[R4617]
ХЛІБ З НЕБЕС
МАТВІЯ 14: 13-21; 15: 29-39

Заголовний текст: “Я хліб життя” (Івана 6: 35).

Євангелії розповідають нам про два зовсім різних чуда нагодування натовпів людей у ​​безлюдному місці. В одному випадку число нагодованих було п’ять тисяч, в іншому – чотири тисячі. В одному випадку юнак приніс п’ять маленьких ячмінних коржів і дві риби; в іншому – учні самі мали сім хлібів і кілька риб. В одному випадку після трапези було зібрано дванадцять кошів, повних шматків; в іншому – сім повних кошів. Євангеліє від св. Матвія дає опис обох цих чудес. В обох випадках існувала ймовірна потреба зробити чудо, і ця потреба спонукала нашого Господа проявити співчуття і скористатися з Божественної сили. Зауважимо, що в цих випадках Учитель використав для користі інших особливу силу, передану Йому під час хрищення зішестям Святого Духа. Але ми пам’ятаємо, що Ісус відмовлявся використовувати цю силу самолюбно для власних потреб, навіть коли відчував голод після сорока днів у пустелі на самому початку Своєї праці, коли вивчав Святе Письмо, щоб пізнати розум Господа, як Йому страждати і стати Посередником Нової Угоди.

“А ДЕХТО ВАГАВСЯ”

Навіть серед тих, хто був з нашим Господом, не всі розуміли Його дивовижні чудеса, вірили в них і цінували їх. Там, де є бажання не вірити, там і є така можливість. Дійсно, Писання, очевидно, цілком правильно говорить, що віра в даний час є важкою річчю; і саме з цієї причини вона особливо цінується Господом у тих, хто вважає себе Його послідовниками. Святе Письмо дає зрозуміти, що віра – Божий дар, і в той же час вона є справою наших власних зусиль. Бог викладає факти і звертає на них нашу увагу. Ми повинні вміти оцінити ці факти і проявити відповідну віру. Як сказано в Писанні, “віра не в усіх”. “Догодити ж [Богу] без віри не можна”; “Нехай станеться вам згідно з вашою вірою”.

Бог не зробив віру однаково можливою для всіх, оскільки не дав людству однакових можливостей для прояву віри, не даючи всім однаковою мірою знань, на яких повинна базуватися віра. І навіть серед тих, хто має необхідні знання, віра повинна в значній мірі залежати від структури мозку. У деяких людей майже немає віри, тоді як інші, з відмінною структурою мозку, схильні вірити у будь-що – бути легковірними і легко обманювати себе.

Хоча Бог говорить, що ніхто не може належати до Його Церкви, поклик до якої зараз відбувається, якщо у нього немає віри, включаючи необхідні знання як підставу для неї, проте Він не каже, що ті, у кого немає знань і віри, будуть за це передані демонам на вічні муки. Навпаки, такі особи вже в якійсь мірі позбавлені радості і благословення. Нездатність з їхнього боку виявити віру не повинна приносити їм додатково тих чи інших неприємностей. Бог постановив, що “віра від слухання, а слухання через Слово Христове”; що ніхто не може повірити, якщо не почує, і ніхто, крім віруючих, не матиме участі в спасінні Церкви, яке в даний час відбувається. Але Він також постановив і влаштував для величезної маси людей, яка ніколи не мала достатньо знань і віри, що усі ще зможуть прийти до спасенного стану. Дійсно, Бог спеціально зробив шлях віри в цьому віці “вузьким”, щоб тим самим Він міг вибрати дуже особливий клас. Але ці вибрані, ці обрані, як показує Святе Письмо, повинні стати Царськими Священиками наступного віку, які будуть просвіщати й навчати всі племена землі. “Тоді то розплющаться очі сліпим і відчиняться вуха глухим” (Іс. 35: 5). Тоді все в Божественному задумі, пов’язаному з людством, буде відкрито виявлене, стане ясно зрозумілим. Як каже Писання про той час, мандрівник, навіть простуватий, не повинен помилитися щодо шляху праведності. Давайте, однак, радіти, якщо ми належимо до числа блаженних, привілейованих у теперішньому часі, для яких Божі речі не є невиразними, – до числа тих, чиї серця настільки співзвучні Безкінечному, що питання віри, виявлені нам у Святому Письмі, не здаються нерозумними.

МОВА ВІРИ

Ці чудеса раціональні з погляду Біблії і нераціональні з будь-якого іншого погляду. Безсумнівно, Божої сили, яка вирощує недавно відкриту “чудо-пшеницю” (до двохсот п’ятдесяти зерен з однієї зернини), достатньо для вирощування набагато більшої кількості зерна, якби виникла така необхідність. Хіба ми не оточені чудесами постійно? З одного і того ж ґрунту, з рослин, які ростуть поруч, ми отримуємо сині, червоні, білі, жовті та фіолетові квіти з насіння, які ми не могли розрізнити. Аналогічно з життям тварин – вівсяна каша, яка становить сніданок багатьох людей, сприяє росту людської голови і обличчя, рук і ніг, волосся і нігтів для чорної, білої і жовтої рас. Той самий овес, яким годують коней, мулів і ослів, підтримує абсолютно різні організми, що відрізняються формою і властивостями. Той самий овес, яким годують птахів і курей, дозволяє отримати пір’я, кігті і т. д. Хіба це не чудеса, які ми не розуміємо?

Якщо наймудріша і наймайстерніша людина у світі не може створити ні блоху, ні навіть найменше зернятко, яке проростає, то яким великим повинен бути Творець, Який створив усе суще і дав людині усе, чим вона володіє! Як ми можемо обмежити силу такого Творця, якого свого часу пізнали? Той, хто створив очі, хіба Він не бачить? Той, Хто створив руку, хіба Він не має сили? Той, хто створив людський мозок і зробив його таким, яким він є, хіба Він не володіє нескінченно більшою мудрістю і силою? Такий урок для нас з хлібів і риб.

Це – урок Божественної сили; урок, що Ісус з Назарета був Божим Сином, через Якого діяла Божественна сила. Цей урок підводить нас до думки, що той самий Ісус є призначений Отцем бути Спасителем світу. Досі тільки Церква, обрані, Його Наречена, була вибрана на основі віри. Незабаром нова епоха запровадить царювання знання і славних можливостей для відкриття очей усім, щоб побачити, пізнати, оцінити Божественні речі і прийти, при бажанні, до стану, в якому вони зможуть насолоджуватися “даром Божим – вічним життям в Христі Ісусі, Господі нашім”.

R4617 (1910 р.)