ВИХОВАННЯ ПРАВЕДНОГО ХАРАКТЕРУ

Наша воля представляє наш вибір, натомість наш вибір формується переважно на основі наших вражень та думок (або помилкових уявлень) про речі, які нас оточують. Як дитина хапає гостру бритву або тягнеться до вогню, щоб врешті порізатися або обпектися, так і наша воля часом хапається за речі, які не приносять добра. Відтоді, як ми вперше почули Господній голос, проходить виховання нашої волі, тому що всі хиблять у своєму виборі, у поглядах на речі і в способі мислення.
Тверезість розуму зростає разом зі знанням Божественного Плану та характеру нашого Господа. Коли ми думаємо про Його досконалість як Логоса і як Людини Ісуса Христа, ми можемо частково усвідомлювати власну недосконалість і, відповідно, позбуватися того, що характерне для нашого недосконалого способу мислення. Пригадуємо, що Він був “святий, незлобивий, невинний, відлучений від грішників”, досконалий; знаємо, що, маючи посвячений розум, Він ступив на “вузький шлях”, володіючи правильною волею і збалансованим розумом, що підтвердили події Його життя. Маючи перед собою Його досконалий приклад, ми намагаємось щодня виховувати свою волю в згоді з Божественною волею.
Ця воля є результатом певного поєднання розумових прикмет, тобто властивостей. Відповідно, ми можемо змінювати волю різним чином через різні комбінації розумових прикмет. Наприклад, одна з прикмет розуму називається нагромадження – це бажання щось збирати, чимось розпоряджатися. Іншою рисою розуму є повага до справедливості, ще іншою  – захоплення музикою, мистецтвом і т. д.
Якщо риса справедливості слабка або пасивна, особа, яка має велике бажання щось здобути, може почати красти. У неї немає риси справедливості, яка б сказала їй, що це поганий вчинок. Хтось може потрапити в спокусу брати гроші або ж робити щось непристойне, щоб задовольнити свій потяг до музики чи ще до чогось. Якщо ж у когось, навпаки, сильний голос сумління, він триматиме таку особу під контролем. Якщо цю рису збудити і задіяти, то така особа казатиме: “Красти погано. Існують принципи, з якими треба рахуватися”. Не можна потурати бажанням ціною принципу.
Воля формується з рис, які контролюють поведінку. Якщо керують самолюбні нахили, особа буде самолюбною. Здається, що в деяких людей почуття сумлінності пасивне. Ці люди часом у деяких речах поводяться, мов тварини, – не задумуються над своїми мотивами або над тим, який вплив матимуть їхні вчинки на інших. Якщо цим людям коли-небудь доведеться віддати своє серце Господу в посвяченні, їхня увага неодмінно буде рано чи пізно звернена на їхній спосіб життя. Якщо вони звертаються за радою до Божого Слова, Святе Письмо говорить їм, що Богу не подобається їхня поведінка. Після таких слів вони починають вчитися ретельно придивлятися до своїх думок, слів та вчинків і за якийсь час змінюються.

СУМЛІННІСТЬ ДАЄ СИЛУ ХАРАКТЕРУ

Особа, яка має багато пошани, багато духовності та сумлінності, має велику перевагу над тим, у кого мало пошани, мало духовності чи мало сумлінності, бо в різних справах ці три прикмети зазвичай погоджуються, кажучи: “Це правильно” (або “неправильно”, залежно від випадку). Якщо річ здається правильною, розум каже: “Це властива річ”. Такі люди можуть зносити терпіння за те, що, як вони вірять, є правильним, бо міцно тримаються цих трьох прикмет розуму, які дають їм силу характеру для праведності.
Особа, яка має менше сумлінності, не має такої сили характеру. Сильна воля, яка діє в будь-якому напрямку, формує сильний характер, погана воля – поганий характер, а добра воля – добрий характер. Ми значною мірою є такими, якими народилися. Після нашого посвячення Бог вчить нас, і ми настільки перемінюємося через віднову нашого розуму, що це спонукує робити правильне замість неправильного. Це спонукання розуму і є формуванням волі.
Ми повинні прагнути того, щоб мати сильну волю, сильний характер, повинні відкладати убік все, що може його ослабити. Хто будує міцний характер, той задумується над тим, що, на його думку, є Божою волею, що він повинен робити. Тоді він постановляє це робити і вирішує, що не дозволить нічому стати на перешкоді у досягненні мети. У кого добра, сильна воля, у того є щось, що допоможе йому подолати кожне випробування та труднощі в житті.

R5158 (1913 р.)