відмовилися клякати на коліна. Але нікого не цікавили їхні релігійні переконання. Досить було того, що вони відверто не послухалися імператора Навуходоносора. Величезна піч була розжарена усемеро, і в неї кинули цих трьох Божих слуг. Ті, хто їх кинув, загинули від полум’я. Навуходоносор і його вельможі, вдивляючись у піч, побачили, що ці троє – неушкоджені, а поруч із ними є ще Хтось, схожий на Божого Сина. Навуходоносор визнав Бога євреїв і звелів усім людям вклонитися Йому. Хоча Божі діти сьогодні можуть зазнавати полум’яних випробувань, малоймовірно, щоб їх хтось спалював буквально в печі. Але Божа сила здатна підтримати їхні серця в кожній скорботі.

Потім сталося так, що Навуходоносор втратив розум і, як тварина, сім років їв траву. Але згодом його розум повернувся до нього, і він віддав хвалу Богові.

Далі був бенкет Валтасара, напис на стіні й падіння Вавилону, коли Медо-Перське царство, представлене як срібло в Ідолі та як ведмідь у видінні Даниїла, захопило володіння, над якими колись панував Вавилон. Військо Кіра відвело воду Євфрату вбік, проникло руслом річки й захопило місто, що здавалося неприступним.