БЛАЖЕННІ ТІ, КОГО ПЕРЕСЛІДУЮТЬ
Єремії 37

“Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене” (Матвія 5: 11).

Переслідування свідчить про те, що особа або річ, яка підлягає переслідуванню, має риси або властивості, яких бояться. Якщо переслідування є з релігійних мотивів, то це означає, що той, хто переслідує, не в змозі протистояти аргументам більш розсудливим чином. Це означає одне з двох: або той, хто переслідує, слабкий, або аргументи того, кого переслідують, міцні.

Переслідування існували від зарання історії. Каїн переслідував свого брата Авеля на смерть за те, що Авель був правий, а він, переслідуючи його, помилявся. Правду кажучи, переслідувачі завжди помилялися, навіть якщо неможливо сказати, що ті, кого переслідували, були завжди праві. Сам принцип переслідування є хибним. Тому, якщо хто бачить, що він схильний переслідувати іншого, чи то шляхом фізичних тортур чи накидаючись з образами та епітетами, він повинен негайно глянути на стан свого серця, бо там напевно щось не так. Хто є свідком переслідувань, фізичних чи словесних, повинен одразу зробити для себе висновок, що особа, яка переслідує, помиляється, і повинен виразити своє співчуття тому, кого переслідують, якщо не в змозі зробити щось більше. Тим самим він буде виховувати у своєму розумі принцип справедливості – праведність, – який знадобиться для розвитку власного характеру.

ПЕРЕСЛІДУВАННЯ ВІРНОГО ЄРЕМІЇ

Нинішній урок звертає нашу увагу на переслідування, яких зазнав один з вірних Господніх пророків. Він був патріотом у найвищому значенні слова, сподівався найвищого добра для свого народу, як велить Божественна мудрість. Його принцип був: “Бог – перший”, і він знав, що тільки такий шлях може принести Божественне благословення для його народу. Звичайно, цар та його радники зрозуміли його неправильно. Вони не любили його, бо він говорив правду, до того ж безстрашно, тоді як вони віддавали перевагу пророкам, які говорили їм про їхню мудрість, велич та вдале правління.

У той час, про який іде мова в дослідженні, на престолі сидів Седекія, васал Навуходоносора, царя халдеїв, осередок імперії якого був північніше. Сподіваючись на підтримку Єгипту, з півдня, Юда підняв бунт незважаючи на пересторогу від Господа через Єремію. Халдеї влаштували облогу, після чого єгипетське військо вирушило на допомогу.

Облога була тимчасово знята, і в Юди з’явилася надія [R4865]. Тим не менше, Єремія наполягав на тому, що він сказав раніше, – що наблизився кінець царства, і вони будуть поглинуті Вавилоном.

Покладаючись тільки на себе, цар та його князі сприйняли Єремію як зрадника народу та свого особистого ворога. О, коли б вони знали, що народ – Божий, а Єремія – вірний великому Царю.

Коли військо халдеїв зняло облогу, Єремія постановив, що він розділить долю з тими, хто мешкає за мурами міста – з частиною племені Веніямина. Коли він спробував це зробити, його заарештували й звинуватили у віроломстві – у тому, що він збирався співпрацювати з халдеями всупереч інтересам своєї землі. І хоча він заперечував звинувачення, його вкинули до в’язниці.

Єрусалим був буквально зрешечений підземними цистернами та підвалами зі склепіннями, які називали ямами. Їх робили як резервуари для води на час засухи або облоги. Дно таких ям, або цистерн, коли з них забирали воду, часто було повне мулу та багна. Наступний розділ розповідає про жахливі умови в ямі, куди спустили Єремію. Читаємо: “І спустили Єремію шнурами. А в ямі була не вода, а тільки багно, і загруз Єремія в багні”. Коли врешті його вирішили витягти, то, читаємо, що вони взяли “подертого шмаття та непотрібних лахів, і спустили їх до Єремії до ями шнурами”, потім поклали їх йому попід пахи і потягли вгору. У цій ямі пророк сидів “багато днів”.

ЛЯК ПЕРЕД СТРАЖДАННЯМИ НЕ СТРИМУВАВ ПРОРОКА

Цар повелів витягти пророка з ями не зі співчуття до нього, ані з почуття праведності, але з бажання випитати пророка про майбутнє. І скільки б цар не нехтував Єремією і не відмовлявся прислухатися до його слів, він розумів у серці, що той є слугою Єгови, і боявся, що його послання – правда.

Відвага пророка, з якою він відповідав цареві, гідна похвали. Він не змінив ані слова з того, що казав попередньо. Розважливими словами він вмовляв царя не слухатися пророків, які перечать, переконуючи, що його власні слова, які вістили лихо, правдиві, бо вони – Слово Господа.

На прохання більше не спускати його до ями з багном, йому дозволили залишатися в’язнем у дворі в’язниці й щодня давали хліб.

Думаючи про в’язниці та про методи переслідування в них, фізичні та психологічні, було би добре пам’ятати, що психологічний стан особи, яку переслідували, мав багато спільного з мірою страждань. Наприклад, Єремія, знаходячись у темниці, де панували жахливі умови, мав у розумі мир із Богом, тоді як цар, який повелів кинути його до в’язниці, і якого трохи згодом схопили халдеї, позбувся зору і був укинений до темниці. Нещасна людина! Розчарований у всьому, без людського співчуття та без спільності із Всемогутнім, він, мабуть, почував себе жахливо.

БОЖА БЛАГОДАТЬ ДАЄ СИЛУ

Пригадуються інші, яких вкинули до в’язниці за праведність – святі Петро та Іван, святі Павло та Сила. Світ ніколи не може зрозуміти сили, яка діяла в цих людях, дозволяючи їм радіти в переслідуваннях. Навіть коли спини кривавили від жорстоких побоїв, а руки та ноги були забиті в колодки, коли неможливо було зручно умоститися, вони могли співати хвалу Богу за привілей страждати з Христом, страждати за праведність і так доповнювати участь у стражданнях Христа. Такі характери ми повинні наслідувати. Треба визнати, що така радість і мир посеред смутку та переслідувань можливі тільки від Господа.

Слова Учителя в нашому вірші актуальні вчора, сьогодні і завтра – доки дозволено панування зла: “Блаженні ви, як ганьбити та гнати вас будуть, і будуть облудно на вас наговорювати всяке слово лихе ради Мене”. Але бути гідним цього благословення й отримати його означає розвивати і здобувати характер, який вороги праведності вважатимуть гідним переслідування. Святе Письмо каже, що переслідування мали бути часткою вірного Божого народу увесь цей вік аж до встановлення Царства Месії. За нового ладу страждання за праведність будуть неможливі. Завважте слова апостола: “Усі, хто хоче жити побожно у Христі Ісусі, будуть переслідувані”. Жити побожно означає не тільки стримуватися від зловмисного та неприхованого гріха, але бути героєм у боротьбі, захисником добра та противником зла – слугою праведності, воїном хреста.

R4865  (1911 р.)