ВЕЛИКИЙ НАТОВП
ОБ’ЯВЛЕННЯ 7: 9-17
ХРИСТИЯНИ ТРЬОХ ГРУП – “КУКІЛЬ”, АБО НЕСПРАВЖНІ ХРИСТИЯНИ – СВЯТІ, МАЛА ЧЕРІДКА ТИХ, ХТО ЖЕРТВУЄ СОБОЮ – ПОСЕРЕДНІ ХРИСТИЯНИ, ВЕЛИКИЙ НАТОВП – ЇХНЯ ДОЛЯ, ПОКАЗАНА В ЦІЙ ЛЕКЦІЇ – ЯК ВОНИ СТАНУТЬ ПЕРЕМОЖЦЯМИ – ІНШІ, КОТРІ БУДУТЬ “БІЛЬШ НІЖ ПЕРЕМОЖЦЯМИ” – ПОРІВНЯННЯ ТЕПЕРІШНЬОГО ТА МАЙБУТНЬОГО – СВЯЩЕНИКИ ТА ЛЕВИТИ ГРЯДУЩОГО ВІКУ – ЧИСЛО ПЕРШИХ ВІДОМЕ, ДРУГИХ – НІ

“Вони голоду... терпіти не будуть уже... І Бог кожну сльозу з очей їхніх зітре” (Об’явлення 7: 16, 17).
Тих, котрі визнають ім’я Христа, згідно з Біблією є три загальних класи. Не наша справа читати їхнє серце, але нам, як казав Ісус, слід пізнавати їх за плодами. Та навіть тут ми можемо помилитися. Тому єдиний безпечний шлях стосовно осіб, котрі вважають себе християнами і живуть чесним, моральним життям – рахуватися з тим, ким вони себе іменують. Один з цих класів Ісус називає куколем – “синами лукавого”, бо їхня присутність в Церкві є наслідком фальшивих доктрин, фальшивих вчень, посіяних противником, сатаною (Мт. 13: 24-30; 36-43). Багато осіб із числа куколю, бачимо, є дуже талановитими, дуже шанованими, заможними. Однак насправді вони не мають жодної частки зі справжньою Церквою Христа, члени якої зачаті Духом через Слово Правди.
Оскільки всі посвячені є покликані в одній надії їхнього покликання і всі зачаті одним Духом через одне Слово Правди, вони є одним класом, однією Церквою під головуванням одного Господа, мають одну віру і одне хрищення (Еф. 4: 4, 5). Їхній поділ на два класи виникає з причини прохолодності декого з них, літеплості, боязні виконувати обіцяне жертвування, боязні смерті. Мова йде про “великий натовп”, згаданий в цій лекції. Апостол змальовує їх як тих, хто “все життя страхом смерті тримався в неволі” (Євр. 2: 15). Дехто з них боїться втратити свою роботу або репутацію, або славу чи громадське становище. Тому вони йдуть на компроміс зі світом та його духом. Однак вони не відрікаються Господа, і багато з них швидше вмерли б, аніж відреклися Його безпосередньо. Але своїми вчинками вони відрікаються Його – соромляться Правди через її непопулярність, соромляться Господніх братів через їхнє скромне становище або непопулярність серед налаштованих по-світськи.
Хоча цей клас не відрікається імені Господа, він не йде ретельно Його слідами і тому не зможе здобути славну нагороду Євангельського віку – славу, честь, безсмертя, співспадкоємство з Ісусом в Його Тисячолітньому Царстві і т.п. Згадані великі благословення та милості мають бути дані тільки “більш ніж переможцям” – Малій Черідці, тим, кому Отцю вподобалося дати Царство, хто “йде за Агнцем, куди Він іде”, радіючи в горі, приймаючи за честь вважатися бути гідним страждати за Христа, Його Справу, Його Слово, Його Братів. Цю Малу Черідку, названу в Біблії Господніми коштовностями, поет описав так:
“Нікчемними в людських очах є ті,
Кого Бог царським священством для Себе чинить”.

ПОРІВНЯННЯ ДВОХ КЛАСІВ

Велика Громада, описана в нашій лекції, буде переможцями, інакше вони б ніколи не мали жодної частки в вічних благословеннях, які Господь ось-ось має роздати – в Його Другому приході, коли всі Його вірні будуть прийняті до Небесної Домівки, до Дому Отця. Вони остаточно будуть переможцями, здобудуть звитягу, бо Господь допоможе їм, змушуючи тих, котрі будуть жити в кінці теперішнього Віку, прийняти для себе тверде рішення – позбутися страхів і хоробро не дорожити власним життям в великому горі, яким закінчиться цей Вік. Факт, що коли прийде випробування, коли настане криза, вони радше помруть, аніж відречуться Господа, зробить з них переможців і гарантує їм благословення, описане в нашому вірші.
Однак є ще вище становище, яке здобудуть деякі. Як Ісуса не потрібно було змушувати труднощами визнавати Небесного Отця і відстоювати Правду, щоб Він не помер другою смертю, так і в Церкві є певний клас, котрий поводиться на зразок Учителя і котрий буде мати схожі труднощі, як Він. Вони названі “більш ніж переможці”, бо не тільки роблять те, що слід – відстоюють Правду, праведність та Божественний лад, але й роблять це так, як робив Ісус – добровільно, охоче, від усієї душі, як тільки це їм буде представлено.
Отже, бачимо різницю між цими двома класами в Церкві. Всі з цих класів є зачаті духом, всі покликані тим самим Високим Покликом, всі мають схожі можливості здобути велику нагороду. “Більш ніж переможці”, копії дорогого Божого Сина, є вірні до смерті в тому, що вони добровільно кладуть власне життя в Божій службі і на користь братів; вони будуть Малою Черідкою, яка успадкує Царство, будуть Царським Священством, Нареченою, Дружиною Агнця та Співспадкоємицею.

ВІРШІ СВЯТОГО ПИСЬМА СТОСОВНО ДРУГОГО КЛАСУ

Велику Громаду, згадану в цій лекції, можна знайти скрізь. Вони не змогли стати членами Тіла Христа, не змогли здобути велику нагороду, не змогли стати царями та священиками. Їм буде дано благословення, та воно буде нижчого рівня, який відповідав рівню левитів древності, котрі не були священиками, але належали до священичого покоління – були слугами своїх братів з числа священиків. В Біблії вони показані як ті, котрі недостойні належати до класу Нареченої, проте їм буде дана велика честь бути “дівчатами, подругами її,.. провадженими” – служанками нареченої (Пс. 45: 15).
Цей клас також показаний в Господній притчі як Нерозумні Діви (Мт. 25: 1-13). Вони були дівами – чистими, виправданими, тобто повністю посвяченими Господу. Але вони були нерозумними в тому, що дозволили речам цього життя взяти гору над речами майбутнього життя, для яких вони повністю посвятилися. Розумні Діви входять з Нареченим, стають класом Нареченої, коли весілля Агнця відбувається в Другому Приході Христа. Водночас Нерозумні Діви не отримують права ввійти і чують слова Учителя: “Не знаю Я вас”. Хоча вони не можуть бути визнані класом Нареченої, ми дякуємо Богу за Його милість, бо Він показав, що всі вони належать до громади дів, є подругами Нареченої, котрі йдуть за нею.
Гарний образ цього показаний нам в Об’явленні 19: 6-9. Про них також сказано як про Велику Громаду, і вони остаточно славитимуть Бога за те, що настало Весілля Агнця і Його Дружина приготувалася – навіть хоча вони не будуть належати до цього класу Нареченої. Збудившись від своєї дрімоти та заціпеніння, відокремившись від Великого Вавилону його вогнем, вони остаточно збагнуть, що вхибили. Та вони вдячні Богу за те, що Його План, повний благословень, далі виконується, хоча істинний клас Нареченої вже пішов. Тоді Господь пошле їм цінну вістку: “Блаженні покликані на весільну вечерю Агнця”. Однак вони зможуть прийти на цю весільну вечерю тільки через багато горя, яке до останнього випробує їхню повну відданість Господу – до смерті.
В Псалмі 45 Небесний Отець показаний як Великий Цар, Господь Ісус – як Царський Син, Церква – як Наречена, та Велика Громада – як діви, подруги Нареченої, котрі йдуть за нею. Ця ілюстрація не тільки гарна, але й повна потіхи та заохочення для всіх.

ДВІ ГРОМАДИ – ДВІ НАГОРОДИ

В нашій нинішній лекції про них сказано як про “натовп великий, що його зрахувати не може ніхто”. Це не зовсім вдалий переклад, і краще сказати “натовп великий, що його числа ніхто не знає”. Ми знаємо число вибраних, “більш ніж переможців”. Сказано про сто сорок чотири тисячі тих, котрі йдуть за Агнцем скрізь, куди Він іде. Це дійсно Мала Черідка порівняно з мільйонами, які були на землі впродовж вісімнадцяти століть, проте це добірне товариство. Велика Громада не має наперед визначеного числа. Ніхто не може сказати, яка їхня кількість, бо вони є відкинуті від високого поклику і врятовані милістю Бога через Христа за те, що не відреклися Його імені. Їхні серця були віддані, хоча їм не вдалося показати достатньо запалу у виконанні Угоди Жертви, яку вони уклали і на умовах якої були прийняті в Господню сім’ю.
Св. Іван каже, що їм належить становище слави та честі, але не на престолі з Нареченою, а перед престолом, як підвладних. Він бачив, що вони не мали корон – найвищої відзнаки за перемогу, яка стає надбанням тільки “більш ніж переможців”. Проте він побачив, що вони є переможцями, мають пальмове віття. Тоді він почув слова, що вони не є членами класу Храму, але слугами цього Храму і служать Богу в Його Храмі. Це велике благословення для них. Господь попровадить їх до вод життя. Але вони не будуть мати безсмертя (як матиме Наречена), яке Господь описує як воду життя, що б’є джерелом в Його народі (Ів. 4: 14; 7: 37-39). Вода життя, яку Ісус дасть цьому другому класу, буде вічним життям на духовному рівні (як в ангелів), але не на Божественному рівні. Це не буде безсмертя, Божественна природа.
Дивлячись, як виразно ці речі викладені в Божому Слові, чи ж не слід бути більш наполегливими, більш відданими, вірними, щоб здобути найвищу нагороду – ту, до якої Господь нас запросив, щоб стати членами Тіла Христа, членами царського священства.

R5864 (1916 р.)