“ПРОСИ, ЩО Я МАЮ ДАТИ ТОБІ”
1 ЦАРІВ 3: 4-15
ЧИМ Є СНИ? – КОЛИ ДО НИХ ТРЕБА ПРИСЛУХАТИСЬ? – СОН СОЛОМОНА – ВІДОБРАЖЕННЯ СТАНУ ЙОГО СЕРЦЯ – УСВІДОМЛЕННЯ ВІДПОВІДАЛЬНОСТІ – ЙОГО ПОКОРА – ЙОГО ПРОХАННЯ, ЙОГО ВИБІР – БОЖЕ СХВАЛЕННЯ І ЩАСЛИВІ НАСЛІДКИ

“Страх Господній – початок премудрості” (Приповісті 9: 10).
Ніщо не свідчить про те, що Соломон став дуже зарозумілим, пишним, хоча, треба сказати, він міг би стати надзвичайною людиною, коли б велика мудрість, почесті та багатство не вплинули на ту простодушність, з якою він звернувся до Господа уві сні (згаданому в нашій лекції) і яка дає чудову можливість глянути на справжній характер Соломона. Між іншим, для кожного чоловіка і жінки це вартісна річ, особливо на початку життя або ж при започаткуванні якоїсь справи і в залежності від того, наскільки ця справа серйозна чи важка і чи вона має безпосередній стосунок до Бога та Його Слова.
Соломон розпочав своє царювання, влаштувавши урочисту гостину для декого з друзів та знатних осіб свого царства. Обраним місцем був Гібеон. В оповіданні сказано про складення тисячі цілопалень Господу. Це не означає, що тисяча тварин була спалена. Очевидно, що спаленими як жертвоприношення для Господа були тільки деякі частини з них, перш за все лій, тоді як інші, придатні для їжі, приготували для гостини. В той час їли менше м’яса, ніж зараз, хіба що з нагоди таких гостин. Треба визнати розсудливість такого спільного визнання Бога та царя, якого Він настановив. Також гостина для народу образно свідчила про добру волю царя і його бажання зробити своє царювання повним достатку, благословення, радості та підтримки для всіх. Ізраїльтяни визнали Божественне провадження справи і зрозуміли, що всі речі потрібно робити з наміром отримати похвалу від Бога.

ЧИ СНИ ВАЖЛИВІ?

Під час гостини, що тривала, мабуть, кілька днів, Соломон мав дивний сон, який тут описано. Немає сумніву, що це був надприродний сон. Схожим чином Бог об’являвся в древні часи також іншим і особливо Своєму народу Ізраїлю, котрий, за участю Мойсея, увійшов з Ним в особливі стосунки угоди біля гори Сінай. Проте Він не перебував у таких відносинах з іншими народами, котрі, як читаємо, були чужоземними, чужинцями, вигнанцями – не були з Ним в угоді.
Хоча християнська Церква перебуває в особливих стосунках з Богом – набагато тісніших, ніж були юдеї під їхнім Законом, однак не треба думати, що всі сни, які можуть мати навіть посвячені християни, треба вважати натхненими. Цілком очевидно, що більшість наших снів є лише блуканням думок під час неміцного сну. Те, що Бог менше спілкується з Духовним Ізраїлем через сни, не означає, що Він менше цікавиться його справами. Ні, Він подбав про їхнє керівництво іншим шляхом – у Біблії. Крім того, ми дізнаємося: Він хоче, щоб ми ходили вірою, а не видінням, щоб розуміли: вести нас весь час з допомогою снів означало би перешкоджати нам ходити вірою.
Св. Павло дає нам ключ до цієї справи, кажучи, що Божого Слова достатньо, “щоб Божа людина була досконала, до всякого доброго діла готова” (2 Тим. 3: 16, 17). Але ніщо не заважає Богу вживати сни як засоби повчання для Його духовних дітей, якщо знайдеться колись слушна причина. Багато Господніх дітей так чи інакше мало досвід таких корисних снів, які давали їм потрібні ради або підказки. Проте є лише один надійний спосіб сприймання снів, а саме, пояснювати їх у повній згоді зі Святим Письмом. Апостол твердить, що коли б якийсь ангел звіщав нам інше Євангеліє, його треба відкинути. Так само, коли б сон пропонував нам інше Євангеліє, його треба відкинути. Божественне Слово має бути великим амулетом, тестом, критерієм християнина у всьому.

МУДРИЙ ВИБІР СОЛОМОНА

Уві сні Господь з’явився Соломону і сказав: “Проси, що Я маю дати тобі”. Так само Бог питає всіх, котрі стали Його дітьми. Він хоче для них добра, але Він хоче також, щоб вони збагнули свої потреби і зверталися з проханнями. Апостол радить дещо в цьому напрямку, кажучи: “Якщо кому з вас [християн] не стачає мудрості, нехай просить від Бога, що всім дає просто”. Відповідь Соломона у сні показує нам чудову простоту характеру молодого вельможі, який щойно зійшов на престол. Він згадує Божу милість до свого батька Давида, кажучи, що цар Давид отримував її настільки, наскільки вірно ходив із Богом у праведності серця. Він також виражає вдячність за те, що Бог привів його самого на престол як доказ Божественної прихильності до його батька Давида. Далі Соломон каже Богу, що він перед Ним малий, слабкий і не заслуговує на таке високе становище. Зворушений, він каже: “А я – недоросток”. Це нагадує нам слова апостола: “Коли бо я слабий, тоді я сильний”. У цьому була справжня сила характеру Соломона, тобто він був покірний, охочий вчитися, мов мала дитина, не хвалькуватий, не самовдоволений, не сліпий до своїх привілеїв та обов’язків.
Розуміючи обов’язки царства, в яких він відчував себе невмілим, він молився: “Дай же Своєму рабові серце розумне, щоб судити народ Твій [щоб поводитися з ним справедливо], щоб розрізняти добре від злого, бо хто потрапить керувати цим великим народом Твоїм?” Чи ж дивно, як читаємо далі, що у сні Господь виявив, що Йому до вподоби таке прохання? “І сказав Бог до нього: «За те, що просив ти цю річ, а не просив для себе днів довгих та багатства, і не просив душ ворогів своїх, а просив собі розуму, щоб уміти судити [бути справедливим], то ось зроблю Я за словом твоїм, ось Я даю тобі серце мудре та розумне, так що такого, як ти, не було перед тобою й не встане такий, як ти, по тобі. А також те, чого не просив ти, Я даю тобі: і багатство, і славу таку, що такого, як ти, не було перед тобою й не буде нікого серед царів усе життя твоє»”.

R5714 (1915 р.)