ЯК БОГ ПОВОДИТЬСЯ З ТИМ, ЩО В НАШИХ РУКАХ

Господь покликав Мойсея до великого та почесного діла – визволити Свій народ з рабства Єгипту. Мойсею було вісімдесят років. Тривалий досвід у єгипетському дворі дав йому розуміння того, як належить правити. Степан розповів (Дії 7: 22), що “Мойсей був навчений всієї премудрості єгипетської, і був міцний у словах та в ділах своїх”. Згідно з переказом він також був здібним воєводою єгипетського війська.
Однак він відмовився від усіх цих земних зваб, щоб розділити свою долю зі зневаженим народом Бога (Євр. 11: 24-26). “Мойсей... відрікся зватися сином дочки фараонової. Він хотів краще страждати з народом Божим, аніж мати дочасну гріховну потіху. Він наругу Христову вважав за більше багатство, ніж скарби єгипетські, бо він озирався на Божу нагороду”, віддавав перевагу бути з Божим вибраним народом, Ізраїлем, у його труднощах, і мати частку з ним в Обітниці, даній його батькам.
Як важливо було, щоб людина, яку Бог покликав стати вождем Ізраїлю при виході з рабства, була вченою, добре освіченою, щоб за таких умов стати на чолі народу! Не сумніваємось, що його мандрування як пастуха по пустині впродовж сорока років, коли він випасав стада Їтра, свого тестя, дозволило йому добре вивчити кожен шлях, кожне узгір’я, кожен потік, що згодом дало велику перевагу, коли він, під Господнім проводом, став вождем Ізраїлю в пустині по дорозі до Ханаану.

ПОКОРА, ЗДОБУТА ДОСВІДОМ

Але цей сорокарічний досвід серед мідіян навчив Мойсея ще іншого важливого уроку – уроку покори. Довга самотність зробила його стриманим. Більше того, невдовзі після погіршення стосунків із царським домом Єгипту він спробував визволити свій народ, але той не бажав його служіння і навіть відмовився від його втручання. Тому тепер, коли Господь посилав його для великої праці, він сумнівався у своїй здібності вивести народ Ізраїлю з рабства у землю Ханаан, відчував боязнь і погоджувався неохоче.
Господь з’явився Мойсеєві в палаючому кущі, який не згоряв, і дав доручення, запевнивши, що Він, Єгова, обов’язково буде з ним. Мойсей, цілком зрозуміло, відчував значущість цього завдання і власну неспроможність. Він переконував, що не має вміння і потребує когось, більш авторитетного, щоб вплинути на серце володаря Єгипту. Він розумів, що дозволити ізраїльтянам полишити службу суперечитиме цілям та політиці єгиптян. Тому він промовив до Господа: “Хто я, що піду до фараона і що виведу з Єгипту синів Ізраїлевих?” Та Господь запевнив його, що Він Сам за це відповідатиме і буде керувати усім.

“ЩО ТО В РУЦІ ТВОЇЙ?”

Мойсей забажав додаткової демонстрації Божої згоди та сили. Він запитав: “Як мені дати знати Ізраїлю, що Ти послав мене, бо вони не повірять?” Тоді Господь сказав: “Що то в руці твоїй?”. Мойсей відказав: “Палиця”. І Господь повелів: “Кинь її на землю!” Мойсей зробив так, і палиця стала змією, так що Мойсей втік від неї. Коли б він не знав, що перед тим було в його руці, то подумав би, що це була змія. Але він знав напевно, що палиця стала змією. Тоді Бог сказав ухопити змію за хвіст, і коли він це зробив, то вона знову стала палицею в його руці.

ЛЕКЦІЇ ДЛЯ НАС

З цього ми беремо лекцію, що якщо Господь посилає нас з якоюсь місією, ми не повинні думати, що завоюємо світ, а повинні усвідомлювати власну малозначність і, відповідно, відчувати, що ми для цього зовсім невідповідні. Треба розуміти, що без Його допоміжної благодаті ми нічого не вдіємо. Ми повинні бути переконані, що уповноважені Ним і що наша місія не є власною вигадкою. Треба бути переконаним, що за всім цим стоїть Господь. А тоді в нас повинна бути повна довіра до Нього.
У нас повинно бути враження, що ми немовби кажемо з Мойсеєм: “Я не можу нічого”. Але якщо ми хочемо служити Господу, ми повинні дивитися, що є в наших руках – який талант. Бог настільки мудрий, що може використати наш найскромніший талант для Своєї слави. Річ, якою Він хоче, щоб ми послуговувалися, вже може бути в наших руках, та ми можемо її не помічати. Яким би пересічним не було наше життя, Бог здатний задіяти нас і дати нам потрібні уроки, пов’язані з тим, що відбувається з нами.
Інша лекція, яку ми можемо взяти з Господньої поведінки з Мойсеєм, така: речі, які ми маємо в наших руках, які є в межах нашої досяжності, можуть стати для нас шкідливими, коли б не Божа сила, яка здатна зробити так, щоб все було для нашого добра. Якщо ми маємо дух служби, Господь може і охочий вжити речі, які є прямо під нашою рукою, а не обов’язково далеко, і що Божественна сила, яка панує над злом, може зробити так, що все допомагатиме на добре тим, хто любить Його. Ми щораз більше вчимося цих лекцій. Тому, якщо ми хочемо служити, треба глянути, що є в нашому розпорядженні, які речі ми можемо вжити.

ВІРНИЙ У МАЛОМУ – ВІРНИЙ У ВЕЛИКОМУ

Багато людей хотіло би служити Господу тисячею мов. Їм здається, що коли б вони знали тисячу мов, то співали б усіма. А звідки ми знаємо, що використовували би тисячу мов, якщо ми не можемо вірно використовувати ту, яку знаємо? “Хто вірний в найменшому”, буде вірний у більшому.
Є багато людей, які люблять промовляти до тисяч. Але якщо ми не можемо звернутись до тисяч, то потрібно звернутись хоча б до одного. Деякі кажуть, що коли б вони мали мільйон доларів, то дали б його Господу. Та Господь, мабуть, ніколи не дасть їм такої можливості давати великі суми, якщо вони не проявляють схильності давати те мале, що вже є у їхньому розпорядженні. “Бо хто має [через використання талантів], то дасться йому, хто ж не має [через нехтування своїм талантом], забереться від нього й те, що він має”.
Тому лекцією випробувань Мойсея для нас, мабуть, є вживання того, що ми маємо в наших руках. Ця ж лекція дана іншим чином у випадку бідної вдови, яка молила пророка Єлисея про допомогу. Вона була в нужді, і її кредитори збиралися забрати двох синів за борги. “Що є в тебе в домі”, – запитав Єлисей. Жінка відповіла: “Нічого нема в домі твоєї невільниці, є тільки горня оливи”. Тоді пророк звелів їй піти та позичити в сусідів порожній посуд – “набери чимало” (Гиж.) – і почати наливати олію в посуд. Жінка послухалася, і весь посуд був наповнений олією, так що вона мала її, щоб продати і заплатити борг. Господь використав те, що було в її руці.
Так само було у випадку Господнього чуда, коли Він нагодував тисячі людей. Він запитав: “Що ви маєте в руках?” Він не казав: “Як далеко до міста?”, і не казав апостолам брати віз і їхати до міста по хліб і м’ясо. Ні, Він промовив: “Використайте те, що маєте”. Потім Він благословив п’ять хлібів і дві малі риби, щоб вдосталь нагодувати п’ять тисяч. І їли “скільки хотіли вони”, а те, що позосталось, учні зібрали, наповнивши дванадцять кошів (Ів. 6: 5-13). Так і ми повинні використовувати всі наші таланти і можливості. Господь хоче, щоб ми використали те, що маємо, і ми матимемо благословення з цього. Чим більше ми вірні у використанні наших привілеїв, тим більшими будуть наші благословення від Нього.

ОБРАЗНІ ВИПРОБУВАННЯ МОЙСЕЯ

На додаток до згаданих лекцій ми вважаємо, що є ще інше значення у тому, що було з Мойсеєм, і у визволенні Ізраїлю. Ми повинні бачити щось, що зображує умови наших днів. Мойсей діяв під Божественним проводом. Багато речей, пов’язаних із цією місією Мойсея до ізраїльтян, мабуть, є образом визволення Божого народу від влади зла. Фараон був образом сатани. Ми живемо у відповідному часі, коли Бог має на меті визволити всіх від влади сатани. Ісус та Церква будуть знаряддям Єгови, і це визволення буде працею Месії як Божого Представника.
Палиця представляє авторитет. Це було проілюстровано у той час, коли Господь пояснював, що Аарон має представляти Його як голова племені Левії. В Ізраїлі постало нарікання, тому Господь через Мойсея наказав головним із дванадцяти племен взяти кожному свою палицю, написати на ній своє ім’я і відіслати до Намету (4 М. 17: 1-9). Палиця Аарона мала бути відіслана з іншими, бо це була палиця роду його батька. І коли вранці оглянули палиці, Ааронова палиця випустила бруньки, зацвіла і принесла мигдалини.
Це дає нам підстави вважати, що палиця в загальному може представляти авторитет. Як рука є владою, так палиця є авторитетом. Ось так палиця може бути особливим представленням Божественної Сили та Правління. Навряд чи можна надто категорично казати про позаобразне виконання цих подій з життя Мойсея. Але можна припустити, що тим чи іншим чином влада Бога може бачитися злом, адже змій був злом. Зло, видається, тріумфувало шість тисяч років. Коли Мойсей та Аарон прийшли перед лице фараона, Мойсеєва палиця стала змієм. Тоді чаклуни покидали свої палиці, які теж стали зміями. Та Мойсеєва палиця проковтнула всі палиці чаклунів.

ПОВЕРНЕННЯ ВЛАДИ ПАЛИЦІ

Ми б дуже хотіли знати, що ці речі означають, як Бог дозволить світу під владою сатани мати годину тріумфу. Буде дозволений великий Час Утиску, тому що Божественний авторитет та правління кинуті на землю.
Думаємо, що цей стан речей є зараз. Люди втрачають довіру до Бога. Їм здається, що жодного Бога немає. Намір Вищої Критики та Еволюції – створити в людства враження, що немає Бога, окрім природи. І як людство хапається цієї ідеї про природу-бога, кажучи, що вона безжалісна, невблаганна, безлика, то це, цілком ймовірно, витре всяку думку про Бога Справедливості та Любові. “Нема страху Божого перед очима їхніми”, – говорить Писання. Тож можемо сподіватися великого Часу Утиску, коли влада Бога буде здаватися ще одним проявом зла, немовби владою зла. Вхоплення палиці влади знову, трохи згодом, буде поверненням Божественного авторитету.

R5418 (1914 р.)