УПІЗНАННЯ ОДЯГУ ЙОСИПА

Яків став патріархом, батьком дванадцяти синів, двома наймолодшими з яких були Йосип і Веніямин. Десять старших пасли отару. Батько послав до них Йосипа, щоб дізнатися, чи все з ними гаразд, і занести їм гостинці. Його брати через заздрість ненавиділи Йосипа, тому продали його в рабство в Єгипет, а потім взяли його вишуканий барвистий плащ, заплямили козячою кров’ю і землею й віднесли до батька. Яків упізнав одяг Йосипа і, вбитий горем, гірко вигукнув: “У жалобі зійду я до сина мого до шеолу” (1 М. 37: 35). Єврейське слово “шеол” означає “могила”.

Це перше використання слова “шеол” у Біблії. “Шеол” – єдине слово в Старому Завіті, яке перекладають як пекло. Усі філологи сьогодні визнають, що воно дійсно означає могилу, стан смерті. Яків не вірив, що його улюблений син пішов до шеолу вічних мук і не думав приєднуватися до нього там. Яків зовсім не знав такого місця, яке зображують Данте та інші.

Пояснення просте. У старій літературі слова “пекло”, “гріб”, “безодня” вживалися позмінно – так само, як і в перекладі Старого Завіту. Слово “шеол” перекладається словами “гріб” і “безодня” більше разів, ніж словом “пекло”. Воно рівнозначне в Новому Завіті грецькому слову “гадес”, яке також означає “гріб”, “могилу”, і з цим погоджуються всі філологи. Ісус перебував у “гадесі”, “шеолі”, але воскрес на третій день Божественною Силою з гробу, зі стану смерті.

У деяких перекладах Біблії перекладачі відмовлялися перекладати слова “шеол” і “гадес” словом “пекло”, бо поступові зміни в мові надали йому зовсім іншого значення, ніж раніше, – “гріб”. Дивіться Пс. 55: 16; 86: 13.