ВІДПОЧИНОК ДЛЯ БОЖОГО НАРОДУ

"Сам Я піду, – і введу тебе до відпочинку" (2 Мойсея 33: 14).
Ми не повинні думати, що наш небесний Отець буквально ходив по пустині з дітьми Ізраїлю, що Він залишив справи всесвіту і ходив з ними в їхній подорожі. І ми не повинні триматися думки, що Бог є скрізь в той самий час. Ця небіблійна думка була фундаментом для багатьох помилок. Релігійна група "Християнська Наука" говорить, що Бог є скрізь – в кожному шматку деревини, фарфору – скрізь. Коли ми питаємо, що вони мають на увазі, вони говорять, що оскільки слово Бог означає добрий, і оскільки добре є в кожній речі, значить, Бог мусить бути в кожній речі, бо Бог означає добрий і мусить бути скрізь, навіть в кожному атомі матерії. Отож, на цій хибній доктрині Божої всюдиприсутності вони будують свою теорію. Але їхня думка не є біблійною!
Думкою Святого Письма є, що Бог особливо виявляє Свою силу і любов Своєму народу. Бог є в небесах; земля є Його підніжком. Але через різні Свої сили і знаряддя та через Свій розум і знання Він може бути ніби присутнім скрізь – через Своїх ангелів, Своїх посланників. Саме так, як ми через телеграф і телефон, можемо мати зв’язок з найвіддаленішими куточками землі, так Бог може застосувати Свою силу в кожному куточку всесвіту.
Пам’ятаємо, що слова нашого вірша були відповіддю Господа Мойсею, коли цей великий муж був розгублений. Йому було наказано йти попереду Ізраїлю, як провіднику, і через божественну милість привести їх в землю Ханаан, щоб там дати їм відпочинок.
Від початку подорожі пустинею було більше чи менше небажання чи страху з боку людей. Вони розуміли, що покинули свої доми і пішли в чужу землю. Хоча єгиптяни й гнобили їх, однак вони вважали, що піти в пустиню, де немає жодного єгипетського наглядача, означає, що вони зовсім не будуть мати їжі. Тому вони були твердошиї – як віл – ними було важко керувати.
Господь дав Мойсею обітницю: "Сам Я піду, – і введу тебе до відпочинку". І Він обіцяв бути з ізраїльтянами. Він дав їм запевнення, що вони зможуть побачити Його силу посеред них; бо Божа енергія в усіх справах землі, як і всесвіту, це не просто сила знати про речі, про те, що відбувається, але контролювати всі події, щоб вони могли виконати Його задуми. Він скеровує і підтримує зусилля Свого народу. Крім того, цілком можливо, що в цій особливій праці провидіння справами Ізраїлю були використані Господні ангели.
Ця думка є в згоді з Святим Письмом, яке натякає, що для кожного Господнього святого є ангел-хоронитель, котрий має нагляд над ним. Читаємо: "Їхні Ангели повсякчасно бачать у небі обличчя Мого Отця, що на небі" (Мт. 18: 10). Вони мають безпосередній зв’язок з Отцем, і таким чином Він має прямий нагляд над всіма, хто належить Йому.
Божественна сила була прямо виявлена ізраїльтянам в славі Шекіна над Ублагальнею в Святая Святих, яка показувала Господню присутність з ними. А коли вони повинні були рушати вперед, стовп хмари ішов перед ними протягом дня, і стовп вогню вночі. Коли вони повинні були зупинитись, ця хмара стояла. Коли вони розкладали табір, хмара спочивала над наметом, і слава Шекіна спочивала між херувимами на Ублагальні в наметі. Таким чином присутність Бога ішла з ними в землю Ханаан і дала їм всі речі, які Він обіцяв (Іс. Нав. 23: 14).

МОЙСЕЙ ПОТРЕБУВАВ ПІДБАДЬОРЕННЯ

З контексту ми розуміємо, що покора Мойсея була проти того, щоб підносити себе. Раніше він просив, щоб хтось інший був речником для нього, і Господь сказав, що Аарон може бути його речником. Необачний народ часто потрапляв в напасті, тому що їм бракувало покори, стриманості. Але не так було з Мойсеєм – "найлагіднішим за всяку людину, що на поверхні землі". Покора є найбільш важливим елементом характеру. Покірній людині легше бути лагідною і терпеливою, ніж людині, якій бракує покори. І тому, перераховуючи плоди святого Духа, св. Павло згадує покору (Гал. 5: 23, Diaglott).
Коли Господь обіцяв, що Його присутність буде йти з Мойсеєм, Він говорив до нього, як до посередника. Тому Він сказав: "Сам Я піду". Як тільки Мойсей урочисто впровадив Угоду Закону на горі Сінай, Ізраїль був в угоді спорідненості з Богом, а Господь з Ізраїлем.

НЕВДАЧА ІЗРАЇЛЮ ВВІЙТИ У ВІДПОЧИНОК

Хтось може подумати, що Божа обітниця дати відпочинок означає, що Мойсей повинен був мати відпочинок розуму, і що всі, хто співпрацюватиме з Мойсеєм і з Божими обітницями, також матимуть відпочинок розуму. Але цей відпочинок розуму не є тим, що тут мається на увазі. Ізраїльтяни йшли з Єгипетського краю до Обіцяного краю, який мав бути вічною спадщиною для них, якщо б вони дотримались їхньої Угоди. Але з усіх дорослих, котрі вийшли з Єгипту, лише Калев та Ісус Навин ввійшли в Ханаан (4 М. 32: 11, 12). Більшість не змогла ввійти із-за браку віри. Сорокарічне блукання пустинею було наслідком їхньої боязливості і бунту.
Коли в кінці подорожі пустинею Ізраїль прийшов до місця, звідки вони могли бачити землю Ханаан, були послані шпигуни, щоб розвідати і доповісти, як було б найкраще ввійти в обіцяну землю. Всі шпигуни, крім Калева та Ісуса, дали лиху звістку. Тоді, через боязливість, народ сказав: "Ми не зможемо ввійти до того краю і взяти його. Ті люди є велетнями, а ми поряд з ними виглядаємо як сарана". Так, через брак віри вони нарікали проти входу. Тому Бог присягнув у Своєму гніві: "Вони до Мого відпочинку не ввійдуть" (Євреїв 3: 11).

ОБРАЗНИЙ І ПРООБРАЗНИЙ ВІДПОЧИНОК

Апостол Павло показує, що відпочинок в Ханаані був образом відпочинку Божого народу в цьому Євангельському віці (Євр. 4: 3, 9). Вірою ми відпочиваємо в Бозі – відпочиваємо в Його обітницях. Ми не відсунені через якісь несприятливі умови теперішнього часу. Наш відпочинок є дійсністю; відпочинок Ізраїлю був образом.
Прообразний відпочинок, до якого входить Господній народ, має два етапи. Ми, хто вірить, входимо до відпочинку тепер. Божий мир панує в наших серцях і керує нашим життям. Ми маємо мир віри, відпочинок віри, довір’я, що Бог керуватиме нашою дорогою. Тому ми задоволені, хоча ще не повністю. Ми не будемо задоволені, доки не ввійдемо до нашого остаточного відпочинку. Нашим справжнім відпочинком буде той славний, досконалий стан за завісою, якого ми досягнемо через перше воскресіння.
Св. Павло, обговорюючи це питання в 3-му і 4-му розділах послання до Євреїв, говорить, що народ Ізраїлю не зміг ввійти до відпочинку не тому, що Бог не виконав Своєї частини, а тому, що вони не змогли виявити належну віру в Господа, вони мали "зле серце невіри". І він продовжує: "Отже, біймося, коли зостається обітниця входу до Його відпочинку, щоб не виявилось, що хтось із вас опізнився" (Євр. 4: 1). Це вимога, це умова. Апостол має на увазі, що кожен, хто хоче належати до цього класу переможців, мусить бути обережним, інакше він не зможе ввійти до вічного відпочинку Бога. Такий клас переможців буде, і Бог призначив і передбачив, що вони ввійдуть до цього славного і досконалого відпочинку. Якщо ми є вірні до смерті, ми осягнемо цей славний відпочинок через "зміну" воскресіння.

ІСУС НАВИН Є ОБРАЗОМ ХРИСТА

Сьогодні світ не здатний ввійти до відпочинку. Вони подібні до розбурханого моря. Вони не ввійшли в споріднення з Богом. Як говорить нам Святе Письмо, людство є бідним, стогнучим створінням, яке мучиться в болях. Вони не бачать відпочинку, який приготував Бог. Однак ми бачимо, що коли прообразний Мойсей, великий Посередник, буде скомплектований, Він поведе народ до відпочинку (5 М. 18: 15; Дії 3: 22).
Мойсей не ввів народ до Обіцяного краю. Ісус Навин, їхній новий провідник, перевів їх через Йордан. Таким чином образ показує, що людство ввійде в обіцяну землю не через закон, а через Спасителя. Ім’я Ісус означає спаситель – грецьке Jesous (Євр. 4: 8). Так Ісус поведе всіх людей, котрі захочуть, до справжньої землі обітниці – до любові і відданості Богу і принципам праведності. Потрібна буде ціла тисяча років Месіанського царства, щоб привести світ до стану готовності до всіх благословень, які Бог приготував для них.
Наш Господь Ісус ввійшов до відпочинку через довір’я до небесного Отця, що Той виконає всі Свої милостиві обітниці. Ісус, Голова прообразного Мойсея, втішався досконалим відпочинком серця і усвідомлював, що небесний Отець постійно присутній з Ним. Це тривало три з половиною роки, а тоді Він ввійшов до повного відпочинку, через перше воскресіння.
Те саме є правдою про всіх членів тіла прообразного Мойсея – Христа. Божа присутність йде з ними. Світ тепер не є в стані ввійти до відпочинку Отця. Лише члени тіла Христа ввійшли до цього відпочинку віри, довіряючи Господу. І ніхто не буде визнаний членом великого прообразного Посередника, крім тих, хто і далі є вірний. Всім, кому бракує віри, бракує доказу, що вони є в тілі Христа. Тож, якщо наші серця є стурбовані, і ми не можемо ввійти до цього відпочинку віри, то було б властиво прийти до престолу благодаті, благаючи, щоб ми могли перемогти труднощі.

ВІДПОЧИНОК, ПРИГОТОВАНИЙ ДЛЯ ЛЮДСТВА

Щодо тих ізраїльтян, про яких Господь сказав, що вони не ввійдуть до Його відпочинку, ми розуміємо, що Він мав на увазі не те, що жодний юдей не ввійде в справжній відпочинок Бога, а, швидше, що це було пророцтво про кінець Юдейського віку – що вони, як народ, не були готові ввійти до цього відпочинку віри, який тоді був запропонований їм, – що, як народ, вони вхибили. Вони не змогли, бо "не зрозуміли часу відвідин своїх".
Як тільки великий Месія впровадить Нову Угоду, то і юдеї і погани ввійдуть до миру і процвітання, настільки швидко, наскільки швидко вони ввійдуть під цю Нову Угоду. Але неслухняні, після повного, безстороннього випробування, підуть на другу смерть. Впродовж Тисячолітнього віку людство буде входити до справжнього відпочинку, який буде означати звільнення від рабства гріха і смерті. Перед тим, як Месіанське правління закінчиться, вони повністю ввійдуть до цього відпочинку і до досконалого життя і будуть пораховані частиною насіння Авраама, згідно з обітницею: "Вчинив Я тебе батьком багатьох народів" (1 М. 17: 5; Рим 4: 17). Благословення Господа буде над ними всіма. Кожен, хто відмовиться ввійти до відпочинку Бога, буде відтятий – добровільний грішник помре в віці ста років (Іс. 65: 20).