АВЕЛЬ – ПЕРШИЙ МУЧЕНИК

Слово “мученик” означає “свідок” й особливо стосується тих, хто вірно свідчить про Господню працю ціною страждань або смерті. Авель відомий як перший Божий мученик. Дуже показово, що майже всі мученики постраждали від рук “братів”. Саме так Ісуса й апостолів переважно переслідували юдейські брати, які мали ті ж блаженні надії та обітниці (Ів. 16: 2, 3). Як дивно, що таке буває!

Так само протягом усього цього Євангельського віку християни зазнавали мученицької смерті від рук тих же християн. Це було провіщено у Святому Письмі: “Кажуть ваші брати, що ненавидять вас, що вас ради Ймення Мого виганяють: Хай прославлений буде Господь. Та ми вашу радість побачимо, і будуть вони посоромлені”. Кожен мученик за свою вірність отримає вінець життя, а всі гнобителі врешті-решт будуть посоромлені.

Панування Гріха та Смерті тривало чотири тисячі років, перш ніж Бог послав Свого Сина у світ, щоб Він став його Відкупителем і Визволителем. Відкупитель звільнить його від рабства Гріха та Смерті, але Він не зміг би цього зробити, якби спочатку не заплатив покарання за смерть, померши, Праведний за неправедних. За ці чотири тисячі років час від часу звучали невиразні обітниці. Однак вони почали виконуватися тільки тоді, коли з’явився Ісус. Але навіть ці невиразні обітниці стосувалися лише юдейського народу. Інші народи, погани, не мали жодних обітниць спільності з Богом. Вони були засудженими грішниками, і їм не було дано жодної надії. Як каже святий Павло, вони були без надії – були “відлучені від громади Ізраїльської, і чужі заповітам обітниці, не мавши надії й без Бога на світі” (Еф. 2: 12).

Панування Гріха та Смерті (за словами апостола Павла) тривало шість тисяч років. Християни досі моляться про благословенний День

Месії, щоб сатана був зв’язаний. Тоді благословення витіснять гріх, смуток і смерть (Об. 21: 4).