ПРОПОВІДЬ П’ЯТИДЕСЯТНИЦІ

Було лише Дванадцять особливо призначених апостолів – речників Ісуса для Церкви. Їхнє рішення мало зв’язувати на Землі те, що було зв’язане на Небі, і розв’язувати на Землі те, що було розв’язане в Божих очах. Але навіть такого дозволу від Небесного Отця вони не мали до часу П’ятидесятниці, коли отримали святий Дух. З погляду Писання, ніхто не має права проповідувати або навчати, якщо не отримав святого Духа. І кожен, хто отримує цей Дух, має божественне повноваження проповідувати, абсолютно незалежне від земного висвячення (Іс. 61: 1).

У цьому й полягає значення пророчих слів про Ісуса (Голову) і Церкву (Його Тіло): “Дух Господа Бога на Мені, бо Господь помазав мене благовістити сумирним”. Усі, хто отримав це Божественне помазання, мають Божественне доручення проповідувати радісну звістку. Той, хто не отримав небесного повноваження, не може бути Божественним представником.

Виконуючи слова Ісуса: “І ключі тобі дам від Царства”, – святий Петро символічно використав два ключі у зв’язку з Євангелієм. Перший ключ – у день П’ятидесятниці, щоб відчинити усім юдеям двері запрошення до членства в Христовому Тілі (Церкві) через зачаття святим Духом. Через три з половиною роки він скористався ще одним ключем і відчинив двері поганам. Корнилій був першим поганином, допущеним до членства у Христі.

Тисячі найсвятіших юдеїв, дотримуючись Божого наказу, щороку приходили до Єрусалиму святкувати П’ятидесятницю. Тому проповідь П’ятидесятниці привернула увагу тисяч людей, які поширили отримане благословення і світло по всьому світу.

Однак буде і друге благословення П’ятидесятниці. Тільки окремі слуги і служниці Господа мають частку в першому й отримують Царство. Божий Дух буде вилитий у Царстві Месії на всіх. Люди побачать те, про що говорили древні пророки (Йоіл. 3: 1, 29; Дії 2: 16-18).