ОБРАЗНИЙ НАМЕТ

Бог передбачив, що ізраїльтяни не зможуть виконати Угоди Закону. Хоча Він дав їм детальні інструкції щодо Намету та жертв, які там приносилися, однак це було тільки з метою дати через нього уроки для нас. Намет (його Подвір’я, Святе і Святе Святих, його предмети, священники й жертвоприношення) ілюстрував найважливіші риси Божественного плану.

Св. Павло повідомляє нам, що телець як жертва за гріх у День Примирення символізував Ісуса в тілі. Смерть тельця представляла жертву Ісуса, розпочату під час Його хрищення. У Своєму жертвуванні Ісус також був позаобразним первосвященником. Принесення в жертву пахощів на Золотому жертовнику представляло бажання Ісусового серця виконувати волю Отця.

Внесення крові у Святе представляло освячення позаобразного священника, де завіса символізувала смерть Його волі, завдяки чому Він був прийнятий як Нове Створіння. Перехід первосвященника під завісою символізував, що Людина Ісус Христос вилив Свою душу на Голгофі, віддавши в смерті тіло, яке Бог приготував для Нього.

Первосвященник, який кропив Віко Вблагання, представляв Ісуса в самих Небесах, Який приносить Справедливості спочатку Свою власну жертву, а потім жертву Своєї Церкви. Неможливо було нічого зробити з кров’ю Козла (Церкви), поки кров Тельця (Ісуса Христа) не зробила її святою і прийнятною.

Первосвященник, який омивався та переодягався на Подвір’ї, представляв зібраного Христа, що перейде від “тіла пониження” до умов слави і влади. Одягнений у свої шати слави, первосвященник представляв Месію, наділеного силою благословляти людство (2 М. 28: 2; Фил. 3: 21).
Аарон, благословляючи народ, символізував Месію під час Його Другого приходу, Який благословлятиме усіх, хто стане справді ізраїльтянами під час Месіанського царювання. Народ, який вигукував і падав на обличчя, представляв визнання закінчення панування гріха і смерті. Їхнє вставання представляло воскресіння.