ЧЕТВЕРТИЙ ДЕНЬ, АБО ЕПОХА

“І вчинив Бог обидва світила великі: світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю”.
Ідеться не про те, що Сонце і Місяць були створені після нашої Землі. Насправді існує більш обґрунтований погляд на це питання. Сонце, Місяць і зорі були створені набагато раніше, але ніколи раніше їхнє світло не пробивалося на Землю крізь непроглядну завісу, яка її покривала.

Поява Сонця та Місяця на Четвертий день означає, що в той час впало ще одне кільце, і на Землю обрушилася його велика маса води й мінералів. Вона вимила між горами великі каньйони.

Атмосфера, сильно насичена вуглецем, дуже сприяла розвитку рослинного життя.
Вважається, що Земля тоді ще мала досить нагріту кору, а океани були теплими й мали великий вміст вуглецю. Повітря теж було настільки насичене вуглецем, що існування дихаючих тварин було неможливим. Але ці умови надзвичайно сприяли потужному росту рослинності.

Мабуть, ця надзвичайно рясна рослинність із часом перетворилася в те, що нагадує сьогоднішні поклади торфу. Ці майбутні родовища вугілля згодом потрапили під великий тиск, коли одне за одним кільця Землі падали у вигляді потопів, накриваючи рослинність мулистими осадами. У результаті утворилися вугільні басейни.

Не думаймо, що Сонце й Місяць світили тоді на Землі, як сьогодні. Однак їх можна було розрізнити навіть через щільні хмари туману й насичену вуглецем атмосферу. Вплив Сонця та Місяця був необхідним у приготуванні до вищих форм рослинного і тваринного життя.

У цьому тексті можна так само підкреслити слово “керувало”, як і слово “вчинив”. Бог зробив так, щоб Сонце керувало днем, а Місяць ніччю. Крім того, символічно вважається, що Місяць представляє керівництво Угоди Закону, а Сонце – керівництво Нової Угоди.