Третій день, або Епоха

І сказав Бог: “Нехай збереться вода з-попід неба до місця одного, і нехай суходіл стане видний. І сталося так.  І назвав Бог суходіл: Земля, а місце зібрання води назвав: Море. І був вечір, і був ранок, День Третій”.

Дивовижна простота цього твердження може змусити нас подумати, що скупчення вод океанів і узвищення гір відбулося магічним чином. Хоча всі божественні діла грандіозні й дивовижні, вони, як правило, виконуються простими методами, званими “законом природи”. А закон природи мусить бути означений Богом Природи.

Космогонічна теорія кілець полягає в тому, що кілька кілець впали на Землю цього Третього Дня-Епохи. Вони, за Божественним задумом, настільки збільшили тиск на земну кору, що змусили її вигинатися й утворювати впадини. Ці заглиблення стали дном океану, а пагорби перетворилися в ланцюги гір. Так було виконано діло Третього Дня. Води збиралися в моря й океани, а ділянки суші піднімалися і починали поступово осушуватися, готуючись до появи рослинності. Це осушування, безсумнівно, зайняло багато часу (1 М. 1: 9, 10).

Не варто думати, що всі континенти (у їхньому нинішньому вигляді) піднялися під час Третього Дня-Епохи. Найвірогідніше, американський континент піднявся набагато пізніше від Європи, Азії та Африки. Наслідки землетрусів у наші дні змінюють поверхню суші. Вони дають нам обґрунтоване уявлення про те, як звершилося Боже веління на Третій день, підготувавши Землю до появи рослинності.