БАГАТО ХОЛОДНИХ І МАЛО ВІРНИХ

“І через розріст беззаконства любов багатьох охолоне” (Матвія 24: 12).
Зрозуміло, що наш Господь тут не говорить про світ, бо світ не має цієї любові. Ісус говорить про Церкву, бо тільки з Церквою Бог зараз має справу. Як Нові Створіння, Божі діти бачили велике Світло, Ісуса Христа. Це Світло також освітило нас і ми прагнемо, щоб наше світло сяяло перед людьми. Ми не сталися запаленим світлом, яке ллє своє проміння на інших, доки не сталися Господніми і не прийняли Його світло.
Біблія говорить, що всі люди є з природи грішними, не вартими Божої уваги. Але Він подбав про вічне життя для досконалих. Отож, чи хтось з членів нашого грішного роду колись здобуде вічне життя? Напевно ніхто з дітей Адама не є вартий вічного життя! Однак на цей випадок Господь передбачив смерть Христа. Протягом Євангельського віку Бог визволяє від смерті певний клас. Під час грядущого Тисячолітнього віку Він підніме і зробить досконалим світ людства. Але тільки в кінці того віку, після остаточного випробування людей, Бог дасть їм, якщо вони будуть того варті, вічне життя. Якщо вони не зуміють досягти досконалості, Він не дасть їм вічного життя взагалі, а знищить їх.

ВИНЯТКОВИЙ ЗАДУМ ДЛЯ ТЕПЕРІШНЬОГО ВІКУ

Церква є особливо покликаним класом. “Не від світу ви, як і Я не від світу”, – сказав Учитель. “А що ви не зо світу, але Я вас зо світу обрав”. В цілому світ має інший стан серця, ніж ті, хто приходить до Церкви. Сьогодні небагато хто є голодний і спрагнений праведності. Бог у Своїй милості держить Правду в стороні від тих, для кого вона в теперішньому часі не була би благословенням. Клас, який Господь сьогодні кличе зі світу, є покликаний бути “святим”.
Слово “святий” стосується того, хто є бездоганний. Це слово означає цілісний – повноцінний, безвадний. Бог, Котрий є святий, закликає Своїх дітей бути святими, кажучи: “Будьте святі, Я бо святий!” (1 Петр. 1: 16). Але ми з природи були позбавлені святості, тому Він подбав про наше виправдання – про те, щоб ми сталися правильними, цілісними. Світ загально буде приведений до правильного стану під час Тисячоліття. Сьогодні ж ніхто не є таким в дійсному значенні.
Тож яким чином Бог сьогодні чинить Церкву такою? О, в цьому полягає краса Божого Плану! Вона сталася такою умовно, через приписання кожному з неї досконалої заслуги Христа. Це – виняткове влаштування, яке має місце тільки в теперішньому віці. Бог каже: “Мій Поклик в даний час є запрошенням до нової природи. Я зараз не запрошую нікого до реституції, бо коли б так було, то не потрібен би був особливий Поклик. Мені потрібен особливий клас для особливої цілі, щоб його вжити згодом для благословення всього світу. Я знаю, що дехто буде радий відгукнутися, тому Я посилаю Своє Послання, щоб ті, котрі здатні чути, почули”.

БЕЗДРОТОВИЙ ТЕЛЕГРАФ ЯК ІЛЮСТРАЦІЯ ВЕЛИКОЇ ПРАВДИ

Нам всім відомо про бездротовий телеграф. Це – одне з благословень “дня Господнього приготування” до грядущого Нового Віку. Він може бути ілюстрацією того, як Бог посилає Свою Правду під час Євангельського віку. Якщо ми хочемо почути Господній Поклик, то повинні мати когерер (індикатор електромагнітних хвиль – важлива складова бездротового телеграфу). Якщо ми не матимемо когерера, то не чутимемо Його Послання взагалі. Ми повинні мати серце, яке б відгукнулося, готове прийняти з радістю Послання Божої любові та милосердя.
Якщо ваше серце не налаштоване правильно, ви не зможете зрозуміти, але якщо ви налаштовані з Господом однаково, то це Послання приходить до вас, і ви можете чути звукову хвилю. Бог промовляє до нас особливим тоном. Ми впізнаємо цей звук і відгукуємось на нього, якщо наше серце є у властивому стані. Ми також чуємо фальшиві звуки, послані до нас противником – що Бог засудив світ, що Він влаштував місце вічних мук для більшої частини людства. Слухаючи ці фальшиві голоси, ми не були в змозі отримати правдиве Послання. Справжнє Боже Послання не має собі рівних, це – чудова мелодія.
Врешті ми отримали чіткий голос з Божого Слова. “Зараз я чую краще”, – сказали ми. “Так, так, Бог є любов!”. “Так бо Бог полюбив світ, що дав Сина Свого Однородженого”. “Як жалує батько дітей, так Господь зжалився над тими, хто боїться Його”. Так, я вже розумію дещо з довжини, ширини, висоти і глибини Божої любові! Це занадто чудова симфонія, щоб її повністю зрозуміти; я не можу її збагнути всю, але вона є тут. Я чую її щораз виразніше!
Тільки ті, котрі правильно налаштували своє серце до Бога, можуть почути її. Чим краще ваше серце налаштоване, тим краще ви можете чути. Коли ваш прилад розладнаний, коли щось сталося, і ви втратили зв’язок з Небесним джерелом хвиль, ви не можете чути чудову мелодію. Якщо ви не є в тісному зв’язку з Господом, то не впіймаєте мелодію. Ви втратили зв’язок із Всевишнім.

СПРАВЕДЛИВІСТЬ – ОСНОВНА ПРИКМЕТА ХАРАКТЕРУ

Яким є характер Бога, про котрий ми дізнаємося більше, коли досліджуємо Його Слово? Бачимо, що самою основою Божого характеру є Справедливість, абсолютна Справедливість. Коли би Бог був несправедливим, ми б не могли на Нього покладатися. Він міг би висунути якісь вимоги або умови сьогодні, які відмінив би завтра. Але Він є абсолютно справедливий: “Справедливість та право підстава престолу Твого” (Пс. 89: 15). Він не змінюється: “Бо Я, Господь, не змінююся” (Мал. 3: 6). Він “учора, і сьогодні, і навіки Той Самий”. Він ніколи нас не підведе, ніколи не обманить. Хто прагне бути в належній згоді з Богом, той повинен вправлятися на цій струні СПРАВЕДЛИВОСТІ. Справедливість повинна увійти в наше серце і наше життя. Чим ближче ми приходимо до згоди зі справедливістю, тим краще розуміємо дух великого Божого Плану і вникаємо в нього. Віримо, що, власне, це ми і прагнемо робити.
Але є багато способів бути несправедливим. Ми можемо говорити несправедливе про наших ближніх; ми можемо перетворювати дрібні помилки на великі провини; ми можемо надавати речам несправедливого забарвлення. Ми можемо говорити слова з підкресленою інтонацією або наголосом, можемо здвигувати плечима, створювати неправильне враження, яке стане згубним для репутації іншого. Хоча насправді ми не бажаємо іншому зла, однак така поведінка буде поганою і може завдати непоправного лиха. Коли ви говорите: “Я не хочу, щоб мене бачили в товаристві цієї людини”, – ви, можливо, не маєте на думці погане, однак можете бути звинувачені у наклепі. Ваш когерер не настроєний на Бога.
Хтось може бути несправедливим у своєму розумі. Багато людей упереджені до чогось або до когось без справедливої на це підстави. В такій самій мірі вони є в незгоді зі справедливістю. Ми потребуємо думати порядно, тверезо, доброзичливо, пристосовуючись до Золотого Правила, щоб наші слова і вчинки були в згоді з принципами праведності. Це нам дуже допоможе у розвитку повноцінного християнського характеру, який є абсолютно невід’ємним, якщо ми хочемо мати похвалу нашого Отця.
Отже, справедливість є основою, першочерговою річчю в будуванні характеру. З цієї основи ми повинні йти далі і розвивати співчуття, доброзичливість, прощення, любов. Бог був дуже люблячим і співчутливим до нас. Він подбав для нас про Відкупителя. Він заховав з-перед Своїх очей наші численні вади. Отже, якщо ми прагнемо наслідувати Бога, ми намагатимемось бути милими, поблажливими і помічними для всіх. Але насамперед ми маємо бути справедливими. Якщо в своєму розумі ми маємо несправедливі нахили, то це завадить нашій спільності з Богом, і ми опинимося в небезпеці зазнати невдачі у вчиненні нашого покликання та вибрання певним.
Ми постійно є оточені духом світу – ненавистю, заздрістю, злобою, суперечками. Тож нам треба триматися дуже близько Господа, щоб протистояти цьому духу. Світ та речі деградованої природи знаходяться так близько нас, що нам складно їх оминути не забруднившись ними. Людині важко перейти брудну околицю не підхопивши брудного запаху. Та Господь забезпечив нас у Своєму Слові надзвичайно ефективним дезінфікуючим засобом. Усяке потрібне нам очищення походить з Послання, яке Бог нам дав, та ще й з детальним поясненням. Це бездротове Послання від Нього говорить про Його любов до нас, звіщає мир через Ісуса Христа нашого Господа, дозволяє дізнатися про наші привілеї статися спадкоємцями Божими і співспадкоємцями з нашим Господом Ісусом.
Покликані цим Небесним Покликанням, ми здатні зрозуміти, що Бог не хоче нас бачити в цьому класі, якщо ми не маємо належного духа. Це обрання не є примхою Божественної привілейованості. Навпаки, Бог обирає згідно з характером, згідно з такими природними якостями як порядність, бажання бути справедливим, бути добрим незалежно від тілесних вад. Справедливість є підставою Божого Престолу, фундаментом Його Правління.

СВІТСЬКІСТЬ ТИХ, КОТРІ ІМЕНУЮТЬ СЕБЕ ХРИСТИЯНАМИ

В нашому вірші Господь Ісус говорить (очевидно, звертаючись до наших днів), що свого часу в Євангельському віці “через розріст беззаконства любов багатьох охолоне”. З перекладу виникає, що холодними почнуть ставатися не просто багато тих,  котрі іменують себе християнами, а більшість з них. Як вірно виконалися слова Учителя! Беззаконня – це необ’єктивність, несправедливість, небезсторонність. Наш вірш можна було б читати так: “Коли несправедливість намножуватиметься, любов багатьох холонутиме”. Ми знаходимося в часі, про який Господь намагався нас особливо застерегти. Але як мало хто прислухався до цього застереження!
“ВИКЛАДИ СВЯТОГО ПИСЬМА” звертають увагу на те, що в Божому задумі пророк Ілля був образом Христа в тілі – Ісуса (Голови позаобразного Іллі) і Церкви (Його Тіла). Три з половиною роки (1260 днів) труднощів Іллі під час його переховування на пустині від цариці Єзавелі були символічними і відповідали 1260 рокам перебування справжньої Церкви в стані пустині, куди вона втекла від позаобразної Єзавелі (Об. 12: 6, 14; Дан. 7: 24, 25). Повернення Іллі з пустині зображувало повернення справжньої Церкви Бога (від її переховування в пустині) після 1799 року н.е., коли влада Єзавелі була зламана і коли рясні дощі, які прийшли слідом, символізували розповсюдження Біблії після цієї дати.
Церква Христа (ті, які пильнують) знаходиться зараз в особливому часі очікування. Клас Іллі незабаром має бути забраний за завісу. Клас Єлисея залишиться, щоб згодом випрати свій забруднений одяг в крові Агнця у “Великому Горі”, перш ніж прийде пора на світ. Здається, що Господь зараз особливо випробовує Свій народ. В багатьох з числа Божого народу охолола любов через розповсюдження скрізь несправедливості. Багато осіб сьогодні говорять про віру в те, у що вони насправді не вірять. Переважають пусті форми побожності. Скрізь панує любов до утіх. Як наслідок, багато тих, котрі іменують себе християнами, стаються літеплими або холодними. Вони кажуть: “А ви подивіться, що роблять наші церковні системи. Що добре для наших церковних провідників, те добре і для мене”. Ось так багато хто обирає дуже хиткий шлях.
Скрізь діється багато несправедливості. Ми бачимо повсюдне нехтування Золотим Правилом. Також християнські батьки залишають релігійне виховання своїх дітей переважно Недільним Школам, де вчителі часто зовсім некомпетентні навчати їх Слову Бога. Християнські батьки мають бути священиками у власній сім’ї. На них лежить велика відповідальність. Оскільки панує беззаконня, то в багатьох виникає сильна спокуса йти за натовпом. Але Господні діти не повинні копіювати натовп, щоб робити зло. Ми повинні швидко завчити для себе, якою є Божа воля для нас. Кінець випробування Церкви наближається. В Христовій школі нам не залишилося багато часу. Святі скоро будуть суддями світу. Але чи ми будемо серед цих суддів?

ПРАВИЛЬНЕ СТАВЛЕННЯ ХРИСТИЯН

Нехай кожна Божа дитина стріпонеться. Нехай вона підбадьорить братів до вірності. Звертаймо пильну увагу на Боже Слово, щоб ми ставалися щораз більше схожими на нашого Отця в небі. Любімо те, що істинне, правильне, шляхетне, богоподібне. Відмовмось від усього іншого на користь небесних речей. Ми не можемо відстояти наші власні права у світі. Ми відмовились від наших людських прав тоді, коли віддалися Господу. Буває так, що інколи ми можемо виразити протест, як це зробив Ісус, коли Його вдарили. Але Він не відплатив, ані не намагався віддати злом за зло. Тож ми повинні ходити так, як Він ходив. Не дозвольмо, щоб недоброзичливість інших зробила наше серце холоднішим.
Той, Кому ми повинні подобатися, з Ким ми маємо до діла, Кого ми полюбили понад усі земні уподобання, – це наш Господь. Ми прагнемо чинити Його волю. Що стосується братів, стараймось робити для них все, що, на нашу думку, є найкраще. Нехай нами керує небесна мудрість. Вірно йдімо за Ісусом Вузьким Шляхом незалежно від того, що роблять довкола нас інші, і скоро ми почуємо від Нього приємне: “Добре!”.

R5856 (1916 р.)