“ЗВЕДЕТЕ МОЮ СИВИНУ ДО ШЕОЛУ”

Йосип, проданий у рабство в Єгипет, перебував під божественним наглядом. Випробування та негаразди сприяли його розвитку й вірі. Зрештою Бог дав йому становище в Єгипті, друге після фараона. Згідно зі сном фараона, було сім років достатку, а потім сім років посухи й голоду. Діючи відповідно до цього сну, Йосип, як царський представник, за перші сім років зробив достатні запаси пшениці, щоб урятувати людей під час голоду. Ось так Йосип став їхнім спасителем – життєдавцем.

Йосип був образом Ісуса, Якого відкинули Його брати, юдейський народ. Але Небесний Отець возвеличив Його, щоб Він став другим після Нього за силою і славою. Йосип був для єгиптян тим, хто врятував їм життя, хто дав їм хліб. Ісус даватиме життя людству під час Свого царювання, даючи хліб вічного життя бажаючим і слухняним.

Голод торкнувся сім’ї Якова. Десять синів вирушили в Єгипет купувати хліб, не знаючи, що Йосип є князем фараона. Він запитав їх, чи вони не шпигуни, і почав розпитувати про їхню сім’ю. Потім він дав їм пшеницю, повідомивши, що голод триватиме, і їм знадобиться більше хліба, але якщо вони прийдуть знову з надією його отримати, то їхній молодший брат Веніямин повинен прийти з ними, щоб довести їхні слова. Веніямин був братом Йосипа по матері.

Коли прийшов час знову їхати до Єгипту за пшеницею, Яків не погоджувався відпускати Веніямина в дорогу, але інші відмовилися йти без нього. Тоді він дозволив взяти юнака, але сказав: “Як трапиться йому нещастя в дорозі, то в смутку зведете мою сивину до шеолу”.