“ВИ БО КУПЛЕНІ ЦІНОЮ”
1 Коринтян 6: 20

Слід відмітити, що у виразах “ви бо куплені ціною”, “дорогоцінною кров’ю Христа” апостол має на увазі не світ, а Церкву. Інші вірші розповідають, що Ісус Христос “за благодаттю Божою смерть скуштував за всіх” – відкупив світ. Ми повинні пам’ятати, однак, що ця праця відкуплення займає багато сотень років. Обітниці про неї були дані багато століть перед приходом Ісуса. Він виконав певну частину цієї праці (найважливішу частину), давши Себе як викупну ціну за всіх, віддавши Своє життя.
Та хоча Він віддав життя, щоб воно було ціною за гріхи всього світу, воно ще не було застосоване за гріхи світу. Коли б воно було застосоване, то світ вже не був би під Божественним осудом, не був би “дітьми гніву”, а в певному значенні слова повернувся б до єдності з Богом. Ціна, дана Відкупителем на Голгофі, остаточно повинна бути застосована за гріхи всього світу, але вона ще не застосована й не буде застосована за весь світ, доки зі світу – зі всіх народів, класів – не буде зібрана Наречена Христа, “вибрані”.
Щодо цього читаємо, що наш Господь Ісус після воскресіння зійшов на висоту, щоб там з’явитися в присутності Бога за нас – дім віри, – не за світ. Отже, жодне благословення, жодне примирення з Богом, жодна постанова Божественної милості та вічного життя ще не відчинена для світу, а тільки для віруючих, “одновірних”. “Отож бо, для вас, хто вірує, Він коштовність”; “маємо Заступника перед Отцем, Ісуса Христа, Праведного”. Невіруючі не мають Заступника перед Отцем і, відповідно, не мають пробачення гріхів, не мають примирення, далі є під осудом смерті. Ми ж уникнули осуду, який є над світом.
Наскільки повно ці різні вірші Божественного Слова узгоджуються один з одним і з фактами! Ми маємо мир; світ не має миру. Бог є нашим Отцем; світ є під осудом, є “дітьми гніву”, під вироком смерті. Творець не визнає його тепер, хоча Святе Письмо показує, що Він має дуже ласкаві плани та задуми на майбутнє щодо всього людства під час Месіанського царювання Ісуса та Церкви, Його Нареченої. Тоді через цей клас, Насіння Авраама (Гал. 3: 29), усі покоління землі отримають благословення.

СВІТ ЩЕ НЕ КУПЛЕНИЙ

Чи було би правильним, запитає хтось, казати, що світ “куплений ціною”? Відповідаємо, що так казати не зовсім правильно, але ми не хочемо сперечатися з тими, хто не в змозі представити цю річ властивими словами. Радше можна припустити, що вони говорять про речі, які ще не виконалися, так, немовби вони вже завершилися. Бог запевнює нас, що у відповідному часі ціна, яку наш Господь дав на Голгофі, стане доступною для світу під ласкавими умовами Нової Угоди, яку Він укладе спочатку з Ізраїлем. Тим не менше, треба сказати чітко й виразно, що досі Викупна ціна ще не застосована за жодного члена Адамового роду, за винятком дому віри – віруючих. Їм належить усе. Світу ще не належить нічого.
Привілей, наданий Церкві її великим Відкупителем і Заступником, полягає в тому, що їй приписана Його заслуга, яка дозволяє їй мати участь з Ним у Його жертві земної природи, а також стати співспадкоємицею з Ним у Його славному становищі слави, честі та безсмертя на Божественному рівні.
Коли ми говоримо про Церкву Первородних, ми повинні пам’ятати, що ці слова повертають нас до образних первородних, визволених від смерті під час першої образної Пасхи. Господь обминув первородних Ізраїлю, тобто врятував їх, натомість інші первородні загинули. Згодом вони були замінені на одне покоління Левія, яке відтоді було поколінням первородних. Його відділено для Божественної служби, пов’язаної з Наметом, а пізніше з Храмом. Не всі були священиками, хоча це було священицьке покоління. Тільки деякі зі загального числа були вибрані для священства. Так само є з Церквою Первородних. Усі вони будуть переможцями, усі будуть вірними й відданими Богу, та лише “Мала Черідка” вважатиметься особливо святою, прийнятною для Бога через Христа. Тільки вони будуть позаобразними священиками: “Ви... священство царське” (1 Петр. 2: 9).
Яків сказав (1: 18): “Ви... певний першопочаток Його творінь” (Гиж.). Зрозуміло, що спершу тільки наш Господь Ісус був першопочатком зі всіх Божих створінь. Далі, частиною цієї громади Першопочатків буде клас Нареченої. Тоді буде велика громада святих, які перейдуть “велике горе”, виперуть свою одіж, вибілять її в крові Агнця і здобудуть духовну природу. Вони також будуть частиною першопочатків для Бога, маючи духовну природу, знаходячись на духовному рівні. Тоді Божа милість дістанеться всьому людству – пізнішим плодам Його земного створіння, великій громаді, зібраній під час Тисячоліття. Усі злочинці й усі, хто псує землю, будуть знищені, а ті, хто матиме повну досконалість, будуть славними плодами для Бога.
Св. Павло пише про воскресіння “кожного у своєму порядку” – у своїй групі, у своєму товаристві. Першими особами земної природи, які зазнають воскресіння, тобто повного воскресіння, цілковитого підняття зі смерті та недосконалості, будуть Стародавні Гідні. Але вони не будуть частиною першопочатків для Бога з Його створінь, бо разом з рештою людства будуть відроджені Христом, Який дає вічне людське життя, забезпечене ціною Його власної жертви. Разом з рештою людства вони увійдуть під вимоги Нової Угоди. Справді, вони перші отримають благословення під розпорядженням Нової Угоди. Та оскільки Божественна Програма є для світу в цілому, Месія не передасть жодну частину світу, навіть досконалу, доки не прийде кінець тисячі років Його царювання слави та реституції. Тоді Стародавні Гідні належатимуть до пізніших плодів – до людських плодів Божественного Плану, пов’язаного з нашою землею.
У кінці тисячі років, коли Месія завершить працю реституції всіх охочих та слухняних і знищить Другою Смертю всіх, хто відмовиться робити поступ у напрямку праведності, Посередник більше не стоятиме між Богом і людьми, залишаючи світ наодинці з повними вимогами Божественної Справедливості в букві та в дусі. Це не завдасть людям шкоди, тому що досконале людство буде цілком здатне виконати все, що вимагатиме Божественна Справедливість. Оскільки весь світ тоді буде досконалий, ніхто з людей не потребуватиме виправдання і, відповідно, не потребуватиме жодного посередництва.
Коли Посередницьке Царство мине, а Ісус передасть Царство Отцю (1 Кор. 15: 27), сатана, уособлення зла, буде звільнений зі своєї в’язниці на короткий час, щоб спокушувати, щоб випробувати і перевірити всіх, хто мешкає на обличчі всієї землі.
Під час тисячі років Царства Месії вони будуть захищені від усіх зовнішніх спокус, отримають допомогу та прощення недоліків плоті, при цьому здобуваючи тілесну досконалість. Та в кінці тисячолітнього періоду, досягши досконалості плоті й маючи великий досвід з гріхом і праведністю, добром і злом, вони, відповідно, будуть випробувані, як Адам на початку, щоб було видно, чи уроки, благословення, труднощі та нагоди повною мірою зробили з них прихильників праведності й ненависників беззаконня. Якщо тоді вони правильно приймуть ці випробування, які прийдуть на них через дозвіл гріха та спокус, проявивши відданість Богу, правді та праведності, то здобудуть перемогу над спокусами.
Хто ж у серці насправді далі буде любити гріх, той піймається, потрапить у пастку і виявить себе. Тоді випробування (суди) з неба знищать таких і сатану, щоб світ очистився від усіх, хто любить гріх, і надалі мав радість тільки від тих, хто любить праведність і ненавидить беззаконня.
Дійсно, Бог, Який знає серця, міг би судити всіх цих людей навіть не випробовуючи їх сатаною, але багато хто з Його створінь, не здатних читати серце, міг би здивуватися, коли б Божественна Справедливість завдала удару деяким його ближнім, зовні праведним, і відтоді міг би постійно перебувати у страху та трепеті, чи і він не зазнає такого удару. Тому Всемогутній вирішив зробити цю спокусу відкритою і явною, свідками якої були би ангели та люди. Так само було з Адамом під час його випробування, винесення йому вироку й виконання кари. Так буде і в кінці Посередницького царювання Христа. Ті, хто в той час грішитиме добровільно, будуть порушниками Нової Угоди і помруть як той Адам, який порушив Угоду, під яку був поставлений – досконалий, святий, маючи обітницю вічного життя.
Факт, що це випробування людства буде після кінця тисячі років царювання Посередника, коли Він передасть Царство Отцю, зовсім не означає, що прославлений Ісус у той час не матиме ніякого відношення до знищення сатани та тих, які його послухаються. Навпаки, як Ісус був Божественним Знаряддям, Інструментом, Словом, Речником, Логосом під час усієї праці творення, до того як зайнятися Посередницькою працею, так само Він, возвеличений тепер до великої честі, наступний після Отця, перебуваючи по Його правиці Сили, безсумнівно, буде Представником Отця під час суду добровільних грішників, які зі сатаною підлягатимуть Другій Смерті.
Тут у розумі деяких може виникнути наступне запитання: що мав на увазі апостол, коли казав у 1 Коринтян 15: 25, 26: “Бо належить Йому царювати, аж доки Він не покладе всіх Своїх ворогів під ногами Своїми! Як ворог останній смерть знищиться”?
Апостол говорить про те, що стоїть на заваді, що суперечить людству, що перешкоджає людям дотримуватися Божественного Закону і, тим самим, бути в повній згоді зі своїм Творцем. Кожна така річ є ворогом, її треба знищити, забрати зі шляху. До таких  ворогів праведності, ворогів найкращих інтересів людства належать неуцтво, забобони, зло, людські слабості. Таким ворогом є смерть, тому що вона діє в нас і викликає всі наші труднощі.
Всі недосконалості (моральні, фізичні чи розумові) є наслідками смерті. А оскільки смерть діє в людстві, то особи з праведними намірами не можуть робити те, що хочуть. Працею царювання Месії буде повалення, усунення не тільки інших протистоянь, але саме цього протистояння у вигляді проявів смерті. Поступово людство підніметься зі всіх слабостей, зі смерті до повної досконалості свого існування. Тоді смерть знищиться – Адамова смерть, яка прийшла на всіх людей через непослух однієї людини і яка зникне, забереться цілковито завдяки слухняності Христа до самої смерті.
Тільки під кінець тисячі років царювання великого Посередника ця праця повного повалення смерті завершиться. Тоді все людство звільниться не тільки від гробу, але й від усякої тіні смерті та її прояву. Увесь світ буде живим у тому ж значенні, в якому Адам був живим перед тим, як на нього прийшла смерть, як він відчув на собі жало гріха.
Тоді Царство буде передане Отцю. Ті, які помруть під час тисячі років як добровільні злочинці, помруть Другою Смертю. Вона не є ворогом людини. Це – праведний вирок праведного Бога в інтересах Його створінь. Ті, які свідомо віддають перевагу гріху, будуть знищені з-посеред людей, тому що їхній вплив буде нищівним для землі. Отже, Друга Смерть не зарахована до ворогів і не буде тією смертю, яку Ісус знищить.
Також сатана не є одним з тих ворогів, кого Ісус тоді знищить. Він був ворогом ще перед тим, як людина згрішила, і його бунт не стався через гріх людини. Він був під Божественною владою ще перед створенням людини й буде під Божественною владою після відкуплення та відновлення людини. З ним матиме справу не Посередник, а Божественна Справедливість, яка вирішуватиме в його справах. Крім того, сказано, що він буде знищений Другою Смертю, від якої не буде відкуплення, ані воскресіння, ані відновлення.

R4998 (1912 р.)