ЦАР, ЯКИЙ ЗАПРОДАВСЯ
1 ЦАРІВ 21

“Глядіть, остерігайтеся всякої зажерливості”, “що вона ідолослуження” (Луки 12: 15; Колосян 3: 5).

Ілля промовив до царя Ахава: “Ти запродався чинити зло в Господніх очах”.
Наслідки засухи поступово минали, але вона залишила доволі вартісний урок як для царя, так і для людей. Справжній Бог отримав визнання. Вплив Ваала значно зменшився. Цариця Єзавель, мабуть, подобрішала у своїх погрозах на адресу Іллі. Він повернувся і заснував різні пророчі школи в Ізраїлі, в яких був провідною постаттю.
Наш нинішній урок показує нікчемність зажерливості та жахливу силу злої жінки. Ахав мав два прекрасні палаци. Один із них, в Єзреелі, був із “слонової кістки”. Та навіть володіння ним не радувало царя. Він хотів приєднати до нього чудовий виноградник, який належав Навоту. Тож він повідомив Навота про своє бажання, пропонуючи купити виноградник за гроші або обміняти на інший. Навот, відстоюючи свої права, не погодився продати його за жодну ціну.
Цар був незадоволений. Він занепав духом, засмутився і образився, дозволивши жадібності зростати  в серці. Він хотів мати цей виноградник. Він був царем, тож Навоту не годилося відмовлятись прийняти гарні, щедрі гроші за нього. Навот висловив свою незгоду, адже Господній порядок забороняв продавати сімейну спадщину. Справа виглядала безнадійною. Ахав, похмурий і сердитий, не вставав з постелі, відмовляючись їсти.
Увійшла Єзавель, цариця, і запитала про причину його смутку. Вислухавши, вона відповіла: “Я дам його тобі”. Тоді вона написала листи старшим міста, запечатуючи листи печаткою свого чоловіка. У них з жорстокою прямотою було сказано вибраним людям міста, що від них вимагається.
(1) Оголосивши піст, вони мали зробити релігію посміховищем.
(2) Вони мали лицемірно повестися зі своїм ближнім Навотом, надаючи йому найпочесніше місце під час посту.
(3) Вони мали знайти двох негідників (імовірно шляхом підкупу), які б у відповідну хвилину під час посту зайняли місця біля Навота, а потім із удаваною релігійною запальністю виступили б проти нього і засудили його як блюзніра Бога і царя, підтверджуючи слова один одного клятвеним запевненням, що вони на власні вуха чули богохульство.
(4) Покаранням за богохульство вважалося укаменування. Наказ було виконано, і таким чином Навота позбулися.
Якщо ми схильні думати або висловлюватися рішуче щодо нечестивого шляху Єзавелі, (що, зрештою, ми і повинні робити), то не забуваймо, що подібні вчинки переважають і в наші дні. Справді, сьогодні в цивілізованих країнах нікого не можна було би укаменувати за вказівкою королеви. Тим не менше, можна почути, як люди кажуть, що їм шкода, що вони не живуть в колишні часи, щоб мати можливість побивати камінням тих, хто їм не подобається. Але розгляньмо конкретний випадок: припустимо, що хтось веде успішний бізнес. Припустимо, що заздрісні сусіди створили конкуруючий бізнес, оскільки мають на це повне право. Але, припустимо, що той чи інший, бажаючи захопити торгівлю, вдався б до крайніх методів у бізнесі, продаючи товари за нижчою ціною, втручаючись у чужий кредит в банку або злословлячи іншого – чи це не буде зажерливістю на практиці, зажерливістю того ж виду, якого дотримувався цар Ахав? І чи не було б це вартим осуду в Божих [R4742] очах? Чи наважиться хтось, хто поважає Господа, так цілковито нехтувати Золотим правилом Його Слова?
Ще одна ілюстрація: власнику магазину, який веде успішний бізнес, запропонували товар за меншу ціну, ніж він платив за трирічним контрактом. Він прийняв це. Той, хто продавав йому цей товар у минулому, розсердився, жадібний до прибутку. Тоді він створив конкуруючий бізнес і продавав товари собі зі збитком, оскільки міг собі це дозволити, бо був заможним, доки перший власник не зазнав втрат через відсутність продажу. Тоді новий магазин закрили, оскільки він успішно виконав свою роль бізнесу-вбивці.
Те саме вбило Навота. Справді, зажерливість та методи Єзавелі, пристосовані до сучасних умов, переважають у більшій мірі, ніж люди загалом здогадуються, і головним чином серед найбагатших, які мають всього удосталь і навіть у надлишку, але з жадобою дивляться на запаси і облігації своїх сусідів, золото і срібло і т. д. Якщо Бог засудив Ахава за те, що він запродався чинити зло, то яким був би Господній вирок щодо деяких звичаїв наших днів, які мають набагато більше світла та знань, ніж Ахав?

“ЖІНКА ЄЗАВЕЛЬ”

Відповідно до доручення, одразу було послано повідомлення, яке дісталося до рук Єзавелі і в якому було сказано, що Навот мертвий, як того бажав цар. Тоді цариця сказала до свого насупленого пана: “Устань, посядь виноградника Навота,.. бо Навот не живий, а помер”.
Здається, цар не мав закидів сумління. Де в чому він був таким же поганим, як і цариця, хоча й не таким сміливим. У всякому випадку, він заволодів виноградником, мов би не знаючи, що є справедливий Бог, перед Яким доведеться остаточно звітувати.
Тоді Ілля, ведений Божественним керівництвом, вийшов назустріч Цареві і за Господнім наказом промовив: “Ти вбив, а тепер хочеш посісти?.. На тому місці, де пси лизали Навотову кров, пси лизатимуть і твою власну кров”. Це пророцтво сповнилось буквально дуже скоро. Однак зверніть увагу на поведінку царя і на те, наскільки він був схильний, як і раніше, ігнорувати Господа і думати лише про Пророка.
Ахав відповів Іллі, кажучи: “Ось ти знайшов мене, вороже мій?” А той відповів: “Знайшов, бо ти запродався чинити зло в Господніх очах”.
Зажерливість – одне з найбільш кричущих лих наших днів. Вона, можливо, спричиняє більше болю в серці та неприємностей всякого роду, ніж будь-який інший гріх.

R4741 (1911 р.)