ЧАРІВНИЦЯ З ЕН-ДОРА

Як вже згадувалося, від часу Потопу упалі ангели були позбавлені можливості матеріалізуватися. Відтоді вони намагалися по-іншому впливати на людство. Мало хто спілкувався б з ними, якби знав їхній справжній характер, тому вони вдають із себе наших померлих друзів і родичів. У такій формі вони намагаються спілкуватися з живими через “медіумів”, які самі обмануті, інакше не погодилися б служити демонам як “медіуми” (Іс. 8: 19; 5 М. 18: 9-12).

У давнину ці медіуми називалися чаклунами, чарівниками, заклинателями. Вони викликали духів, тобто зналися з духами, які були неслухняними за часів Ноя.

Бог застерігав Ізраїль від цих злих духів, а також від їхніх медіумів. Він сказав, що таким медіумам не можна дозволяти жити на землі Ізраїлю. Вони могли діяти в народах, які не перебували під божественною опікою, але Саулу, представнику Бога, було наказано винищити їх усіх.

Коли цар Саул втратив спільність із Богом, Який відмовився далі з ним спілкуватися, він звернувся за порадою до чарівниці з Ен-Дора й попросив її розбудити вже покійного тоді пророка Самуїла. Злим духам було неважко видати себе за Самуїла, і чарівниця передала послання царю від його імені, тоді як Самуїл вже був мертвий і не міг передавати або отримувати послання. Цар Саул нічого не бачив; він лише отримав відповідь від чарівниці, яка сказала, що бачила й чула Самуїла.

Злі духи якимсь чином дещо знають про майбутнє. Але будь-хто за таких обставин міг передбачити долю, яка чекала Саула та його військо. Навіть цар знав, що його чекає. Якраз це його хвилювало і спонукало шукати чарівницю всупереч Божому велінню. Навіть на мить не можна припускати, що Бог і Самуїл, розірвавши спілкування з царем, передумали б і дозволили б чарівниці, засудженій Божественним Законом, вирішити цю справу (1 Хр. 10: 13, 14).