УГОДА, ЗВ’ЯЗАНА КЛЯТВОЮ
1 Мойсея 15: 5-18

“Вірний бо Той, Хто обіцяв” (Євреїв 10: 23).

У різній формі Господь вісім разів повторював Аврааму Свою Угоду. Нинішня лекція звертає нашу увагу на Божу клятву, якою ця Угода була підтверджена Аврааму. Отже, св. Павло закликає нас глянути на факт, що ці численні повторення та визначення Угоди, а також засвідчення Божою клятвою були передусім для нас – Духовного Ізраїлю, щоб ми “поспішили взятися за надію, передніше залишену для нас [у Євангелії]. Котра [надія, представлена в Угоді, укладеній з Авраамом і підтвердженій клятвою] для душі є, неначе якір безпечний і міцний, і входить у внутрішнє за завісу” (Євр. 6: 18, 19, Гиж.).
Апостол твердить, що ця Угода ще не виконалася і що християни життєво зацікавлені у її виконанні не менше, ніж юдеї та весь світ. Можливо, нас здивує, чому Бог так часто повторював цю Обітницю Аврааму, а тоді підтвердив її Ісаку та Якову і т. д.? Та коли ми глянемо, що ця Обітниця, немов шкарлупа, містить у собі весь Божий План Відкуплення та Реституції людини (як жолудь містить у собі дуб), це пояснює нам Божественну докладність. Це пояснює також, чому Обітницю, дану Аврааму, постійно згадують апостоли, пояснюючи нам надію Церкви та світу.
Обітниця була, перш за все, Аврааму: “Зведи очі свої, та поглянь із місця, де ти, на північ, і на південь, і на схід, і на захід, бо всю цю землю, яку бачиш, Я її дам навіки тобі та потомству твоєму”. Хоча Боже провидіння вело дітей Ізраїлю в землю, і її як спадщину дав їм Ісус Навин, це не виконало умов Обітниці. Ізраїльтяни не вступили у постійне володіння землею. Неодноразово вона переходила в руки филистимлян, єгиптян, асирійців, вавилонян і т. д., а тепер вже багато століть є під владою турків.
Юдеї зараз мають право на цю землю не більше, ніж мали ханаанеяни, амалекіти та інші, котрих вони прогнали, за винятком того, що вона належить їм на основі великої зв’язаної клятвою Угоди, укладеної з Авраамом. Як нерозсудливо поводяться вчені юдеї, які стверджують, що Авраам був міфічною постаттю, які цілковито не довіряють Богу та обітницям, даним Аврааму, і при цьому заявляють про своє право на Обіцяну Землю! Це не їхня Обіцяна Земля, і вона ніколи не належатиме нікому, окрім тих, хто тримається Обітниці (Рим. 4: 11-14).

ТРИ ДРУЖИНИ АВРААМА ЯК ОБРАЗИ

Відомо, що Авраам та його дружини були реальними постатями. Всемогутній доглядав їхні справи так, щоб вони стали образами. Тому Авраам був образом Бога, Ісак – образом Месії. Дружина Ісака, Ревека, зображувала Церкву, вибрану Малу Черідку Євангельського віку, для якої Бог передбачив співспадкоємство з Відкупителем у Його великому Царстві і через яку, як Насіння Авраама, всі племена землі отримають благословення (Гал. 3: 29).
Якщо Авраам був образом Всемогутнього, то його дружини були образами трьох великих Божих Угод, через які згодом прийдуть усі Його благословення. Св. Павло пояснює, що так як Сара була неплідною, так само первісна, тобто головна, Божа Угода була неплідною довгий час – до приходу Ісуса. Тим часом, Агар представницьким чином стала його дружиною і намагалася привести спадкоємця обітниці, однак не змогла. Св. Павло стверджує, що в цьому Агар зображувала Угоду, укладену з Ізраїлем на Сінаї, яка не змогла привести справжнє Насіння Авраама, здатне благословити всі племена землі.
Оскільки Агар була служницею, вона зображувала рабство Угоди Закону, а її дитина, Ізмаїл, зрозуміло, зображувала юдейський народ. Ізраїльтяни були дійсно пов’язані з Богом, але всього лиш як діти Угоди рабства. Як згодом неплідна Сара привела сина обітниці, так, пояснює св. Павло, Божа первісна Угода у властивому часі привела справжнього Спадкоємця, Ісуса – Месію.
В одному образі всі послідовники Ісуса вважаються Його членами, а Він – їх Головою, як про це каже апостол: “А ви, браття, діти обітниці за Ісаком”. В іншому образі Ісус показаний як Наречений, а Його послідовники – як громада Нареченої. Ця картина показана в Ревеці, яка стала дружиною Ісака та співспадкоємицею з ним багатств Авраама та обітниць його насінню. В образі Сара померла перед тим, як Ісак одружився, що означає, що первісна Божа Угода, укладена з Авраамом, досягне свого виконання в приведенні на світ повного Месії, Голови та Тіла, Нареченого та Нареченої. Вони будуть Насінням Авраама, через яке всі народи отримають благословення.

АВРААМ ВІДДАВ ВСЕ ІСАКУ

В образі Авраам віддав все, що мав, Ісаку, подбавши через нього про Ізмаїла та своїх інших дітей від третьої дружини, Кетури. У позаобразі Бог обдаровує всією Своєю повнотою Христа, Месію, а через Нього дбає про буквальних ізраїльтян та про всі племена землі, про всіх, хто матиме благословення через позаобразного Ісака – Христа.
Натхненна інтерпретація, що Агар та Сара зображували Угоду Закону та нашу угоду цього Євангельського віку, дає запевнення, що третя дружина Авраама, яку він взяв після смерті Сари і яка народила йому багатьох дітей, зображувала Нову Угоду, яка, як стверджує Біблія, буде незабаром запроваджена – у кінці цього Євангельського віку. Під цією Новою Угодою та через Духовне Насіння Авраама, Христа, (під час тисячі років Месіанського царювання) всі племена землі отримають благословення. Ось така довжина, ширина, висота і глибина Божої Любові до людства та Його задум для нього на майбутнє!
Дивлячись так, бачимо, що Божа Обітниця Аврааму мала тільки частковий початок на горі Морія; розвиток справжнього Насіння Авраама мав тільки початок в Ісусі, і справжнє Насіння, яке має благословити світ згідно з Його Обітницею, ще не завершене. Ми надіємося, що це Духовне Насіння незабаром буде укомплектоване через Перше Воскресіння. Тоді друга частина Обітниці, яка стосується буквальних людей, всього світу, почне виконуватися, бо в той час клас Месії, Духовне Насіння Авраама в силі та великій славі за завісою, встановить Царство – почне проявляти Месіанську владу та повноваження і почне благословити світ.
Царювання Месії, згідно зі Святим Письмом, має тривати тисячу років. Його наслідком буде в’язання сатани, обмеження гріха, розпорошення неуцтва та забобон, а також загальне освічення людства. Під цим опромінюючим впливом “пізнанням Господньої слави наповнена буде земля, як море вода покриває”, доки ніхто не потребуватиме вчити свого ближнього, бо всі будуть знати, розуміти і оцінювати Божественний задум і наявні в той час для них привілеї.
Під цим царюванням не тільки живі отримають благословення і будуть приведені назад до здоров’я, досконалості та вічного життя, але й усі, хто в гробах, прокинуться і повиходять, щоб мати схоже знання, привілеї та можливості. Тільки так племена землі, які померли до Авраама і відтоді є в повному незнанні про Бога та Його славні задуми, можуть отримати благословення.

МОВ ЗОРІ І МОВ ПІСОК

Тільки недавно дослідники Біблії дізналися, що Авраам повинен мати два насіння (за винятком ізмаїльтян Закону, Угоди Агари): “Розмножу потомство твоє, немов зорі на небі, і немов той пісок, що на березі моря”. Зорі на небі, відповідно, зображують нам прославленого Христа і Його Церкву, Духовне Насіння Авраама, змінене з духовної природи на Божественну, від земних умов до небесних. Це і є спадкоємці з Гал. 3: 29, про яких згадує св. Павло ще раз, коли каже: “Бо зоря від зорі відрізняється славою! Так само й воскресіння МЕРТВИХ” (1 Кор. 15: 41, 42).
Та славний план Бога тільки почне виконуватися у прославленні Церкви. Усі племена землі (мов той пісок, що на березі моря) матимуть привілей прийти до спільності з Богом під владою Царства Месії. Усі, які в той час свідомо і добровільно відкинуть Божественний порядок, будуть відтяті в Другій Смерті. Натомість усі, які приймуть умови Царства Месії і стануть слухняними їм, будуть поступово приведені до досконалості і через віру та слухняність будуть пов’язані з Богом і стануть земним, тобто людським, насінням Авраама, яке отримає людську досконалість і вічне життя в земному Едемі.

БОЖА КЛЯТВА АВРААМУ

Професор Додс [Dods] слушно підказав, що звичай розтинати тварин на дві частини і проходити між ними був древньою формою урочистого зобов’язання (договору) – клятви. Ось так Бог вжив надзвичайно переконливий символізм, щоб запевнити Авраама і все його потомство, що Божа Угода благословити Авраама та його Насіння ніколи не буде зламана. При цьому було дане пророцтво, яке показувало, що мине чотириста років, перш ніж Авраамові нащадки матимуть хоча би видимість Божественної милості, і що весь цей час вони перебуватимуть в ярмі рабства в Єгипті, а тоді будуть виведені звідти.
Св. Степан, мабуть, виразив переконання всіх апостолів, коли звернув увагу на факт, що Божа обітниця Аврааму ще не виконалося в той час, навіть якщо ізраїльтяни здобували Ханаан не раз протягом століть. Обітниця каже, що ця земля дістанеться Аврааму і його насінню по ньому. Св. Степан звернув увагу на факт, що Авраам ніколи не здобув достатньо землі Ханаану, щоб поставити на ній хоча б свою ногу. Він пояснює, що після того як Месія та Його Наречена будуть прославлені як Царство, Авраам прокинеться з мертвих, щоб успадкувати цю землю і передати її своїм нащадкам. Та позаобраз, як ми бачили, буде ще більшим, бо ціла земля буде Божим Раєм, а також Ханаанська Земля, для всіх, хто повернеться до згоди з Богом і буде прийнятий через віру та слухняність як насіння Авраама.

R5177 (1913 р.)