НОВА УГОДА
“Ось дні наступають, говорить Господь, і складу Я із домом Ізраїлевим і з Юдиним домом Новий Заповіт” (Єремії 31: 31).
Новий Заповіт є біблійною назвою нової угоди між Богом та людиною, на основі якої Бог має намір повернути людство до єдності зі Собою. Єдність з Богом була спорідненістю на основі угоди, якої Адам дотримувався на початку, та яка припинилася внаслідок його неслухняності і на горі Сінай була образно відновлена з Ізраїлем, хоча Ізраїль не міг здобути від неї благословення життя.
Посередництво Угоди Закону здійснювалося через Мойсея (2 М. 19: 3-9; 24: 3-8). Бог вирішив, що Ізраїль матиме вічне життя, якщо буде виконувати Його Закон. Запровадження Угоди Закону відбулося через посередника, Мойсея, через складення ним жертв. В образному урядженні старої Угоди Закону ці жертви Дня Примирення повторялися постійно, з року в рік.
Якщо посередництво старої Угоди Закону привело Ізраїль до образної спорідненості з Богом, то посередництво нової Угоди Закону приведе все людство до дійсної спорідненості на основі Угоди, до становища Божественної милості на умові, що люди будуть виконувати Божественний Закон. Бог запровадить цю Нову Угоду Закону через Посередника Нової Угоди, в якому зосереджений весь задум і через якого він буде виконаний. Протягом періоду в тисячу років цей Посередник виконуватиме працю для людства. Як Священик, Він підніматиме людство, а як Цар, управлятиме ним у праведності. Потрібна буде повна тисяча років, щоб вивести людей зі стану деградації і відновити до образу та подоби Бога, які Адам втратив в Едені.
Основою посередництва з боку кращого Посередника будуть кращі жертви Євангельського віку. У позаобразному влаштуванні ці жертви ніколи не повторяться. На основі кращих жертв позаобразний Посередник матиме право, так би мовити, започаткувати людей з чистою репутацією. Власне, так і написано: “Їхніх неправд, і їхніх гріхів не згадаю Я більш” (Євр. 8: 12). Ще написано: “Викину камінне серце з вашого тіла, і дам вам серце із плоті” (Єз. 36: 26).
Ось так гріх та осуд Адама, які людство успадкувало, більше ніхто не згадуватиме. Натомість праця, спрямована на те, щоб викинути камінне серце, буде поступовою. Виховні процеси в царстві поступово звільнять людство від впертості серця і зроблять його м’якосердим та співчутливим. Кожен, хто прийме цей новий лад, більше не відповідатиме за Адамів гріх. Читаємо в Єзекіїля 18: 2-4: “Батьки їли неспіле, а оскома в синів на зубах”. При новому ладі той, хто помре, помре за власний гріх.
Оскільки людство перебуває в стані недосконалості, всі далі підлягатимуть гріху. Єдиним кроком, завдяки якому вони зможуть досягти вічного життя, буде прийняття їх у сім’ю Посередника – Христа. Він оживить їхні смертні тіла. Над ними не тяжітиме жоден Божественний осуд з минулого. Божественні благословення отримають тільки ті, які прийдуть до згаданої спорідненості. Під Новою Угодою особливі милості від Господа дістануться тільки слухняним. Той, хто відкине можливість піднятися, буде знищений з-посеред народу (Дії 3: 23).
ПЕЧАТАННЯ НОВОЇ УГОДИ
Бог не може укласти угоди з людьми, які потрапили під Його власний вирок смерті. Тому в умовах образного влаштування Угоди Закону смерть тельців та козлів була прийнята як жертва Богу. Це не означало, що кров тельців та козлів була достатньою, щоб забрати гріх, але це було образним представленням справжніх жертв під справжньою Угодою.
Якби Нова Угода була запечатана зараз, тоді вся кров Угоди мала би бути приготована попередньо. Коли б вона була пролита вже, ми б не мали жодного шансу брати участь у смерті Христа. Зрозуміло, що Нова Угода ще не запечатана. Позаобразний Телець вже був забитий, і Його кров внесена в Святеє Святих. Позаобразний козел є в процесі забиття. Коли його жертва завершиться, вся кров буде в руках великого Первосвященика. Тоді відбудеться застосування цієї крові в якості відшкодування за гріх Адама. У кінці Євангельського віку великий Посередник буде готовий до праці, яка Йому доручена.
Першою працею Нової Епохи буде позаобразне застосування крові в позаобразному Святому Святих, на Ублагальні, щоб досягти примирення за гріхи всіх людей. Доки це не відбудеться, Нова Угода не може бути запроваджена. Наш Первосвященик отримав повноваження запровадити Нову Угоду. Застосування крові буде запечатанням – вчиненням її дійсною.
Нова Угода була обіцяна впродовж століть, але ще не ввійшла в дію. Як тільки Кров Примирення буде застосована за гріхи всіх людей, Нова Угода буде запроваджена. Бачимо, отже, що кров має бути застосована для скасування гріхів всього світу як відшкодування за гріх Адама, яке охоплює також його рід.
На початку Нової Епохи світ почне, так би мовити, нове життя – не індивідуально, не особисто, а колективно, через Посередника. Має бути застосована заслуга Посередника. Посередник надає відшкодування за гріхи світу, і всі благословення, які з цього випливають, прийдуть через Посередника. Упродовж Тисячолітнього віку кожен, хто захоче мати життя, повинен здобути його через Життєдавця, Який дасть його на умовах Нової Угоди (1 Ів. 5: 12). Частку в цьому благословенні можна здобути не інакше, як через прийняття умов Нової Угоди і намагання жити згідно з ними. Хто це робитиме, той отримає допомогу і достатньо благодаті через Посередника.
Хоча кроплення кров’ю Ублагальні за весь народ відбувається перед початком реституції, тобто перед тим як право до життя може бути дане комусь зі Стародавніх Гідних, однак ті, які мають здобути Боже благословення, Його надихаючий вплив, повинні стати ізраїльтянами, повинні повірити в Бога, повірити в Посередника, Божого Представника. Цей Закон стосуватиметься всього світу. Якщо люди мають здобути вічне життя, вони повинні прийняти Христа і приєднатися до земного класу Царства. Христове Царство повинно управляти землею, доки всі злочинці не будуть знищені (1 Кор. 15: 24-26).
КОРИСТЬ НОВОЇ УГОДИ ДЛЯ ВСЬОГО СВІТУ
Усе людство отримає певну користь від Нової Угоди незалежно від прийняття Христа. Користь полягатиме в тому, що люди прокинуться з гробу. Святе Письмо розповідає, що оскільки через одну людину осуд перейшов на всіх, то і через одну людину виправдання до життя має перейти на всіх (Рим. 5: 12, 18). Тому можемо сказати, що користь від Нової Угоди матиме кожний. Коли би Бог передбачив, що ніхто не прийме цей задум, цей факт, напевно, став би на перешкоді Його Плану.
Коли Справедливість скасує всі звинувачення проти людства, воно буде передане Посереднику. Коли б людину не віддати Посереднику, а тримати під Божественною Справедливістю, вона була би негайно засуджена через свою неспроможність робити те, що правильне. Тому Отець не буде визнавати грішників. Вони будуть залишені Посереднику. Усі слухняні отримають благословення Царства, а всі, які не виявляться слухняними в цих умовах, підуть на Другу Смерть.
ГРІХ НА СМЕРТЬ
У Євангельському віці єдиними, які можуть вчинити гріх на смерть, блюзнірство проти Святого Духа, є ті, які були просвічені Святим Духом. Св. Павло каже: “Не можна бо тих, що раз просвітились були, і скуштували небесного дару, і стали причасниками Духа Святого, і скуштували доброго Божого Слова та сили майбутнього віку, та й відпали, знов відновляти покаянням” (Євр. 6: 4-6). Їхній гріх вважатиметься добровільним, по-іншому названим “хулою на Духа” (Хом.).
Отже, тільки Церква є зараз на випробуванні. Ми, зачаті Святим Духом, є на випробуванні отримати життя або смерть. Хто помирає тепер Другою Смертю, не матиме жодної нагоди в майбутньому. Якщо зачаті Святим Духом будуть вірні, їм буде дано належати до класу Малої Черідки. Ті з класу духовно зачатих, які не зможуть здобути місце в Малій Черідці, остаточно, як переможці, отримають життя на нижчому рівні. Вони будуть Великою Громадою. Але якщо вони не зможуть здобути одне з цих становищ, єдина річ, яка їм залишиться, – це Друга Смерть.
Що стосується світу, його День Суду ще не настав. Світ далі є під осудом через батька Адама і взагалі не має жодних прав. Деякі у світі є чудовими людьми, та навіть вони не мають жодної частки в спасінні теперішнього часу. Блаженна нагода для них буде в Тисячолітньому віці, коли всі їхні гріхи та беззаконня отримають прощення.
І так само, як наші гріхи скасовані тепер, так і весь світ абсолютно звільниться від осуду гріха, коли Христос, великий Посередник, прийме світ. Проте люди зазнають певного осуду, певних покарань, різок за вчинки теперішнього життя, однак не тому, що Справедливість матиме щось проти них, а тому, що слабості людської природи залишать рани на їхній плоті. Також якщо б вони грішили проти духа святості, Святого Духа, свідомо та добровільно, покаранням буде засудження на Другу Смерть.
Наш Господь Ісус сказав, що всякий гріх проститься, крім хули на Святого Духа. Фарисеї ж, до яких були звернені ці слова, не могли вчинити такого гріха, бо не мали повноти знання (Мт. 12: 31, 32).
АБСОЛЮТНЕ ПРОЩЕННЯ ГРІХА
Коли Бог визнає задоволення вимог Божественної Справедливості і очищає репутацію грішників, це не означає, що Він лиш передає справу Ісусу, Який тепер буде висувати її проти них. Наш Господь Ісус не звинувачуватиме людство в тому, що Отець пробачив. Навпаки, Господь як Представник Отця, радо запропонує людству вигоду від такого прощення, тримаючи людей на відстані від Отця, перебуваючи між ними як Посередник, щоб дати їм час для відновлення, розвитку характеру і т. п., забираючи в них кам’яні серця.
Господь каже через пророка: “Їхніх гріхів та несправедливостей їхніх Я більш не згадаю”. Апостол Павло звертає увагу на цей вираз. Він показує, що під Угодою Закону цього не сталося, що гріхи залишалися і треба було з року в рік чинити примирення. Але прості жертви не могли забрати гріх, тому первісні гріхи позоставали (Євр. 10: 1-4). Однак Нова Угода в Христі цілком забере гріхи (Див. Єр. 31: 31-34; Єз. 36: 25-29).
МАЙБУТНІ НАГОРОДИ ТА ПОКАРАННЯ
Святе Письмо розповідає нам, що “вийде з Сіону Закон, і слово Господнє з Єрусалиму” (Іс. 2: 3). Стародавні Гідні будуть поставлені князями по всій землі (Пс. 45: 17). Це, звичайно, промовить перш за все і понад усе до юдея, який, зрозуміло, перший увійде під нові розпорядження. Ми не кажемо, що це зроблять всі юдеї, але віримо, що їх буде досить багато. З часом до них приєднаються інші. Є багато добрих людей, які ще не склали обіту посвячення Господу, і вони радше хотіли б допомагати іншим, аніж перешкоджати. У відповідному часі вони приєднаються до Царства, яке буде “бажанням всіх народів”.
Що стосується Стародавніх Гідних, то відсутність у них недосконалості впадатиме в око. Коли світ почне дізнаватися про них, люди скажуть: “Хіба це не Божий народ?” Людство зрозуміє, що Бог нагородив Стародавніх Гідних, даючи їм краще воскресіння, і дізнається, що краще воскресіння дано їм за вірність у минулому.
СПОРІДНЕНІСТЬ З БОГОМ ПІД УГОДОЮ МАТИМЕ УМОВИ
Христос, поклавши ціну за гріхи всього світу, остаточно передасть цю ціну Справедливості. Як тільки ця ціна буде прийнята Справедливістю, гріхи всього світу отримають прощення і все буде передане великому Посередникові. Після запровадження Нової Угоди людям доведеться прикладати зусилля, щоб відповідати вимогам цієї Угоди. При цьому, якщо вони ненавмисне порушать Божий Закон, то під посередницьким царюванням не будуть одразу відповідальні перед цим Законом, адже між ними і Законом стоятиме Посередник.
Посередник не буде звинувачувати нікого в провинах цього теперішнього життя. Це не означає, що людство матиме тіла, які не будуть створювати їм жодних проблем. Під розпорядженнями Нової Угоди кращий Посередник запропонує їм вибратися з труднощів, які дісталися їм з причини їхнього деградованого стану. Він допоможе людям зрозуміти вимоги Нової Угоди.
Задоволення вимог Справедливості потрібне ще перед тим, як хтось може зазнати реституції. Навіть Стародавні Гідні не можуть мати благословення без задоволення Справедливості. Після того як Посередник задовольнить Божественну Справедливість і матиме привілей запровадити Нову Угоду, Стародавні Гідні будуть першими, хто здобуде під нею благословення. У своєму воскресінні вони матимуть повну реституцію до людської досконалості, тому що у своєму житті вони засвідчили, що догодили Богу (Євр. 11: 5).
Зрозуміло, Стародавні Гідні не можуть увійти під улаштування Нової Угоди, доки не прокинуться зі сну смерті. Тому, як стверджено попередньо, вимоги Справедливості повинні бути виконані, перш ніж вони прокинуться. Як тільки Бог укладе з ними Нову Угоду, ці Стародавні Гідні сформують ядро земної частини Царства. До них приєднається земне насіння Авраама з усіх різних племен, тобто народів, світу.
Спорідненість з Богом під Угодою означає досконалість. Люди приходитимуть до цієї досконалості протягом тисячі років Христового Царства. Однак вони досягнуть її лише в кінці тисячі років, коли Посередник передасть їх Богу. У кінці того часу вони матимуть привілей увійти в ці стосунки Угоди з Єговою. Тоді вони повинні особисто вистояти або впасти. Як читаємо, у кінці тисячі років сатана буде звільнений на коротку пору, і всі, хто любить неправедність, будуть обманені ним. Решта людства, перейшовши успішно своє випробування, буде прийнята до вічного життя. Тоді люди будуть у стосунках Угоди з Богом – без Посередника – так само, як Адам був у стосунках угоди з Творцем, перш ніж гріх проник у світ.
ЦЕРКВА НЕ Є ПІД НОВОЮ УГОДОЮ
Церква не є під Новою Угодою, тому неправильно казати, що Церква має благословення від Нової Угоди. Але Церква отримує велике благословення і привілей, пов’язані з Новою Угодою. Коли б не було жодної Нової Угоди, не було би потреби в Посереднику і Кращих Жертвах, завдяки яким вона повинна бути встановлена.
Св. Павло стверджує, що Бог зробив нас здібними служителями Нової Угоди, цим самим показуючи, що ми маємо щось спільне з приготуванням до неї (2 Кор. 3: 6). Коли б не було Кращих Жертв, не було би жодної основи для Нової Угоди. Страждання, яких Церква зазнає в теперішньому часі, є блаженним привілеєм для нас, бо ми – служителі цієї Нової Угоди в тому значенні, що ми служимо їй, навчаючись для майбутньої служби, коли вона буде запроваджена.
Уявімо собі велику будівлю в процесі зведення. Про людей, які працюють на її будівництві, можна було би сказати, що вони мають велику користь від цієї будівлі, – не користь у майбутньому, коли будівлю здадуть в експлуатацію, а користь під час її будівництва. Так і клас Церкви отримує певні благословення та привілеї, пов’язані з Новою Угодою. Згодом весь світ буде благословенний нею, але зовсім іншим чином.
Під час Євангельського віку Бог має до діла тільки з Церквою, а не зі світом. Однак існує певна схожість між благословеннями від Бога, які дістаються Церкві, і благословеннями, які згодом дістануться світу. Тоді Господь перепише Свій Закон на серцях людства, щоб він був такий, який початково був написаний на серці Адама. У кінці тисячі років кожен із людства буде образом Бога в плоті, за винятком тих, які виявляться недостойними і будуть знищені Другою Смертю.
Про Церкву сказано, що вона має нове серце вже зараз, новий погляд на речі. Однак у випадку Церкви мова йде не про взяття кам’яного серця, а про нову природу, про нове серце. Це, зрозуміло, якимось чином стосується плоті, тому що плоть певним чином стосується Нового Створіння. Закон Бога є визнаний у плоті під примусом з боку Нового Створіння.
ОБРАЗНЕ РОЗПОВСЮДЖЕННЯ БЛАГОСЛОВЕНЬ
Нова Угода є благословенням, яке Церква дасть людству. Відповідно, це Божа Угода. Бог обіцяв запровадити її і влаштував так, що вона має прийти до людства через Христа – Голову і Церкву – Його Тіло. Дати світу благословення цієї Нової Угоди можливо через Кращі Жертви.
Отже, якщо Церква має дати ці речі, вона спочатку повинна їх мати. Жодна людина не може дати щось, чого спочатку не здобула. Ця думка, що Нова Угода є заповітом, тобто дарунком, Христа світові, надзвичайно яскраво представлена у Святому Письмі. Вона є дарунком, яким Церква ділиться, бо “Коли разом із Ним ми померли, то й житимемо разом із Ним! А коли терпимо, то будемо разом також царювати”, і все є наше, бо ми Його.
Ці речі виразно викладені в образах Старого Завіту. Св. Павло пояснює, що Ісак був спадкоємцем Авраама і образом Христа. Ісак не отримав спадщину через Нову Угоду, а через основну, первісну Угоду. Цією Угодою не була Угода Закону.
У Михея 4: 1-4 читаємо, що в останні дні “гора [Царство] дому Господнього буде встановлена як вершина гір [царств], і буде вивищена над пагорбами. Народи попливуть до неї. Сила народів піде й скаже: «Ходіть, зійдемо на Господню гору, до дому Бога Якова: Він своїх доріг навчить нас, і ми Його стежками будемо ходити»” (Хом.).
Наступні вірші розділу показують вплив, який це матиме. У той час благословення та добробут будуть надбанням кожного, хто прийде до згоди з Богом. Зараз є по-іншому: “Та й усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані” (2 Тим. 3: 12), “Будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене” (Мт. 5: 11). Ці речі свідчать, що Божі вірні в цьому віці матимуть більше труднощів, ніж невірні.
Багато людей у світі, навіть погані, мають великий достаток у теперішньому часі. (Люди думають, що ми перетворюємо своє життя на жалюгідне, дотримуючись такого шляху. Але це не так. Навпаки, ми маємо радість і добре проводимо час. У нас є багато усіляких переваг.) У майбутньому, як говорить нам Бог, буде по-іншому. Тоді, кожен, хто житиме грішним життям, буде страждати, а хто поводитиметься праведно – отримає благословення. Коли цей час настане, від Бога прийде благословення реституції, і єдиним шляхом здобуття цього благословення буде прихід до єдності з новим ладом у Царстві Месії.
R5292 (1913 р.)