НАОЧНЕ ЗОБРАЖЕННЯ СВЯТОГО НАРОДУ

“Блаженний народ, що йому так ведеться, блаженний народ, що Господь йому Бог” (Псалом 144: 15).
У той час, коли Бог прийняв Ізраїль як Свій народ, Він уклав з ним Угоду, тобто домовленість. Він дав йому Закон, представлений у Десяти Заповідях, як основу Угоди, посередником якої був Мойсей. Ізраїль погодився бути вірним Богові і дотримуватися цих заповідей досконало. Також Бог погодився, що в такому випадку Він благословитиме їх. Вони повинні бути його народом і, виконуючи те, що міститься в Законі, повинні жити вічно – не вмирати. Мало того, Він пообіцяв благословити їх у всіх земних справах [R4768] життя: їхні доми, їхні сім’ї, їхні отари, стада та поля повинні були процвітати.
Ізраїль не зміг здобути ці благословення з тієї самої причини, з якої не зміг би й будь-який інший народ, адже Божий Закон досконалий, є мірою здібностей досконалої людини: “Люби Господа Бога свого всім серцем своїм, і всією душею своєю, і всією силою своєю, і всім своїм розумом, і свого ближнього, як самого себе”. Отже, ізраїльтяни продовжували помирати, як помирали їхні батьки, і як помирає все людство, не маючи змоги виконувати Божественний Закон досконало. З тієї ж причини Ізраїль переживав війни, голод, моровиці та засухи в міру того, як недбало ставився до умов своєї Угоди (3 М. 26: 14-33).

БЛАЖЕННИЙ НАРОД

У нашому уроці пророк Давид зображує святий, щасливий, блаженний народ Господа. Це картина майбутнього, а не минулого. Це ідеальна картина. Вона здійсниться, коли Царство Месії буде встановлене серед людей – коли сила сатани буде обмежена, коли він буде зв’язаний, коли благословення Реституції піднімуть людство з гріха та деградації і повернуть його до образу та подоби Бога, загублених в Едемі, але придбаних знову для нашого роду завдяки жертві нашого Господа на Голгофі.
Але цей блаженний народ придбає, додатково, блаженний дім та Рай у всьому світі. Навіть людська досконалість не принесла би щастя, якби урагани, смерчі, хуртовини, цунамі, землетруси, голод та мори продовжувались далі. Слава Богу, Біблія дає запевнення, що Господнє благословення буде не лише для людства, але й для всього його земного дому. Земля дасть свій урожай. Пустеля та суха земля будуть радіти і цвісти, немов троянда. Господь зробить Свій підніжок славним (Дії 3: 19-21; Іс. 11: 9; 65: 25; Єз. 37; Іс. 35: 1; 60: 13).

ПОДРОБИЦІ, ЗГАДАНІ ПРОРОКОМ

Разом з блаженним станом святого народу майбутнього пророк згадує про звільнення від синів чужинських: “Визволи мене і врятуй мене від руки синів чужинських, котрих уста мовлять марнотне, і котрих правиця – правиця брехні” (Пс. 144: 11, Гиж.).
У Церкві теперішнього Віку є ті, кого апостол називає “дітьми з перелюбу”, або синами чужинськими. Всі можуть говорити і сповідувати одне і те ж, та “Господь знає тих, хто Його”, і у Свій час відокремить фальшивих, чужинських дітей від справжніх і прославить святих як членів великого Месії, Христа. Тоді прийде час мати справу зі всім людством – час, описаний у нашому тексті, коли все людство, під владою Месіанського Царства, матиме привілей стати святим і блаженним Божим народом – коли сатана і гріх будуть оголошені поза законом, коли праведність і Правда зацвітуть, а пізнання слави Господа наповнить цілу землю.
Великий Месія збирається бути Життєдавцем світу, Батьком, Відновником. Усе людство прокинеться з гробу і матиме можливість відновитися й повною мірою досягти людської досконалості та богоподібності. Однак протягом певного часу серед людей будуть чужинські діти – ті, хто зазнає благословень того славного часу, але не відгукнеться на них усім серцем. Поки світ не позбудеться їх, поки вони не помруть Другою Смертю, повнота щастя не восторжествує серед людських дітей. Маючи поганий дух, вони говоритимуть марні, безглузді слова, а їхня правиця (їхні найкращі намагання) виявиться віроломною по відношенні до Царя царів, Якого цар Давид був лише прообразом.

“ЧАСИ ВІДПОЧИНКУ ПРИЙДУТЬ, І ВІН ПОШЛЕ ІСУСА ХРИСТА”

“Тоді ваші діти будуть мов саджанці, що виросли до своєї юності; ваші дочки будуть мов колони, що підпирають палац, вирізьблені за його зразком”. Витонченість і краса дітей Месії, учасників людських реституційних благословень (Дії 3: 19-21), буде дивовижною. Вони здобудуть не лише досконалість Адама, але й більшу міру знань.
Тоді комори будуть повні, постачаючи усілякі припаси. Тоді ваші вівці дадуть приплід у тисячі й десятки тисяч на ваших широких пасовищах. Земля дасть свій урожай під благословеннями Царства Месії.
Тоді воли будуть сильні до праці. Тоді не буде жодних чвар – жодного розбрату між тими, хто житиме щасливо. Навіть смерть буде знищена.
Тоді не буде переїздів – пошуків кращих або щасливіших умов. Тоді на наших вулицях не нарікатимуть. Сьогодні невдоволення зростає з кожним новим благословенням наших чудових днів. Складність у тому, що гріх і самолюбство панують у серцях і розумах людей. У дивовижно змінених умовах Царства Месії мир, щастя, задоволення замінять самолюбство і невдоволення.
Не дивно, каже пророк, що блаженним буде той народ, що йому буде так вестися – щасливі ті люди, чий Бог є Єговою. Нам потрібно виправити наші ідеї, наші теології. Бог не вважає себе Богом нечестивих, і, стосовно Своїх обітниць та милостей, Він сприймає злочинців не інакше як бунтівників, чужинців, захожих, незнайомців. Ось так весь наш рід на початку став чужим. Але Божественна благодать дала “Спасителя і Могутнього”. Цей Спаситель вже примиряє святу, вірну Церкву, яка буде разом із Ним у Небесному Царстві. Незабаром він застосує заслугу Своєї жертви за все людство.
Святе Письмо запевняє нас, що це буде цілковито до вподоби Небесному Отцю, Який укладе Нову Угоду з Ізраїлем, великим посередником якої буде Месія, позаобраз Мойсея (Єр. 31: 31). Під цією Новою Угодою все людство матиме привілей і допомогу повернутися до Божественної милості під дією реституційних процесів, пов’язаних зі судами та покараннями цього Месіанського Царства. Результатом тисячолітнього правління праведності стане розвиток людства як єдиного святого народу (людей), щастя якого буде повним та вічним. Більше не буде зітхання, плачу, ані смерті, бо все колишнє промине, і Він на Престолі зробить усе новим (Об. 21: 1-5).

R4767 (1911 р.)