ЗАПОЧАТКУВАННЯ ПАСХИ

Знову і знову Мойсей та Аарон приходили до фараона з Божим посланням: “Відпусти народ Мій!” Знову і знову були кари за відмову відпустити їх. Знову і знову фараон казав, що якщо кари будуть припинені, він дозволить їм піти, і раз за разом порушував своє слово. Святе Письмо говорить: “Власне на те Я поставив тебе, щоб на тобі показати Свою силу”. З цього можна зрозуміти, що Бог міг посадити на престол Єгипту іншого вельможу. Однак Він віддав перевагу саме цьому фараону за його злісне свавілля, впертість та егоїзм.

Святе Письмо свідчить, що серце фараона ожорсточилося. Справа в тому, що воно ожорсточувалося від доброти Бога. Божественна доброта й щедрість виявлялися в припиненні різних кар, як тільки фараон обіцяв робити належне. Але це аж ніяк не спонукало його до любові й послуху, а викликало в нього ще більшу впертість. Кожного разу, коли кара була позаду, він собі думав, що інші не будуть гіршими за попередні, і він дорого заплатив за свою зневагу (2 М. 4: 21; 7: 3; 14: 4).

Десята кара стала вирішальною. Усі первороджені Єгипту загинули, а первороджені Ізраїлю під покропленням крові були в безпеці. Так Бог зобразив “Церкву Первороджених”, яка зараз “покликана” зі світу. Після прославлення в Першому Воскресінні вони будуть “Царським священством”, духовними левитами, щоб благословити весь Ізраїль, а через Ізраїль і всі роди Землі.

Дослідники Біблії вважають, що Пасхальна ніч символізувала дев’ятнадцять століть Євангельського віку. Під час цього віку духовно зачаті (Церква Первороджених) мають бути збережені (особливо врятовані) і мають отримати Божественну природу й стати спільниками Месіанського Царства, щоб благословити народжених пізніше, під час Месіанського царювання. Покроплення кров’ю одвірків символізувало віру в кров Христа.