[SM730]
ГОСПОДНІЙ ДІМ ПОНАД УСІМ

“І станеться на кінці днів, міцно поставлена буде гора дому Господнього на шпилі гір, і піднята буде вона понад згір’я, і полинуть до неї всі люди” (Ісаї 2: 2).

Наш текст ще не виконався, але ми віримо, що початок його виконання близький. Він зображує Царство Месії, якого християни так довго чекали й про яке молилися: “Нехай прийде Царство Твоє, нехай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”, – те саме Царство, якого так довго чекали і все ще чекають юдеї. Наш текст відноситься не до духовної частини Царства, а до тієї, яка належить природному насінню Авраама. Багато з нас у минулому робили велику помилку, не розрізняючи й не визнаючи два Ізраїлі, духовний і природний, і окремі нагороди та благословення, призначені їм Божественними обітницями Писання. Обидва вони будуть використані Богом для виконання обітниці, даної Аврааму, – благословення всіх поколінь землі.

Тільки “Мала Черідка” має бути вибрана в цьому Євангельському віці, випробувана, підготовлена, відшліфована і в кінцевому підсумку змінена від людської природи до духовної, “подібної до ангелів”. Вона разом зі своїм Господом і Головою становитиме великого Посередника Нової Угоди, під якою всі покоління землі отримають благословення. Після укомплектування Месії, Голови та Членів, на рівні слави, Нова Угода буде запроваджена з Ізраїлем, як виразно вчить Писання (Єр. 31: 31-34). Тому наш текст чекає свого виконання, поки останній член вибраної Церкви Христа не перейде за завісу. [SM731]

ІЗРАЇЛЬ – ЗЕМНИЙ ПРЕДСТАВНИК

У символічній мові Писання гора завжди символізує Царство. Отже, Гора Дому Господнього означає Боже Царство і Царський Дім або Сім’ю, визнану Ним. Наприклад, ми читаємо, що Давид сидів на троні Господнього Царства і Бог уклав з ним угоду “на незмінні Давидові милості”, тобто, що ніхто, крім його насіння, його потомства, не буде коли-небудь визнаний Божественно призначеним представником Бога в царській владі й силі. Іншими словами, Месія мав бути нащадком Давида, великого позаобразного Давида (Улюбленого), Який мав “запанувати від моря до моря, і від Ріки аж до кінців землі”. Під цією владою або правлінням Ізраїль буде піднесений серед народів і буде використаний як Божественне знаряддя благословення всіх людей, щоб остаточно всі покоління землі могли прийти до справжнього пізнання Бога і повної можливості стати дітьми Авраама через віру й послух.

Месія – Цар на духовному рівні, Син Божий (і, подібно до Бога, невидимий для людей, як невидимі ангели) – є позаобразним Давидом і позаобразним Соломоном, мудрим, великим, багатим. За днів Своєї плоті Він був Сином Давида по плоті, хоча і був зачатий Божественним життям, не заплямованим жодною людською недосконалістю. Тому Він був святим, незлобивим, невинним, відлученим від грішників. Його вірність волі Отця дозволила Йому підкоритися всім випробуванням життя, страждань і смерті, як Він Сам сказав: “Чи ж не мав би Я пити ту чашу, що Отець дав Мені?” Його послух до смерті, і то смерті хресної, продемонстрував Його відданість до останнього, і Він отримав високу нагороду, призначену Йому. “Тому й Бог повищив Його, та дав Йому Ім’я, що вище над кожне ім’я, щоб перед Ісусовим Ім’ям вклонялося кожне коліно небесних і земних”. [SM732]

Піднесений до правиці Божественної милості, Він чекає Отцівського часу, щоб прийняти для Себе Свою велику владу й царювати (Об. 11: 17). Тим часом, у згоді з Божественною волею, визначеною ще до закладин світу, Він діє як Заступник для тих, хто має слух і слухняне серце й готовий відгукнутися на особливе запрошення Євангельського віку. Це заклик залишити світ, його гріхи, його задоволення і його надії й ходити вірою у великі й дорогоцінні обітниці Бога – вірою в те, чого око не бачило й вухо не чуло, і що на серце людині не впало. Ось небесні речі, обіцяні їм як Нареченій і Співспадкоємиці їхнього Відкупителя в Його майбутньому славному Царстві та благословенній праці піднесення Ізраїлю і світу.

НА ВЕРШИНІ ГІР

Перед нашими очима постає позаобразний Дім Давида, царський дім Месії, Божественно підготовлене Царське Священство. Як Царство, воно буде на вершині – над усіма царствами землі. Це буде вірно не тільки для духовного Царства (невидимого для людей, як невидимі ангели), але й для земного Царства, що складатиметься зі “справжніх ізраїльтян”. На чолі їх, як князі по всій землі, стоятимуть воскреслі Стародавні Гідні, вдосконалені як люди і зразки того всього, чого все людство, підкоряючись законам Царства, може досягти разом з вічним життям. Ці Стародавні Гідні перераховані в Писанні – Авраам, Ісак, Яків, пророки і т. д., й описані св. Павлом у Посланні до Євреїв 11: 38-40.

Їм належать земні обітниці Старого Завіту. Вони ніколи не чули про Небесні, духовні обітниці. Їхня вірність отримає свою нагороду в тому, що вони вийдуть з могили вже не порочними й недосконалими, а повністю, цілком відновленими до досконалості, якою спочатку володів батько Адам. Крім того, вони матимуть особливе керівництво й наставництво [SM733] Месії (Голови й членів) у всіх справах людства. Таким чином, як сказав Учитель, говорячи про той час: “Побачите ви Авраама, та Ісака та Якова, та пророків усіх в Царстві Божім” (Лук. 13: 28). Світ буде спілкуватися з ними й отримає благословення від їхніх настанов. Але світ ніколи не побачить Месію, за винятком того, що він побачить Його розум, Його характер, Його вдачу через цих земних представників у Царстві. Він мав на увазі саме це, коли перед смертю сказав: “Ще недовго, і вже світ Мене не побачить, але ви Мене бачити будете” (Ів. 14: 19). Апостол запевняє нас, що ми побачимо Його таким, яким Він є, тому що будемо подібні до Нього. Церква зазнає зміни в Першому Воскресінні від земної до небесної природи (1 Кор. 15: 50; 1 Ів. 3: 1, 2).

ВСІ НАРОДИ ПОЛИНУТЬ ДО НЬОГО

Боже Царство буде представлене на землі Ізраїлем і перш за все цими святими Ізраїлю, які воскреснуть досконалими й будуть спеціально призначеними представниками прославленого Правління Месії. Написано: “Замість батьків Твоїх [давніх святих називали “батьками”, як Ісус називався Сином Авраама і Давида] будуть сини Твої; їх по цілій землі Ти поставиш володарями” (Пс. 45: 17). Ці князі, що діятимуть під керівництвом і в постійному контакті з духовним Царством і правителями, іменованими в Писанні “Царським Священством”, будуть, зрозуміло, настільки перевершувати своєю мудрістю та силою, що будуть навчати слухняності всю землю. Народ Ізраїлю, з яким вони пов’язані, очевидно, швидше за інших відгукнеться на новий порядок речей, який буде таким, яким він його очікував і про який молився більш як тридцять століть.

Цими словами Господь через Пророка запевняє нас у дивовижному успіху, який супроводжуватиме встановлення Нової Імперії землі, панування Князя Світла, що прийде на місце панування [SM734] князя темряви, коли сатана буде зв’язаний на тисячу років, щоб більше не зводити народи. Царство Месії буде підноситися над усіма іншими царствами не тільки своєю величчю, пишністю і владою, але й високими принципами, які воно буде представляти. Написано: “І право за мірило Я покладу, а справедливість вагою; і притулок брехні град понищить” (Іс. 28: 17). Проте, коли світ оцінить новий порядок речей, всі народи полинуть до нього, піднімуться до нього – всупереч низхідному характеру занепалої людської природи. Він настільки відкриє чудові нагороди за праведність і послух Богу, а також різки, які повинні супроводжувати будь-який умисний непослух Божественному порядку, що сповниться Писання, яке говорить: “Бо коли на землі Твої суди, то мешканці світу навчаються правди” (Іс. 26: 9).

Протягом шести тисяч років людство дізнавалося про “велику гріховність гріха”, про його спадну тенденцію в кожному значенні цього слова. Випробувано всі форми правління в спробі забезпечити найбільше благословення. Але результати були однаковими: ті, хто був піднесений до становища, впливу і влади, виявилися нездатними протиставити можливості й спокуси, пов’язані з цими становищами. Вони зловживали цими можливостями самолюбно. Будь-хто, знайомий з історією, розуміє правдивість усього цього. Якщо деякі з нас сподівалися, що загальна освіта мас і загальна просвіта людства викорінять гріх і самолюбство й підтвердять правдивість прислів’я “Чесність – найкраща політика”, то ми готові визнати, що це було помилкою. Ми розуміємо, що чим більше мудрості та інтелекту дається самолюбному розуму й серцю, тим більше у нього можливостей для зла.

У результаті світ втрачає впевненість у собі. Усі, чи то політики, чи судді, чи губернатори, [SM735] великі чи малі, з тієї чи іншої партії, тієї чи іншої національності, звинувачуються в тому, що вони “пофарбовані однією фарбою” самолюбства. Біблія чітко вказує на те, що ця недовіра не позбавлена підстав і що великий Час Утиску, який незабаром охопить усі народи (Дан. 12: 1), буде прямим наслідком такої втрати довіри. Біблійний опис цього можна коротко резюмувати так: рука кожної людини підніметься на її ближнього (Зах. 8: 10; 14: 13). І тільки після того, як великий Час Утиску повністю розчарує людство в собі самому і в будь-яких надіях на те, що воно зможе своїми зусиллями встановити Тисячоліття, Бог явить Своє Царство на вершині гір – вище за всі інші царства у всьому, і всі народи полинуть до нього, як написано: “Прийде Бажаний всіма народами” (Ог. 2: 7, Гиж).

Про це йдеться у вірші, що йде за нашим текстом: “І підуть численні народи та й скажуть: Ходіть та зберімось на гору Господню [Царство], до дому [храму] Бога Якового, і доріг Своїх Він нас навчить, і ми підемо стежками Його! Бо вийде з Сіону [духовного, невидимого Царства Месії] Закон, і слово Господнє з Єрусалиму [столиці майбутньої земної імперії]. І Він буде судити між людьми, і буде численні народи розсуджувати [винагороджуючи й караючи справедливо]. І мечі свої перекують вони на лемеші, а списи свої на серпи. Не підійме меча народ проти народу, і більше не будуть навчатись війни”.

Усі християни згодні з тим, що ці слова стосуються Царства Месії. Вони ясно й чітко говорять нам про те, як Господні суди будуть по всій землі, припиняючи війни та наповнюючи всю землю пізнанням Господа, як води покривають великі глибини (Іс. 11: 9). Попри картину проміжного утиску, який Божественна Мудрість вважає необхідним для впокорення людської гордості, давайте [SM736] радіти славному задуму, який Бог зробив для людства. І нехай Церква Христа особливо радіє тому привілейованому становищу, яке їй пропонується у зв’язку зі спасінням світу – місцю поруч з Відкупителем на Його славному духовному Престолі й участі з Ним у великій справі благословення природного Ізраїлю й усіх поколінь землі.

“ДОМЕ ЯКОВІВ, ІДІТЬ!”

Ми вже зазначали, що це пророцтво стосується природного Ізраїлю, а не духовного. Як говорить перший вірш, воно стосується Юди та Єрусалиму. До того часу, коли це пророцтво почне виконуватися, духовний Ізраїль буде за завісою. Відповідно до цього ми читаємо в п’ятому вірші: “Доме Яковів, ідіть, і попростуємо у світлі Господньому!” Саме зараз настав час, коли це послання до природного Ізраїлю має бути проголошене. Ми розуміємо, що Писання вчить, що протягом наступних кількох років Господь буде особливо займатися Ізраїлем, як це пов’язано з цим закликом. Він вкаже їм шлях праведності та великі привілеї, які належать їм як народу завдяки Божественним обітницям, даним їхнім батькам – Аврааму, Ісаку, Якову і т. д. Але тільки ті, хто відгукнеться, звернувшись до світла Божого Слова, щоб ходити в ньому, будуть у належному стані серця й послуху, щоб негайно отримати благословення на початку Месіанського правління. Ті, хто відгукнеться найшвидше, отримають найбільше благословення.

Вірші 6-10 описують деякі з причин, через які Божа прихильність на деякий час була забрана від природного Ізраїлю – крім того факту, що Його особлива прихильність на цей час була дарована духовному Ізраїлю. Далі йде опис Часу Утиску, в якому нинішні інституції впадуть, а на зміну їм прийде Імперія Месії. Прочитаймо деякі з цих віршів і звернімо увагу на їхню застосовність до нашого часу та на відповідність між цими твердженнями й дуже схожими словами з [SM737] Книги Об’явлення, які стосуються часу, в якому ми живемо. Ми будемо цитувати й перефразовувати.

ДО ЧОГО ПРИЗВЕДЕ УТИСК?

Зарозумілі погляди людини будуть принижені, і гордість людини схилиться; і тільки Господь буде піднесений в той День. Однією з найбільших перешкод на шляху людства, що заважають наближенню до правди та праведності, є гордість. Всемогутнього Бога не шанують достатньою мірою. Вчені мужі всіх наших коледжів, здається, все більше й більше сумніваються в існуванні Бога і в тому, що справи на землі підпорядковуються іншим законам, крім законів випадковості, якими вчені можуть керувати. Час Утиску, коли різні людські теорії будуть випробувані й визнані неспроможними, найповнішим чином продемонструє, що мудрістю згори нехтують на користь земної мудрості. Господь говорить в іншому місці: “Загине мудрість премудрих його, а розум розумних його заховається”. Справи будуть іти від поганого до ще гіршого, і вся мудрість вчених та методи, на які вони покладалися, виявляться марними. Результатом буде Господня слава і впокорення людської гордості.

День Господа Саваота буде важким для кожного гордого й зарозумілого, для кожного, хто підноситься. Він буде принижений, і на всі кедри Ліванські, високі та висунені (відомі церковні чини), і на всілякі башанські дуби (на політично сильних), і на всі гори високі (царства світу), і на всі згір’я піднесені (менші князівства), і на всі башти високі, і на всі мури стрімкі (що представляють людську організацію для сили й захисту), і на всі жадані перспективи та ідеали земних амбіцій, Господня рука стане важкою. В результаті високість схилиться, гордість буде принижена, і тільки Господь буде піднесений у [SM738] той день; і божища зовсім минуться (Іс. 2: 12-18). Бог повинен бути першим у новому порядку речей. Інакше не буде ні миру, ні благословення.

СХОВАТИСЯ В СКЕЛЯХ І ПЕЧЕРАХ

Ті, хто перебувають у скрутному становищі та сум’ятті, будуть у той Час Утиску в страху бігти в укриття, під скелі та в печери землі. Як сказано в Об’явленні (6: 16), вони будуть говорити до скель: “Поспадайте на нас, і позакривайте ви нас від лиця Того, Хто сидить на престолі”. Нам не слід розуміти це буквально, поза контекстом, ніби люди будуть настільки безрозсудні, що будуть буквально молитися, щоб скелі поспадали на них, коли вони могли б набагато простіше позбавити себе життя іншим чином. Думка протилежна цьому – вони шукають захисту, укриття, хочуть сховатися, втекти від утиску грядущого Господнього Дня. Ці укриття в скелях і печерах землі символічно представляють спроби знайти захист в людських організаціях, страхових компаніях, таємних товариствах тощо. Але жодна така річ не зможе захистити від утиску, який настає й охопить весь світ, торкаючись усіх земних справ та інтересів, релігійних та світських, фінансових та політичних.

Це відбудеться тоді, коли слава Господа та Його велич будуть явлені, коли Він повстане, щоб прийняти керівництво світом, коли Він жахливо захитає землею (суспільством), щоб усе, що суперечить праведності та святості, було вирвано з корінням і повалено. Св. Павло описує той самий Час Утиску й каже, що не похитнеться тільки те, що буде перебувати в згоді з Божим Царством праведності (Євр. 12: 26-29).

SM730