“НОГИ ЙОГО”

Для виховання, випробування та остаточної проби Божої Церкви необхідно, щоб вона була піддана несприятливому впливу. Адже “переможцеві” обіцяна велика нагорода. Якщо ми хочемо царювати з Христом, то мусимо довести, що достойні царювати, через такі ж випробування вірності Богові, віри в Його Слово, запалу для Правди, терпеливої витривалості, докорів і переслідування, навіть до смерті, а також у непохитній вірі в силу і намір Бога визволити й возвеличити Церкву в належний час. До таких вірних звернена благословенна потіха 91 Псалма, який ми вважаємо зображенням Церкви в кінці цього Євангельського Віку – зображенням Христа. Послухайте: “Хто живе під покровом Всевишнього [представленим у Святая в Наметі], хто в тіні Всемогутнього мешкає”. Ось так ми входимо під Божественний захист, коли (дізнавшись про Боже бажання прийняти нас як Своїх дітей) вдячно приймаємо запрошення, йдемо вказаним через Нього шляхом (через Христа, нашого Відкупителя) і посвячуємося цілковито Його служінню. Всі такі можуть насолоджуватися відпочинком у дорогоцінних Божих обітницях, які всі є так і Амінь у Ісусі Христі (2 Кор. 1: 20). Світ не бачить затінюючих крил Божественного захисту, а от вірні мають блаженне таємне усвідомлення цього. Слава Господу!
“Той [Ісус Христос, Котрого тут Давид (як і в інших місцях) уособлює і Який звертається таким чином до Свого Тіла, Своєї Церкви] скаже до Єгови: Охороно моя та Твердине моя, Боже мій! Я надіюсь на Нього! Бо Він тебе вирве з тенет птахолова, з моровиці згубної” – від обманів сатани, через які всі незахищені спіткнуться. Бо наш Господь сказав, що вони будуть настільки хитрими й оманливими, що, якби можна було, то звели б і “вибраних”. Але це неможливо, бо ті, хто чинить міцним своє покликання та вибрання, перебувають під захистом Всемогутнього. Вони будуть звільнені не від нищівної моровиці фізичної хвороби, а від моральної та духовної моровиці знищення – від грішних нахилів старої природи, які в некеровані моменти здатні заволодіти й охопити душу тих, хто не перебуває під таємним покровом Всевишнього, а також від духовної моровиці фальшивої науки, яка хитрим мудруванням нищить віру неуважних.
Такі моровиці вже поширилися по світу у вигляді так званої Християнської Науки, Спіритизму й різноманітних анти-викупних теорій, які називаються “Більшою Надією” і які, цілком ймовірно (як із нинішньої перспективи, так і з точки зору пророцтв), незабаром стануть епідемією. Від усіх цих моровиць Господні вибрані будуть захищені, маючи безпечний і приємний відпочинок під тінню Всемогутнього. “Він пером Своїм вкриє тебе, і під крильми Його заховаєшся ти! Щит та лук Його правда”. Так близько до Свого серця збирає Єгова Своїх вірних і відданих дітей, що вони відчувають тепло Його любові, і у відповідь їх серця кажуть: “Хай я оселюся навіки в наметі Твоїм, в укритті Твоїх крил заховаюся, бо для мене Ти став пристановищем, баштою сильною супроти ворога! Бо Ти, Боже, почув обітниці мої, Ти дав спадщину тим, хто Ймення Твого боїться” (Пс. 61: 4, 3, 5). Так, Його Правда – велична система Правди, що міститься в Божественному Плані Віків, – є достатнім щитом і луком для всіх тих, котрі в простоті серця приймають її та залишаються їй вірними. Це Божа зброя, в яку апостол заохочує всіх одягнутися (приймати, роздумувати й зберігати Правду в розумі й серці), щоб бути здатними з її допомогою протистояти неправді та злу в будь-якій формі, що трапляється їм у цей злий день.

ЄГОВА ОБЕРІГАТИМЕ НОГИ СВОЇХ СВЯТИХ

“Не будеш боятися страху нічного, ані стріли, що вдень пролітає, ані зарази, що в темряві ходить, ані моровиці, що нищить опівдні”. Це “ніч”, темна ніч, про яку говорив пророк Ісая і про яку також згадував наш Господь: “Наближається ранок, але ще ніч”; “Надходить ніч, коли ніхто не зможе виконувати” (Іс. 21: 12; Ів. 9: 4, Гиж.). Тисячолітній ранок надходить, і так само точно йому відразу передуватиме великий час горя – ніч, коли ніхто не зможе працювати для поширення Божественної Правди, бо таким великим буде “страх”, сум’яття, горе й переслідування тої ночі. Стріли (“гіркі слова” противників Правди) літатимуть вдень (теперішній час, який у порівнянні з темною ніччю, що надходить, названий днем). Різні пастки й труднощі з боку невір’я, Вищої Критики та інших фальшивих доктрин образно зображені як вистріли стріл, як моровиця, як камені спотикання. Але все це не має зашкодити “вибраним”, Головою яких є Христос, а Церква є Його Членами, про що особливо згадується в цьому Псалмі. Церква буде захищена, і ніщо ніяк їй не зашкодить. Як сказав Господь, труднощі цього дня могли б (якщо б це було можливим) звести і вибраних, але це не буде можливим, бо клас “ніг” буде під охороною. Ні, Церква не повинна мати жодного страху перед моральними й духовними моровицями, що в темряві ходять, поширюючись і знаходячи свої жертви серед тих, хто не знає Правди або хто невірний їй, а тому і недостойний її. Тому вони не мають Божественного захисту й піддаються “дії обмани” неправди, яка підриває віру й надію багатьох, а в той же час світло Божественної Правди яскраво світить на вірних, і світить воно на нас сьогодні. “Впаде тисяча збоку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе, до тебе ж не дійде”. Відступництво від Правди буде великим, і то навіть серед тих, хто, як і ми, прийняли її колись із радістю та якийсь час бігли добре. Але Церква завдяки своїй відданості та безкомпромісній вірності, завдяки міцній зброї Правди й праведності стоятиме й не впаде.
Ми не повинні думати, що тими, які зазнають шкоди й упадуть (“тисяча збоку від тебе, і десять тисяч праворуч від тебе”), буде світ. Це, радше, будуть друзі Церкви, тісно пов’язані з Церквою. Світ не міг би відпасти від Божественної ласки, бо він не був у Божественній ласці. Весь “світ лежить у Злому”, а тому не може бути повалений. Скоріше всього, цей вірш стосується тих, котрі були дійсно зачаті Святим Духом або які займали становище, як такі, що зачаті Святим Духом. Наприклад, кукіль, який вдає із себе пшеницю. Вони ніколи не були пшеницею і вони ніколи не будуть зібрані в житницю із класом пшениці. Час покаже, що вони не належать до цього класу. Тож в цій ілюстрації ми бачимо падіння їх загалом і падіння посвячених зокрема. Проведено різницю між тисячею, що падає збоку, і десятьма тисячами праворуч. Ми можемо зробити висновок, що тисяча може впасти в повну невіру, а десять тисяч (“великий натовп”) у великий час горя, щоб вибілити свої шати й очиститися. Вони будуть учасниками із Вавилоном у його гріхах і розділять із ним його велике падіння (Об. 14: 18; 18: 10).
Немає ніякого перебільшення в пророчих словах: “Тисяча впаде збоку”. Тільки освячені в Ісусі Христі, копії Божого дорогого Сина, зможуть повністю вистояти в Ньому. Це будуть вибрані, і неможливо буде їх звести або спіймати в пастку, тому що Бог дасть посланцям наказ (послання) для них (“теперішню Правду”). Ось так ці “ноги” Тіла Христа будуть підтримані, щоб не спіткнутися. “Тільки своїми очима подивишся, і заплату безбожним побачиш”, які відкидають Правду або стають їй невірними. Ми знаємо, що вже переходимо через початок цих клопотів (клопотів для номінальної церкви, призначених для її випробування), і що ми уникаємо їх, тоді як багато інших зі всіх боків впадають у неправду й невір’я. Ми уникаємо цього не через те, що забрані зі сцени горя, а через те, що підтримані, зміцнені й збережені в самій його гущі Словом Господа, нашим щитом і списом.

“ТЕБЕ ЗЛО НЕ СПІТКАЄ”

“Бо Господа, охорону мою, Всевишнього ти учинив за своє пристановище! Тебе зло не спіткає, і до намету твого вдар не наблизиться” – жодне зло, що вже згадувалося, і будь-що інше, що здається злом, під Божественним провидінням допомагає на добре (Рим. 8: 28).
Бог влаштував так, що тільки дійсно посвячені будуть збережені від спотикання в неправду цього злого дня. Щодня ми вчимося цінувати все більше і більше Божественну ласку, яка помазала очі нашого розуміння та дозволила нам побачити внутрішню силу й красу Божественного Слова і Плану. Отже, якщо ми ось так (через Божественну ласку) є зміцнені в Господі й здатні “стояти”, тоді як тисячі відпадають від віри й стійкості, “зо страхом (пошаною) радіймо”. Хай той, хто почувається сильним і добре підтриманим, “не величається”, а “стережеться, щоб не впасти”. Покора і палкість для Господа – ось умови, на яких ми отримали велике благословення, а також це є умовами, на яких ми можемо зберегти його до кінця, – доки не настане наша “переміна” і не встановить у славі те, що благодать почала в нашій слабкості. “Бо Своїм Ангелам Він накаже про тебе, щоб тебе пильнували на всіх дорогах своїх”. Тобто, Бог підніме певних вірних пасторів і вчителів, які “пильнуватимуть душ ваших, як ті, що мають здати справу”. Так, з’являться і фальшиві вчителі, що будуть перекручувати Слово Господа й намагатимуться хитрим мудруванням сколотити ваші душі. Але якщо в простоті серця Господні діти вимагають “Так говорить Господь” для кожного елемента своєї віри і уважно перевіряють все через Слово, вони зможуть легко відрізнити правду від неправди. Після цього, як ми це зробили, апостол Павло (Євр. 10: 35) радить нам мати довір’я. Господь, наш Пастир, дбатиме про справжніх овець.
Апостол Павло запевнює нас, що Божі ангели є служебними духами, які послані допомагати і служити тим, хто буде спадкоємцями спасіння, спасенними цього Євангельського Віку – не лише переможці “малої черідки”, але й переможці “великого натовпу”. Наш Господь Ісус висловлює, практично, ту ж саму думку у Своєму твердженні: “Їхні ангели повсякчасно бачать у небі [мають доступ до] обличчя Мого Отця” (Мт. 18: 10). Зі слів Господа можна зрозуміти, що, принаймні, один або кілька ангелів мають нагляд над посвяченими, “вибраними”. Отже, ніщо і ніяк не може зашкодити їм, хіба що Небесний Отець побачить, що земна шкода чи невигода будуть корисними чи то для окремого Нового Створіння, чи то для загальної Господньої справи. Це абсолютно відповідає загальному запевненню, що все допомагає для добра тим, хто любить Його (Рим. 8: 28).
Таке залучення небесних посланців аж ніяк не спростовує думки, що Господні земні діти часто використовуються Ним як помічники, слуги один для одного. Так, ми можемо бути певні, що невидимі посланці, або слуги, (загалом, якщо не завжди) змушені діяти через людей – переважно через “вибраних”. Такого роду служіння, що виконується братами один для одного, проілюстроване в праці Жнива. Тобто, вона є під наглядом нашого присутнього Господа і Його небесних сил, але в основному виконується членами Його Тіла, які ще досі в плоті.

ПОСЛАННЯ ЖНИВА – БОЖА ОБЕРІГАЮЧА СИЛА

“На руках вони будуть носити тебе, щоб не вдарив об камінь своєї ноги”. “Тебе” – всіх членів Тіла Христа, зокрема і разом, використовуючи свою захисну силу проти будь-якого каменя спотикання фальшивої доктрини, а особливо тої великої фундаментальної Скелі-Доктрини відкуплення через дорогоцінну кров Христа, того “каменя спотикання і Скелю спокуси” для обох домів номінального Ізраїлю (Іс. 8: 14). “Ноги” Тіла є його останніми членами. Святі, які зараз живуть, є членами “ніг Його” (Христа) – тими, хто зараз є в небезпеці спотикання, як ноги Юдейського дому слуг були в небезпеці в кінці (жниві) Юдейського віку.
Як такі посланці підтримують ноги Христа? Допомагаючи їм ясно розуміти Правду, навчаючи й заохочуючи їх словом і прикладом, як бути вірними Правді і як бігти так, щоб отримати нагороду нашого високого поклику.
Хоч, без сумніву, небесні посланці пов’язані з цією працею, однак немає сумніву, що вона виконується через Церкву в плоті, про що ми вже згадували. Господь у цьому нинішньому часі Жнива дав Своїм посланцям, керівникам Його посвяченого народу, “наказ”, послання, слово застереження, пораду, повідомлення (відкриття Слова Правди, просвітлення їх розуміння), що вони повинні підтримувати всіх членів класу “ніг”, всіх “вибраних” у цей час серйозного випробування, перевірки й спотикання, щоб у якийсь момент хтось із цього класу не спіткнувся через особливі випробування нинішнього часу. Як явно це виконується! Послання Жнива в його різноманітних аспектах, стосуючись кожної частини Правди, своєчасної зараз, і кожної частини неправди, що представляється зараз, є Божою оберігаючою силою, завдяки якій (згідно з Його запевненням) ми знаємо, що ніщо і ніяк не зашкодить членам “ніг” Тіла Христа.
Ми маємо радіти цими благословеннями й милостями Господа і збільшувати свою віру. І ми пам’ятаємо, що ще до того, як був закладений “Дім Синів”, Господь мав владу й застосовував її в “Домі Слуг” таким способом, який ілюструє нам велич тої сили.
Сатана хотів би, щоб ми ходили видінням, а не вірою. Він хотів би, щоб ми постійно спокушували Бога, вимагаючи якихсь наочних виявів Його ласки й захисту, замість того щоб приймати свідоцтво Його Слова і щиро покладатися на нього вірою. У світлі відкриття Писання ми бачимо, що сатана (напевно несвідомо) цитував цей уривок Писання абсолютно всупереч його правильному значенню та поясненню – уривок, який стосувався не буквальних ніг Ісуса, буквального каміння та буквальних ангелів, а символічних членів ніг Тіла Христа сьогодні, а також каменів спотикання (доктринальних та інших), які зараз дозволені на шляху праведних, і ангелів (або служителів) Божественної Правди, яким у теперішньому часі Жнива доручено підтримувати членів “ніг” такими
порадами, зауваженнями й поясненнями Писання, які їм необхідні. “На лева й вужа ти наступиш, левчука й крокодила ти будеш топтати”. Ось так, підтримані руками Господніх вірних посланців, під охороною їх невтомної пильності і під захистом Всевишнього, Божі довірливі, вірні діти тріумфуватимуть над всіма замислами сатани зламати або обманути їх – і тоді, коли він ходить навкруги, як ревучий лев, і коли, як вуж, він хитро крадеться, щоб запустити свою згубну отруту. “За те, що Він полюбив Мене, визволю його; високо піднесу його, тому що він спізнав [оцінив] Ймення Моє” (Гиж.). Завдяки любові й вірності кожного, хто входить до класу “ніг”, небесний Отець визволить його від моровиці і т. п. й возвеличить його до співспадкоємства з Христом, зробить його членом “Царського Священства” і учасником божественної природи. “Як він Мене кликатиме, то йому відповім, Я з ним буду в недолі, врятую його та прославлю його, і довгістю днів Я насичу його, і він бачити буде спасіння Моє” – Він дасть йому зрозуміти Його План. Кожного з них знає Господь, Який судить не тільки баченням ока й слуханням вуха, а розпізнає та розсуджує думки й наміри серця. І як би широко вони не були розкидані – чи коли стоять самотньо, як “пшениця” посеред куколю, чи коли вони разом із іншими, – Боже око завжди над ними. Перебуваючи під покровом Всевишнього (освячені, повністю відділені для Бога), вони мешкатимуть під тінню Всемогутнього, коли суди Господні проходитимуть над великими релігійними системами, які носять Його Ім’я в невірності. Вони не мають жодної частки в судах Великого Вавилону, бо ще раніше були просвічені й покликані з нього.
Слава Господу за такі запевнення про Його люблячу турботу! “Благослови, душе моя, Господа, і все нутро моє святе Ймення Його!”

R4925 (1911 р.)