[3HG454]
“ВИПРОБОВУЙТЕ ДУХІВ, ЧИ ВІД БОГА ВОНИ”

“Улюблені, не кожному духові вірте, але випробовуйте духів, чи від Бога вони, бо неправдивих пророків багато з’явилося в світ” (1 Івана 4: 1).

Минулої неділі ми розглядали питання: “Чи мертві живуть?” Наше дослідження базувалося на Біблії і, сподіваємося, було переконливим. Ми показали розумність біблійного твердження, що смерть є платою за гріх, що Бог у Cвоєму милосерді відкупив нас з метою воскресіння мертвих і що надія людства тепер повністю полягає у виконанні цього Божественного Задуму. Розгляньмо сьогодні єдину річ у світі, яка претендує на доказ того, що мертві не мертві, а, навпаки, більш живі, ніж коли вони були з нами у повсякденному житті. Спіритизм і окультизм загалом запевняють, що вони можуть довести цю сторону твердження, кажучи, що наші почуття обмануті, і Біблія помиляється у своєму вченні, що мертві є мертві й не можуть жити без воскресіння з мертвих. У наш час ці хвалені докази публікуються по всьому цивілізованому світу, і деякі з них підкріплені іменами видатних діячів світу – професорів коледжів, докторів богослов’я та кавалерів орденів Великої Британії. За підтримки цієї грізної інтелектуальної когорти не дивно, що спіритизм і парапсихологічні дослідження привертають більшу увагу, ніж будь-коли раніше. Згідно з нашим розумінням Писання, дорогі друзі, воно вчить, що в останні роки нинішньої епохи, перед запровадженням епохи Тисячоліття, ці спіритичні або парапсихологічні сили дійсно відіграватимуть дуже важливу роль у настанні великого часу утиску, який, як темна хмара, безпосередньо передуватиме Світанку Тисячолітнього ранку. Ми не хочемо створити враження, немовби апостол мав на увазі словами нашого тексту, що ви і я повинні досліджувати спіритизм і особливо перевіряти або випробовувати характер і схильності цих істот або духів, яких, як вони стверджують, вони представляють.

Навпаки. Ми віримо, що апостол мав на увазі, що Господній народ повинен випробовувати, перевіряти вчення, тому що фальшиві вчителі фальшивими вченнями заполонили світ. Апостол був цілком правий. Як ми вже бачили, фальшиві вчення протягом деякого часу поширилися в усій Церкві, породивши епоху, відому як Темні Віки, з якої Божий народ різних конфесій, католицьких і протестантських, поступово виходив протягом останніх чотирьохсот років.

Однак наш текст не суперечить нашій темі, тому що спіритизм, окультизм – це вчення, а отже, в цілому його треба перевірити, випробувати, зважити на терезах розуму й Писання, і або прийняти як істину, або відкинути як неправду. Немає середини: ці речі є або від Бога, або від противника. Наразі ми хочемо представити вам переконливі докази того, що спіритизм є від противника і, разом із його різновидами – окультизмом, гіпнозом, месмеризмом, новим мисленням, християнською наукою тощо – є справою сатани, вводячи в оману світ людства і ведучи його в найстрашніші пастки, які тільки можна собі уявити.

СПІРИТИЗМ Є ДЕМОНІЗМОМ

Особисто я безпосередньо не знайомий зі спіритизмом, ніколи не був на сеансі і не був свідком жодних проявів такого роду. Більше того, я завжди намагатимуся уникати таких речей, вважаючи це своїм обов’язком згідно з Писанням, і з Божою допомогою буду непохитно протистояти будь-яким спонуканням, що викликають мою цікавість і втягують у такі розслідування. Такою є моя порада вам усім, причину якої ви краще зрозумієте, коли я продовжу. Я усвідомлюю, що всілякі спіритичні трюки та шахрайства вже викрито; проте я переконаний, що існує надлюдська сила, пов’язана зі спіритизмом, окультизмом тощо. Про це нас вчить не тільки Біблія, але й особисте знайомство з медіумами та одержимими, яким я допомагав переконатися в сатанинському походженні їхніх духів, завдяки чому в мене є достатнє уявлення про діяльність, твердження, методи та впливи, пов’язані зі спіритизмом. Переконуючи, що спіритизм є демонізмом, я не хочу, щоб мене зрозуміли неправильно, ніби я кажу, що медіуми є демонами або що вони свідомо й добровільно співпрацюють з ними. Навпаки, попри трюки й шахрайство, я вірю, що існують чесні медіуми, які вірять у все, що вони представляють, і щиро в цьому переконані.

Всі досвідчені спірити – як ті, хто є медіумами, так і ті, хто ними не є, – визнають, що деякі духи, які діють через цих медіумів, є диявольськими. Це не означає, що вони визнають їх (як я) за упалих ангелів, про яких багато говориться в Писанні, але лише визнають, що деякі поради, які вони передають, є злісними, диявольськими. Визнаючи це, вони поспішають запевнити нас, що це не стосується всіх духів, що деякі з них чисті, чесні, надійні. Вони навіть кажуть нам, що деякі духи закликають своїх ошуканих жертв більше молитися, бути більш святими тощо. Відповідаємо, що це лише частина загального задуму обману сатани та його поплічників. Насправді вони всі погані, тобто, як каже апостол, “злі духи”.

ВПАЛІ АНГЕЛИ, ДЕМОНИ

“Що ми можемо знати про впалих ангелів?” – запитає хтось. Відповідаю: ми можемо знати те, що Богу було вгодно відкрити на цю тему у Своєму Слові, бо “для нас воно написане як наука [як настанова], для яких настали кінці віків” (1 Кор. 10: 11, Турк.). Апостол Петро розповідає нам про цих впалих ангелів, які зараз маскуються під наших померлих друзів і стверджують, що ті більш живі, ніж будь-коли досі. Вони мають достатнє знання про всі справи людства, а також здатність [3HG455] читати наші думки, тому їм не становить жодних труднощів видавати себе за померлих, особливо в їхній зовнішності, одязі та з усіма особливостями, за якими їх знали, оскільки ці подробиці збереглися в пам’яті їхніх друзів.

Св. Петро у своєму другому Посланні (1: 12) каже: “Тому то ніколи я не занедбую про це вам нагадувати, хоч ви й знаєте”, а потім додає (2: 4): “Бог ангелів, що згрішили, не помилував був, а в кайданах темряви вкинув до аду [Тартаро, атмосфера нашої землі], і передав зберігати на суд” під час майбутнього випробування та остаточного вирішення їхньої справи. Св. Юда також звертає нашу увагу на цих впалих ангелів, духовних істот, кажучи: “Ангелів, що не зберегли початкового стану свого, але кинули житло своє, Він [Бог] зберіг у вічних кайданах під темрявою на суд [випробування, пробу] великого дня” (вірш 6) – на кінець цього віку, спільний час цього віку й Тисячолітнього віку. Але кайдани темряви були накладені тільки до кінця цього віку, до дня їхнього суду або випробування. Здається, що тоді їм буде дозволено якимось чином звільнитися від цих кайданів, стати більш явними й робити свою роботу більше у світлі. Цей час, згідно з Писанням, ми вважаємо, настав зараз. З цим повністю узгоджується факт, що спіритизм зараз заявляє про свою здатність творити чудеса у світлі, а також про те, що незабаром духи будуть звільнені від усіх обмежень темряви.

Якими ж великими будуть спокуси того часу для людства, введеного, як і більшість, в оману думкою, що їхні померлі друзі живі! Писання натякає, що випробування в цьому напрямку в найближчому майбутньому будуть просто жахливими! Повернімося тепер до днів Ноя і з’ясуймо, що ми можемо знайти в Писанні про цих впалих ангелів – яким чином вони кинули своє перше житло і потрапили в Божественну немилість та під вирок обмеження. У 1 Книзі Мойсея (6: 1-4) знаходиться розповідь про гріхопадіння цих ангелів. У давні часи, до того як Божий народ отримав Біблію як одкровення Божественної волі, Бог нерідко використовував святих ангелів як посланців для спілкування між Собою і людством. У таких випадках ангели не відкривали людським очам свою духовну славу, а матеріалізувалися, приймали людські тіла з плоті й кісток, носили одяг і з’являлися як люди. Як ілюстрацію можна навести запис про те, як ангели з’явилися Аврааму як мандрівні чужинці. Він не знав їх, але гостинно прийняв. Перед тим як вони пішли, він здогадався про їхню справжню природу: вони зовсім не були людьми, а лише з’явилися в людській подобі, щоб сповістити йому про дитину, яку Бог обіцяв йому давно, про знищення Содому й Гоморри та про порятунок Лота. Читаємо: “І їли Вони. І сказали до нього [Авраама]”. Написано, що вони мали ситний обід з телячого рагу. Цю розповідь підтвердив св. Павло, який каже нам: “Не забувайте любові до приходнів, бо деякі нею, навіть не відаючи [наприклад, Авраам], гостинно були прийняли ангелів” (Євр. 13: 2).

Біблія дає зрозуміти, що протягом 1654 років, які почалися з вигнання наших перших батьків з Едему і закінчилися потопом, Бог дозволяв усім святим ангелам мати необмежене спілкування з людством. Мета цього була, очевидно, двоякою:

(1) Бог дозволив ангелам побачити, наскільки їхній вплив допоможе зберегти людство від деградації або ж підняти людей з гріховних доріг, щоб у майбутньому ніхто не міг сказати, що справу відкуплення світу міг виконати хтось інший, а не Христос, Його Царство та Його праця. Таким чином, ангели ніколи не могли сказати, що справа Христа була непотрібною і що вони (ангели) могли б виконати цю працю, якби їм була надана така можливість. Їм була надана найперша можливість, за найсприятливіших умов, ще до того, як деградація так серйозно завдала шкоди людству. Вони зазнали невдачі.

(2) Крім того, Божественний задум був у тому, щоб усі ангели пройшли випробування на вірність Божественній волі, щоб виявилися вірні з-посеред них, а також невірні в серці. Випробування мало свій наслідок, і після нього невірні були засуджені до кайданів темряви й позбавлення спільності з Богом та праведними.

“НЕ ЗБЕРЕГЛИ ПОЧАТКОВОГО СТАНУ СВОГО”

Початковий стан усіх ангелів був станом гармонії духовних істот з Богом. Але впалими ангелами стали ті, хто, побачивши гріх, що діє в людстві, віддали перевагу гріху та хтивості. Маючи привілей матеріалізуватися та спілкуватися з людьми, вони віддали перевагу цьому стану над ангельським, який був їхнім початковим станом. Вони віддали йому перевагу, бо бажали насолоджуватися хтивістю. Гріх спокусив їх. Тому в записі сказано: “За тих днів на землі були велетні, а також по тому, як стали приходити Божі сини [ангели] до людських дочок... І побачили Божі сини людських дочок, що вродливі вони, і взяли собі жінок із усіх, яких вибрали... І вони їм народжували, то були силачі, що славні від віку” (1 М. 6: 1-4). Як довго тривав цей гріховний бунт, нам не сказано, але, очевидно, він тривав достатньо довго, щоб дати кожному Божому ангелу повну можливість повірити, немовби Божественна сила не може впоратися з цією ситуацією. Ось так всі отримали можливість і випробування. Часу було достатньо, щоб нащадки цих ангелів стали “силачами, що славні від віку”. На додаток, напрошується думка, що між нащадками ангелів і нащадками Адама був серйозний конфлікт, і що вся земля була сповнена насильства й нечестя, так що “ввесь нахил думки серця її [людини] тільки зло повсякденно”. Святе Письмо дає зрозуміти, що це жахливе обвинувачення, цей осуд, суд перед потопом, повториться в наші дні, за небагато років, тобто наприкінці цього віку, і за ним прийде не потоп, а катаклізм символічного вогню, “час утиску, якого не було від існування люду аж до цього часу”.

Бог вирішив, що все населення світу має бути знищене потопом. Ті, хто походять виключно від Адама, відкуплені, будуть відновлені у Воскресінні й матимуть через Христа повну можливість повернутися до гармонії з Богом і відновити все втрачене через гріх Адама. Але для нащадків ангелів, на які не було дозволу Всевишнього, нічого не передбачено [3HG456]. Їхня смерть у потопі була такою ж, як і смерть диких тварин, що загинули там.

Зверніть увагу на ретельність Бога – Ной і його сім’я, які мали врятуватися в ковчезі та дати новий початок людству на землі, не повинні були мати домішок ангельського роду, а повинні були бути чисто Адамовими. Читаємо: “Ной був чоловік праведний і невинний у своїх поколіннях”. Ні він сам, ні його батьки не були породжені ангелами, а були з чистого роду Адама, так само як і вся його сім’я. Здається, тут є натяк на те, що було надзвичайно мало сімей, таких як Ноєва, невинних у своїх поколіннях. Опоганення було великим, загальнопоширеним.

ВПАЛІ АНГЕЛИ, ПОЗБАВЛЕНІ ПРИВІЛЕЇВ МАТЕРІАЛІЗАЦІЇ, ШУКАЮТЬ ІНШИХ СПОСОБІВ СПІЛКУВАННЯ

Втративши після потопу колишні стосунки з людством, впалі ангели, позбавлені Божественного спілкування й служіння, знайшли відраду в пошуках інших способів спілкування з людьми. Якби вони представилися демонами, людство було б обережним, тому вони обманювали, представляючись померлими родичами тощо тих, з ким прагнули спілкуватися. У нас небагато історичних відомостей на цю тему, за винятком негативних, наведених у Біблії.

У ній написано, що Бог заборонив Своєму народу, з яким уклав Угоду, ізраїльтянам, мати щось спільне з цими впалими ангелами, яких називали чаклунами, чарівниками, некромантами, віщунами тощо. Закон Ізраїлю передбачав, що всі медіуми, які казали, що вони наводять спілкування між живими й мертвими, неодмінно повинні бути страчені. Таким чином Бог попереджав Свій народ і захищав його від умов, які були набагато більш поширеними серед язичників. Ці впалі ангели, пробудивши цікавість людства, зваблювали його до щораз ближчих стосунків з ними й затуманювали його розум брехнею, якій надавали більшої правдивості, оскільки вона нібито походила безпосередньо від померлих друзів, які, як вважалося, мали повне знання. У результаті злі духи поступово підкорили волю своїх підданих і заволоділи ними, використовуючи їхні тіла замість сили матеріалізації. І коли воля раз була зламана, більше ніж один із цих злих духів міг проникнути всередину, навіювати думки тощо, від чого особа ставала безумною, отримуючи думки, які суперечили одна одній.

Ясновидіння – це відображення в розумі того, що бачить впалий ангел. Інша річ – спілкування з впалими духами за допомогою звуків, які не чують інші, на рівні барабанної перетинки вух. Ці злі духи часто жартують зі своїх жертв, підбурюючи їх робити те, чого вони самі б ніколи не зробили: красти, вбивати, а іноді й чинити самогубство. Багато лікарів визнають факт, що серед душевнохворих доводиться мати справу з двома видами: один – звичайні психічно неврівноважені, а інший – не психічно хворі, а одержимі злими духами.

ВИГНАННЯ ДЕМОНІВ

Нагадуємо вам оповідання Євангелія про те, як Ісус і Його учні, які виконували Його доручення, часто виганяли цих демонів з тих, хто був ними одержимий. Очевидно, це була одна з найболючіших недуг серед юдеїв за часів нашого Господа, хоча їх і попереджали про медіумів і про будь-які уявні спілкування з мертвими. Дійсно, вигнання демонів було одним з головних чудес Ісуса і Його апостолів, і однією з особливих ознак Божественної сили, що підтверджувала Його служіння. Відновімв пам’яті цю розповідь: “Із ним [Ісусом] Дванадцять були, та дехто з жінок, що були вздоровлені від злих духів і хвороб: Марія, Магдалиною звана, що з неї сім демонів вийшло...” (Лк. 8: 2) Пам’ятаємо також, що цих демонів називали нечистими, мабуть, тому, що їхній загальний вплив на людство був у напрямку хтивості, нечистості думок, слів і учинків. У Луки 4: 33-34 читаємо про одного з них, який приходив у церкву: “І був чоловік у синагозі, що мав духа нечистого демона, і він закричав гучним голосом: «Ах, що нам до Тебе, Ісусе Назарянине? Ти прийшов погубити нас [передчасно]»”. Ці демони не перебували в якомусь віддаленому місці тортур, а блукали серед людей, шукаючи, кого б заманити в пастку. Вони, очевидно, також добре розуміли, що їхнім кінцем буде знищення, що “заплата за гріх – смерть”. Вони, мабуть, знали, що належний час їхнього випробування ще в майбутньому. Апостоли, послані по двоє, повернулися зі свого служіння, славлячи Бога й кажучи: “Господи, навіть демони коряться нам у Ім’я Твоє”. У Матвія 8: 16 читаємо: “А коли настав вечір, привели багатьох біснуватих до Нього, і Він словом Своїм вигнав духів”. Далі читаємо (вірш 28): “Перестріли Його два біснуваті, що вийшли з могильних печер, дуже люті, так що ніхто не міг переходити тією дорогою”. І ще у віршах 29 та 31 написано: “І ось, вони стали кричати, говорячи: Що Тобі, Сину Божий, до нас? Прийшов Ти сюди передчасно нас мучити?” “ А оподаль від них пасся гурт великий свиней. І просилися демони, кажучи: Коли виженеш нас, то пошли нас у той гурт свиней”. Ісус дозволив, і весь гурт свиней, охоплений демонічним впливом, кинувся з крутого схилу в море й потонув.

Згадаймо подію, що сталася зі св. Павлом, коли одного разу молода жінка, одержима злим духом, пішла за ним і Силою, кажучи: “Оці люди це раби Всевишнього Бога, що вам провіщають дорогу спасіння”. Коли вона це робила кілька днів, св. Павло врешті обернувся, докорив злий дух і наказав йому вийти з жінки, чим викликав велике сум’яття, бо жінка була джерелом прибутку для своїх господарів, провіщаючи долю, за що інші платили досить великі гроші. Ми радимо всім, хто вивчає Біблію, приділити цій темі більше уваги, ніж досі, і звернути особливу увагу на те, що про це говорить Святе Письмо, а саме, що воно всюди визнає існування злих духів та їхню нечистість, і що вони постійно прагнуть втрутитися в життя людства і задовольнити свої бажання, руйнуючи людську волю, яка є Божественно задуманою перешкодою.

Ці духовні істоти відстоювали первісну брехню сатани, яка стверджує, що платою за гріх не є смерть; і що коли люди здаються мертвими, вони є більш живими, ніж раніше. Ця помилка прижилася у всьому світі. І тепер, у час випробувань, що знаходиться перед нами, вона становить основу [3HG457] діяльності, яка надає цим впалим духам надзвичайного впливу. До того ж нещодавно вони запровадили, як велике благословення й допомогу людству, гіпноз, за допомогою якого, за підтримки цих впалих духів, одна людська істота отримує контроль над розумом, волею іншої з метою надання психічної, моральної або фізичної допомоги позбутися пороків та хвороб.

Лікарі та проповідники все частіше використовують цю силу, не усвідомлюючи, чим вона є і що мотивом для цього є руйнування людської волі, щоб полегшити доступ впалим духам і забезпечити їм більший контроль над людьми. Що в кінцевому підсумку це означатиме для людства, страшно навіть собі уявити, адже Писання чітко показує, що, хоча Бог протягом тривалого часу захищав людство від цього згубного впливу, Він здійснить Свій задум, Свій дивний задум наприкінці цього віку, звільнивши демонів від обмежень і дозволивши їм проявити свою диявольську силу як випробування для них самих – чи деякі з них не каятимуться, – і як урок для ангелів і людей того, до чого може дійти розбещеність, якщо її не стримуватиме Бог. Проте, слава Богу, це панування зла не триватиме довго. На руїнах і уламках буде встановлено Царство Месії, і демонічна сила буде знищена назавжди, а сам сатана буде зв’язаний на тисячу років і незабаром після цього буде знищений.

3HG454 (1911 р.)