ВІДНОШЕННЯ ХРИСТИЯНИНА ДО ЖИТТЄВИХ ОБОВ'ЯЗКІВ

"У роботі не ліниві, духом горючі, Господеві служачі " (Рим. 12: 11, Кул.)
Слово "робота" має дуже широке значення. Що б ми не робили, ми повинні робити все для Господа; або, вірніше, що б ми не робили, ми повинні цілковито все робити для Господа. Щодо християнина, то його головною роботою в житті є прославляти Бога, служити Йому, а в зв'язку з цим, як навчав Господь, служити братам, служити правді, служити праведності, служити всім людям, коли є нагода, "усім робити добро, а найбільш одновірним". В нашому тексті слово "робота", здається, включає будь-яке заняття, заняття будь-якого роду, яке було б схвалене Господом. Не для нас є говорити: не будь лінивий в торгівлі спиртним або в торгівлі тютюном; тому, що ми повинні приділяти нашу увагу лише таким заняттям, які, віримо, мають Господнє схвалення.
Вираз "не ліниві" є рівнозначний виразам "не ледачі", "не мляві". Думка апостола, мабуть, полягає в тому, що для того, щоб будь-яка справа була зроблена властиво, той, чиїм обов'язком або привілеєм вона є, повинен приділити їй розумну й енергійну увагу. Все, що варто робити, варто робити завзято, добре. Думкою апостола є, що ми, перш за все, повинні усвідомити, що наша діяльність є гідною; і, по-друге, вести її чесно. Якщо ця діяльність повинна забезпечити кошти для наших особистих потреб чи для Господньої праці, то ми повинні вести її енергійно, жваво, оцінюючи привілей, як зроблене для Господа. Ми жодним чином ми не повинні бути лінивими чи недбалими.
Для наших дочасних потреб необхідно подбати про деякі речі. Скільки часу має бути віддано на це, є річчю, яку кожен визначає для себе сам. Коли ми вчинили посвячення Господу, щоб віддавати наше життя в Його службі, то в найкращому випадку можемо віддати дуже мало. Ми повинні старатися "використовувати час", викупляти його від життєвих справ наскільки це розсудливо і можливо, щоб здобути більше часу для особливої служби розповсюдження правди. Це не означає, що ми повинні полишити на інших наші сімейні обов'язки. Ми повинні дбати про наші властиві потреби. Ми не повинні бути переобтяжені, але повинні належно турбуватись про тих, які від нас залежні. Що стосується наших власних потреб, то, маючи їжу і одяг, ми повинні бути задоволені і не прагнути накопичення на довгий період життя.
Слово "горючі" означає дуже гарячі, киплячі. Думка, яку подає апостол, полягає в тому, що все, що ми робимо, ми повинні робити з запалом, з усіх наших сил, як для Господа. Той, хто обирає шлях робити, що б це не було, недбало, виробляє звичку лінуватися, яка впродовж всього життя є для нього тягарем. Все, що ми робимо, ми повинні робити ревно. Ми є Господні, і будь-яка робота, яку ми маємо, є Його. Господь бажає, щоб ми були енергійними в наших справах. Якщо хтось має роботу, яка порушує його сумління, то він повинен покинути її і знайти таку, на якій він міг би робити щось добре в світі.

НЕ БУДЬТЕ ОБТЯЖЕНІ НАДМІРНИМИ КЛОПОТАМИ

Господній народ не повинен турбуватися чи надто перейматися думкою про завтра. Однак Святе Письмо натякає, що ми повинні бути бережливі і обачливі, відкладаючи дещо про запас, щоб бути готовими зробити щось для сусідів та приятелів, котрі можуть бути в потребі. Гроші, відкладені про запас, просто зображують скільки днів праці заощаджено. Ми не повинні використовувати всі наші засоби безпосередньо в даний час, але повинні розвивати самоконтроль, для того щоб ми могли мати добрі наслідки в майбутньому. Це, як правило, стосується також їжі і одягу. Якщо наші заощадження невеликі, ми не повинні думати де взяти наступний комплект одягу. Якщо б ми мали наступний одяг, то його могли б вкрасти. Нас також не повинно цікавити таке: якщо я прийняв правду, то що я буду робити, коли мої сусіди і приятелі повернуться проти мене? Що, коли я попаду в велику неславу із-за правди? Всі такі речі ми повинні полишити Господу. Якщо нам потрібні переслідування, то сподіваймось, що Він дозволить їм прийти на нас. Якщо таким шляхом Він хоче зробити правду чимось цінним для нас, то ми повинні бути задоволені. "Та й усі ж, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, - будуть переслідувані" (1 Тим. 3: 12).
З іншого боку, Господь не бажає, щоб ми йшли життям, так би мовити, безтурботно, навмання. Ми повинні мати властивий погляд на кожний день. Які обов'язки є сьогодні? Які турботи? Як наказує Святе Письмо, будьте "у роботі не ліниві, духом горючі, Господеві служачі". Ми повинні мати дуже багато завзяття. Ми не повинні непокоїтись тим, що трапиться завтра, але повинні мати віру, що Бог буде з нами завтра і дасть нам достатньо милості, коли завтрашній день настане. Якщо Господній народ живе вірно, він щодня матиме вдосталь про що думати. Їм не потрібно буде наперед турбуватися про завтра. Ми матимемо аж надто багато роботи, якщо зважатимемо на теперішні труднощі, Тому приходьмо до трону благодаті, щоб прийняти милість і силу для допомоги сьогодні.
Наш Господь запевняє нас, що коли головною думкою нашого серця є турбота про Його службу, сприяння праведності і досягнення царства, яке Бог обіцяв тим, хто Його любить, то ми не будемо надмірно турбуватися про майбутнє. Як Його учні, ми день за днем будемо мати достатньо випробувань і страждань, і потребуватимемо щоденно спиратися на руку Нареченого, коли стараємось йти "вузькою дорогою". Кожен день буде мати достатньо свого зла; і будьмо вдячні Богу за Його обітницю, що кожного дня Його милість також буде достатньою для нас.
Для тих, хто є Господнім посвяченим народом, найбільшим привілеєм, який тільки можна уявити, є служити Господу. Господь дивиться, щоб побачити, до якої міри ми є охочі жертвувати земні речі, земне схвалення, щоб отримати Його схвалення і почути Його: "Гаразд!"
Нехай всі, хто бажає успішно бігти в перегонах, добре слідкують за своєю ревністю і активністю в Господній праці. Якщо ми закопуємо наш один або більше талантів під тягарем світських клопотів і перепон, яких можна було б уникнути чи відкинути; якщо ми закопуємо їх під світськими намірами щодо себе або сім'ї - чи це буде через розтрачання посвяченого часу на науку, філософію, музику чи мистецтво, чи на бізнес, політику, чи приємності, чи в потуранні гордості і пристрасті - тоді, як невірні слуги, ми раніше чи пізніше підемо в "зовнішню темряву".