ЄВАНГЕЛІЄ ЦАРСТВА

Понад шістнадцять століть Ізраїль чекав і молився про настання Царства Месії, щоб воно звеличило їх і благословило світ. Оголошення про те, що Царство наблизилось, було доброю Звісткою – Євангелієм.

Однак мало хто з юдеїв мав такий стан серця, щоб вважатися істинними ізраїльтянами, гідними участі з Ісусом у славній справі Його великого, давно обіцяного Царства. “До Своїх [Свого народу] Він прибув, та свої відцурались Його”, – розіп’яли Його. Але тим небагатьом, хто прийняв Його, Він дав свободу, тобто привілей, стати Божими дітьми, перейти з Дому Слуг (очолюваного Мойсеєм) до Дому Синів (під Головуванням Ісуса). Це відбулося в день П’ятидесятниці через зачаття святим Духом (Ів. 1: 11-13; Євр. 3: 1-6).

Оскільки достойних юдеїв було недостатньо, пропозиція Царства відійшла від них, і протягом дев’ятнадцяти століть Бог доповнював передбачене число святими з інших народів. Очевидні ознаки і пророцтва свідчать про те, що Царство не було встановлене тоді й не почало благословляти світ. Натомість усі неготові в Ізраїлі відпали від Божественної ласки на деякий час, а Поклик до Царства був звернений до поган, щоб обрати з них народ для довершення призначеного “Тіла Христового” (Рим. 11: 1-7, 11, 12). Святі, праведні характери з кожного народу збираються вже протягом дев’ятнадцяти століть. Сьогодні це число майже повне, й незабаром має бути встановлене Царство.

Тож коли завершиться обрання Духовного насіння Авраама, цей Євангельський вік закінчиться. Тоді почнеться Месіанський вік, коли Христос і Церква будуть царювати в духовній силі (Об. 5: 10; 20: 6).

Тоді сліпота Ізраїлю буде усунена, благословення Нової Епохи злинуть на нього, а через нього і на всі народи землі, як обіцяв Бог. Те, що Церква є Духовним насінням Авраама, щоб благословляти буквальний Ізраїль і світ, чітко показано в Гал. 3: 16, 29.