БУРІ НА ЖИТТЄВОМУ МОРІ
“Він змінює бурю на тишу” (Псалом 107: 29).

Якщо у світі і є щось, що змушує людину відчувати власну мізерність, то це буря на морі. Мореплавці знають, що жодна людська рука не може втихомирити бурю. Отже, цей вірш стосується Всемогутнього, нашого Небесного Отця. Та Небесний Отець завжди користується знаряддями. Святе Письмо розповідає, що Він, створивши одну велику істоту, відпочив. Цією істотою був Логос, Єдинородний в Отця, Первородний з усякого творива (Кол. 1: 15; Об. 3: 14). Уся влада Отця з тих пір виконується через Господа Ісуса.
Вираз Святого Письма, вжитий як наш вірш, мабуть, не був цілком і повністю зрозумілий псалмистові, який говорив це пророцтво. Як і інші численні біблійні вірші, він має особливе застосування до Церкви Христа. Апостол Павло говорить, що ці речі були написані наперед для нашого нагадування, повчання (1 Кор. 10: 11). Віримо, що майже всі пророцтва стосуються перш за все Господа і Його Тіла. Господь дозволяв багато бур на маленьку громадку Своїх послідовників. Часом ціла життєва мандрівка була однією суцільною бурею. Ми інколи співаємо: “Як ревуть життєві бурі”. У своїх Посланнях апостол дає зрозуміти, що тим, які не мають бур, випробувань та труднощів, бракує доказу, що вони є Божими дітьми, бо тоді Бог не поводиться з ними як зі Своїми дітьми (Євр. 12: 7, 8).
Якщо ми – Божі діти, нам потрібно мати випробування та перевірки, які б зробили нас придатними до спадщини святих у світлі (Кол. 1: 12). Мета всіх цих труднощів  – наблизити нас до Господа, змусити відчути, що ми потребуємо Божественного притулку й опіки. Отже, ці бурі приносять благословення. Не подумайте, що ці бурі – буквальні чи образні – викликає Бог. Ми маємо великого ворога – сатану. Хоча буквальні бурі, як відомо, є наслідком дії природних законів, однак для їх появи може бути задіяна сила духовних істот. Під час служіння нашого Господа саме така буря здійнялася на Галілейському морі. Хоча озеро не дуже велике, буря була такою раптовою та лютою, що човен опинився в небезпеці піти на дно. Учнів, досвідчених рибалок, охопив жах. Ісус у цей час спав на кормі. Вони підійшли до Нього і вигукнули: “Учителю, чи Тобі байдуже, що ми гинемо?”

БУРІ – ВИПРОБУВАННЯ ВІРИ

Сатана знав, що Ісус та учні перебувають у човні на морі. Можливо, він думав, що, викликавши бурю, він знищить Ісуса та зламає Отцівський План. Та Ісус насварив бурю. Цього, думаємо, Він би не зробив, коли б вона була від Отця. Тоді Він звернувся з цією лекцію до учнів: “Чого полохливі ви, маловірні?”
Дозволяючи таку бурю, Господь, очевидно, мав намір випробувати віру учнів і дати урок, який цей вірш дає нам тепер. Він хотів, щоб вони пам’ятали на майбутнє, під час усіх їхніх труднощів (чи то внаслідок власних недоліків, чи недоліків інших, чи в результаті діяльності злих ангелів), що все є під Божественним доглядом. Нам теж треба про це пам’ятати: ми маємо запевнення, що все це діятиме нам на добре, і разом зі спокусою Він подбає про шлях для втечі, щоб ми могли її витримати (1 Кор. 10: 13).
Буря на морі і те, що Господь насварив її, було ілюстрацією. Тож коли ми маємо випробування та труднощі, ми повинні кликати до Господа – повинні проявити достатньо віри, щоб кликати до Нього. Це не повинна бути сліпа віра, яка казатиме: “Що призначила мені доля, те й випаде, і немає виходу”. Так налаштовані язичники, але з нами є по-іншому. Господь дозволяє бурі, які б тиснули на нас щораз більше, щоб ми кликали до Нього. Тоді Він почує і дасть потрібне визволення. Можливо, Він не завжди дасть швидке визволення, але відкриє шлях для втечі. Ми повинні пам’ятати також, що Він має діло з Новим Створінням. Ці бурі можуть бути всередині, в нас самих – бурі почуттів, гніву, відчаю. Ми не повинні дозволити їм продовжуватися, а повинні голосно кликати до Господа про допомогу, щоб стати переможцями в цих бурях-випробуваннях.

ВЕЛИКА БУРЯ БЛИЗЬКОГО ГНІВУ

Ця подія на Галілейському морі зображує речі, які Господь робить зараз для Церкви і робитиме в майбутньому для світу. Він збирається звільнити весь світ від гріха та смерті, які панували довгих шість тисяч років. Цей період був однією тривалою бурею з окремими короткочасними затишшями. Тим часом світ отримує певні великі уроки того, якою бажаною є згода з Богом. Колись люди зрозуміють і вельми оцінять важливість перебування в повній згоді з Богом і слухняності Божественному керівництву. Ось так закладається камінь основи їхнього виховання напередодні наступного віку.
Врешті, буря на Галілейському морі наочно зображує великий час утиску, яким закінчиться цей вік. Тоді панування сатани припиниться і почнеться царювання Месії. Ми не повинні думати, що Ісусове Царство приносить великий час утиску. Біблійна думка полягає радше в тому, що в теперішньому часі Христос провадить працю з Церквою, і разом з укомплектуванням Церкви, з прославленням Церкви буде встановлене Христове Царство. Цей День Утиску радше є Днем Єгови. У ньому задіяна Божественна Справедливість.
Проте це не означає, що ми повинні виключити з цього Господа Ісуса, адже Він є головним фактором у всьому, що Бог робить. Та коли прийде Царство Месії, воно матиме обмежувальну силу – скине пихатих, поверне гнів людини так, щоб він славив Бога. Цей гнів людини принесе “час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу”. У деяких біблійних ілюстраціях він представлений як вихор, ще в інших – як велика припливна хвиля, як море і гуркіт хвиль. Тоді посеред великої бурі, якої буде достатньо, щоб повалити всю людську будівлю, буде встановлене Царство Месії. Воно припинить війни. Сатана буде зв’язаний. Світло знання про Божу славу наповнить цілу землю. “Прийде бажання всіх народів” (KJV), Яке упізнають по тому, що Воно через Царство Месії змінить бурю на тишу.

R5239 (1913 р.)