ЙОСИП І ЙОГО БРАТИ

У належний час Йосип відкрився своїм братам. Після суворої розмови він влаштував для них трапезу, ділячись з ними стравами з власного столу. Вражені й налякані, вони дивувалися, що означає ця доброзичливість. Потім, звелівши вийти єгипетським слугам, Йосип відкрився братам. Він запевнив, що пробачив їх, і що Бог скерував всі його негаразди для його добра. Він щасливий врятувати їхнє життя, а також життя єгиптян під керівництвом Провидіння, яке послало його до Єгипту (1 М. 45: 4-8).

Дослідники Біблії припускають, що якщо Йосип образно представляв Христа та Його Церкву, звеличених до почестей Царства, то брати Йосипа можуть представляти юдеїв, а єгиптяни – решту людства. Якщо це так, то ні юдеї, ні погани не повинні боятися славного возвеличення Месії. Навпаки, Він, Той Славний, Який був розіп’ятий, готує велику гостину “зі страв ситих” для всього світу, включаючи Його братів, які продали Його, щоб розіп’яти (Іс. 25: 6).

Сила Йосипа полягала в тому, що він знав про Божественну обітницю, дану Аврааму. Так, знання Божого Плану є необхідним. У довірі до Бога полягала таємниця вірності всіх стародавніх гідних. Цей же принцип діє й досі. Цілком можливо, як дехто стверджує, що беззаконня зростає пропорційно до того, як Вища критика руйнує віру в Біблію та її обітниці.

Згодом ізраїльтяни перебралися до Єгипту, і ми бачимо, як віра Йосипа проявилася в його передсмертному проханні. Він сказав: “Бог конче згадає вас і виведе вас з цієї землі [Єгипту] до Краю [Ханаан], якого присягнув був Авраамові”. Він подбав про те, щоб ізраїльтяни перенесли його кістки до Ханаану (1 М. 50: 24, 25). На думку дослідників Біблії, різні події з життя Йосипа символізують те, що відбувалося з Ісусом та Його Церквою, – як у випадку страждань, так і в подальшій славі та честі.