ЯК МАТІР ЄВА ЗАЗНАЛА СПОКУСИ

“Але змій був хитріший над усю польову звірину, яку Господь Бог учинив. І сказав він до жінки: Чи Бог наказав: Не їжте з усякого дерева раю?” (1 Мойсея 3: 1).
Біблійне вчення, що Бог не відає гріха, означає, що Він не припускається гріха. Він не чинить жодного гріха, не потурає жодному гріхові. Він не сприяє гріху. Він не може дивитися на гріх і не виправдовує його. Він не має жодної прихильності до нього, не звертає Своє лице та очі на грішного, а, навпаки, відвертається від нього. У Нього немає найменшого співчуття до будь-чого грішного.
Тому, коли б людина була вкрай грішною, Бог не мав би до неї жодної прихильності. Натомість Святе Письмо представляє думку, що людина не є такою грішною (у найвищій мірі), що вона грішна через слабості, які мали свій початок давно, коли батько Адам проявив неслухняність, що покарання смертю прийшло на батька Адама в результаті його непослуху, як це записано в Книзі Буття. Оскільки людина є грішною радше з природи, аніж через свавілля, Бог постановив відкупити її від прокляття й повністю примирити зі Собою через Реституцію, яку здійснить наш Господь Ісус під владою Месіанського Царства.
Ті, які не підпорядкуються законам та вимогам цього Царства, будуть вважатися свідомими грішниками. Бог жодною мірою не виявлятиме до них прихильного ставлення. Він позбавить їх усіх прав та привілеїв. Вони будуть знищені, як написано: “Безбожних усіх Він [Бог] понищить” Другою Смертю (Пс. 145: 20).

ОБМАН ЧЕРЕЗ НАВІЮВАННЯ ДУМКИ

Існує свідомий гріх. Той, хто знає, як робити правильно, а робить неправильно, є добровільним грішником. Великим добровільним грішником, як подає Святе Письмо, є сатана. Читаємо, що він був злочинцем від початку і не встояв у Правді (Ів. 8: 44). Він убив наш рід своїм обманом. Він не сказав правду, а перекрутив її. Він сказав матері Єві, що вона не помре, якщо скуштує забороненого плоду, і буде мати мудрість та знання, яких прагне. Не подумайте, що сатана зробив це прямо. Ні, він зробив це через змія.
Як подає Святе Письмо, змій у той час не повзав на череві і розумом був наступним після наших прабатьків. Сатана використав його, щоб порадити Єві не слухатися Творця. Єва мала б сказати: “Хто він такий, щоб вчити мене не слухатися Великого Творця, Який створив людину?” Спокуса, однак, прийшла дуже хитрим чином. Змій промовляв не словами, а, очевидно, вчинками. Він постійно приходив до дерева, з якого Адамові та Єві заборонялося їсти, і їв плоди.
Матір Єва бачила, що змій їсть плоди і при цьому він найрозумніший зі всіх тварин. Їй спало на думку, що змій найрозумніший зі всіх тварин тому, що їсть із дерева, заборонений плід. Відтак прийшла ідея, що причина, чому вони не повинні їсти плоди цього дерева, у тому, щоб не дозволити їм стати такими розумними, якими вони могли би бути. Врешті була запропонована думка: “Якщо ви будете їсти плоди цього дерева, то вони будуть мати такий вплив, що зроблять вас такими як Бог. Ви будете знати все”. Отже, непряме переконування під впливом змія, опанованого сатаною, стало серйозним обманом для Єви.

ДЕГРАДАЦІЯ ЗМІЯ НЕ БУЛА НЕСПРАВЕДЛИВІСТЮ

Можна було би заперечити, що матір Єва не згрішила. Але ж ні, вона вчинила гріх. Вона знала, що не має права порушувати отриманий наказ. Кожен, хто робить зло свідомо, чинить гріх. Ми б так само могли виправдати людину, яка вкрала тисячу доларів. У той час вона знала, що краде. Незалежно від того, чи її впіймали, чи ні, вона вчинила злочин.
Іншими словами, зло починається з серця, з готовності, з наміру вчинити зло. Така особа є грішником – порушником Закону. Тож матір Єва була порушником Закону і в такому значенні підлягала покаранню. Змій, натомість, не був моральною істотою, щоб, як злочинець, отримати особливе покарання. Злочинцем був сатана, який колись буде знищений, як і ті, хто має його дух, його вдачу.
Тим не менше, певна кара дісталася і змієві – не для того, щоб його покарати, адже він не зробив нічого протиприродного, а для того, щоб зробити його синонімом Гріха, оскільки він був знаряддям Гріха. Змій став символом сатани та Гріха. Коли сини Ізраїлю були неслухняні в пустині, Бог дозволив, щоб їх жалили вогняні змії. Далі Він наказав Мойсеєві підняти мідяного змія на жердині, щоб кожен, хто глянув на нього, міг жити (4 М. 21: 6-9). Наш Господь сказав, що “як Мойсей підніс змія в пустині, так мусить піднесений бути й Син Людський, щоб кожен, хто вірує в Нього [не згинув, але], мав вічне життя” (Ів. 3: 14, 15). Як Мойсей підніс змія в пустині, щоб зцілити людей, так і всі можуть зцілитися, звертаючись до нашого Господа за потрібною допомогою.
Змієві не завдано жодної несправедливості, коли Бог сказав: “На своїм череві будеш плазувати”. Бог не укладав угоди ні з ким, окрім Своїх розумних створінь. Тому якщо віл деградує до стану жаби-вола, то в цьому не буде жодного порушення справедливості. Змій та інші дикі тварини мають життя як незаслужену милість від великого Творця. Жодне створіння не має найменшого права ставити умови, які привілеї та благословення він має отримати. Проста деградація тварини з однієї форми життя в іншу не була жодною несправедливістю. Однак це урок покори, який був корисний тією чи іншою мірою впродовж усіх шести тисяч років історії людини, який також буде корисний впродовж всього грядущого Месіанського славного панування праведності.

R5238 (1913 р.)