[3HG068]
ЛИШЕ ОДНА ЦЕРКВА

“Церква первородних, записаних на небі ” (Євреїв 12: 23, Хом.).

Біблійні записи відносяться до Церкви Христа як до однієї, а не як до багатьох. У цьому питанні Римська Церква і Англіканська Церква знаходяться окремо від численних протестантських конфесій. Вони стверджують, що вважати їх церквами було б небіблійним, оскільки існує лише одна Церква Живого Бога. Різні протестантські конфесії починали зі схожих поглядів, схожих теорій, хоча сьогодні від них відмовилися. Англіканська Церква утворила окрему від Риму організацію, вважаючи, що перша була єдиною справжньою Церквою, але відступила від віри, і що обов’язок вірних – визнавати її вавилонською плутаниною.

Твердження вважатися справжньою Церквою вони застосовували до себе. Так само відмовились від цього пресвітеріани, методисти, конгрегаціоналісти, адвентисти, учні та ін., багато з яких спочатку твердили, що вони є єдиною справжньою, вірною, відданою Церквою Христа. Однак сьогодні маятник хитнувся в інший бік. Більше того, вузькість минулого стрімко відходить на другий план.

Усі дізнаються, що бути християнином означає щось більше, ніж просто бути зануреним, ніж просто бути окропленим, ніж просто вірити в доктрину Обрання, ніж просто вірити в доктрину Вільної Благодаті, ніж вірити в доктрину перетворення хліба і вина на тіло і кров або в доктрину, що ці речі продовжують існувати поряд. З таким розширенням погляду християни дійсно ризикують втратити з поля зору той факт, що Справжня Церква є хранителькою “віри, раз переданої святим”, яка визнає одного Господа, одну віру, одне хрищення, одного Бога і Отця всіх, і одну Церкву живого Бога.

ОДНА ЦЕРКВА В БАГАТЬОХ ЦЕРКВАХ

Ключ до усієї справи міститься в словах нашого Господа: “Не кожен, хто каже до Мене: Господи, Господи! увійде в Царство Небесне”; тобто не всі, хто називає себе християнами, з тим чи іншим конфесійним ярликом, є членами [3HG069] єдиної Церкви, Церкви Первородних, про яку згадується в нашому тексті. Як добре, жирне молоко іноді називають вершками, так і всіх членів християнських конфесій іноді називають християнами у вітальному сенсі, тому що вони не чужі істинним християнським принципам. Тим не менше, тільки ті в усіх конфесіях, які підпорядкувалися умовам, необхідним для християнського учнівства, які є святими, становлять Справжню Церкву – “Церкву первородних, записаних на небі”.

Якби в нас був ящик з тирсою, і ми б розкидали по ньому жменьку гвіздків, поки вони не зникли б з-перед очей, вкриті тирсою, а тоді ми б узяли магніт і, проводячи ним туди-сюди по тирсі, притягнули б магнітом кожен гвіздок. Гвіздки в цій ілюстрації могли би представляти невеличкий клас з людства, ревний серцем до Бога і праведності. Магніт міг би представляти Євангельське запрошення, яке зараз поширюється в усіх напрямках у всьому цивілізованому світі і частково в язичницькому світі.

НЕВИБРАНІ НЕ ПРИРЕЧЕНІ НА МУКИ

Коли ми переконуємо наших читачів у тому, що невибрані цього віку не приречені на вічні муки, але матимуть благословення нижчого ступеня, ніж “вибрані”, це повинно виправити наш розум і змусити нас уважно й критично замислитися над суворими умовами учнівства, які Біблія викладає як умови членства в одній справжній Церкві.

Маючи в розумі хибну думку про те, що всі, крім Церкви, будуть вічно мучитися, ми досі ухилялися від будь-якого розумного застосування біблійних текстів щодо святості, учнівства, членства в Церкві Первородних. Частково це було пов’язано зі страхом за себе, що ми не дотягуємо до критерію святості, і особливо з усвідомленням того, що величезна маса людей у християнстві, як і в язичницьких землях, теж не дотягує до умов учнівства, викладених у Божому Слові. Сьогодні це питання стає актуальним для всіх нас, бо ми усвідомлюємо, що багато хто з дуже близьких і дорогих нам осіб помер осторонь номінальної Церкви і далеко поза тими особливими межами умов, якими відзначалася Церква Первородних.

Серед інших текстів, які свідчать про винятковий і високий критерій вибраної Церкви, відзначимо наступні: “Коли хоче хто йти вслід за Мною, хай зречеться самого себе, і хай візьме щоденно свого хреста, та й за Мною йде”; “І де Я, там буде й слуга Мій”; “Переможцеві сісти Я дам на Моєму престолі зо Мною”; “Бо тісні ті ворота, і вузька та дорога, що веде до життя, і мало таких, що знаходять її” (Лк. 9: 23; Мт. 7: 14); “Скиньмо всякий тягар та гріх, що обплутує нас, та й біжім з терпеливістю до боротьби, яка перед нами” (Євр. 12: 1); “Бо коли це в вас є та примножується [благодаті Святого Духа], то воно зробить вас нелінивими, ані безплідними для пізнання Господа нашого Ісуса Христа... Бо щедро відкриється вам вхід до вічного Царства Господа нашого й Спасителя Ісуса Христа” (2 Петр. 1: 8, 11).

ДИВЛЯЧИСЬ КРІЗЬ ПРИЗМУ ОБРАЗУ

Св. Павло повідомляє нам, що всі різноманітні риси юдейського Закону були образами ще вищих, ще кращих речей. У нашому тексті вираз “Церква Первородних” вказує на образ, встановлений на самому початку історії Ізраїлю, коли Бог вивів цей народ рукою Мойсея, Посередника Угоди Закону, з єгипетської землі. Саме на цей образ посилається апостол у своєму вислові “Церква Первородних”. Весь народ Ізраїлю, дванадцять племен, Бог відокремив від інших народів, щоб він представляв тих, хто буде благословенням для всіх інших народів під Авраамовою Угодою. Божа клятва, дана Авраамові, була такою: “І поблагословляться в потомстві твоїм усі народи землі”.

Фараон, цар Єгипту, стримував народ, щоб той не йшов до Палестини, Обіцяної Землі. Одне покарання за іншим не могло схилити його до покори, аж врешті сталося велике лихо. Десятою карою було винищення первородних Єгипту, у той час як ізраїльтяни були захищені, що свідчило про Божественний інтерес і турботу про Ізраїль. Їхні первородні були чудесним чином збережені, щоб представляти в образі Церкву Первородних. Справжня Церква Христа не є єдиною, хто буде спасенний у Божественному Задумі, а є лише, як каже св. Яків, “якимсь первопочином творів Його” (Як. 1: 18; Об. 14: 4). Наступні плоди будуть у свій час, у процесі подальшого розвитку Божественного Плану Віків, як результат тисячолітнього царювання Месії.

Через деякий час після визволення з Єгипту первородні всіх поколінь і племен Ізраїлю були, за Божественною вказівкою, обміняні, особа за особою, на одне плем’я Левія. Левити після цього представляли Первородних Церкви, тобто тільки вони представляли первородних Ізраїлю, що перейшли  тієї ночі. Згодом плем’я Левія стало наставниками народу в релігійних справах і з нього була взята одна сім’я для Священства – Аарон і його сини.

Біблійна картина однозначна. У позаобразі ми все ще перебуваємо в ночі переходу. Незабаром почнеться ранок нової епохи, під правлінням Месії, і всі, хто бажає служити Богові й мати Його благословення, будуть звільнені від пригноблюючої влади сатани та його воїнства, уособленням якого був фараон і його військо. Бог має намір звільнити весь світ від влади сатани. Сатана буде зв’язаний на тисячу років під час правління Месії і врешті-решт знищений, а Божий народ – усі, хто бажає поклонятися Господу і увійти в славну Обіцяну Землю, – буде ведений вперед. Первородними є Церква цього Євангельського віку, яка разом з Христом буде у Його Небесному Царстві, – “Церква первородних, записаних на небі”.

ПОЗАОБРАЗНІ СВЯЩЕНИКИ Й ЛЕВИТИ

Все плем’я Левія було особливо посвячене Господу, особливо відокремлене від інших племен і не отримало жодної спадщини в землі. Таким чином, вся Церква Христа є зачата святим Духом до вищої, небесної природи. Вона не матиме спадщини з усім людством [3HG070] у земних благословеннях реституції до людської досконалості та участі в благословеннях всесвітнього Едему, який має настати.

Обітниця, під якою вона зараз розвивається, є небесною, духовною. Її зміна буде славною – від земної природи до небесної, – і вся вона буде подібна до Христа. “Бо в воскресінні ні женяться, ані заміж виходять, але як ангели ті на небі”, і вже не можуть померти.

Як з-поміж первородних Ізраїлю була вибрана у священики сім’я Аарона, так і з цієї Церкви Первородних Бог вибирає Царське Священство, “Малу Черідку”. Аарон і його сини були нечисленні у порівнянні з усім племенем Левія, тому лише деякі святі сподіваються досягти слави, честі і безсмертя з Христом. Вони згадані у Святому Письмі як “члени Тіла Христового”, так само як священики, сини Аарона, були в образі членами Аарона. В іншій чудовій картині ця невелика кількість священиків називається “Нареченою Христа”. Вони будуть Його співспадкоємцями в Його Царстві та праці.

ВИБРАНІ ДЛЯ БЛАГОСЛОВЕННЯ НАРОДУ

Як ці левити, включаючи священиків, були обрані, тобто вибрані для того, щоб бути наставниками Ізраїлю, так, бачимо, Святе Письмо навчає, що Церква Первородних, прославлена, буде разом з Месією в Його великій праці благословення і навчання всього народу, всіх поколінь землі. Знання про Господа в той час стане відомим усьому людству; всі сліпі очі розплющаться і всі глухі вуха відчиняться.

Заслуга смерті Ісуса, Справедливого за несправедливих, застосована за весь світ, стане дієвою для анулювання гріхів світу і його повного примирення з Отцем. Однак саме лише Божественне милосердя не дозволить людству одразу повернутися до Отця, коли задоволення за його гріхи буде запропоноване і прийняте в кінці цього Віку діяльності з Церквою.

Замість цього з Ізраїлем буде укладена і введена в дію Нова Угода Закону, і під цією Новою Угодою весь світ матиме привілей прийти до споріднення з Месією і благословеннями Його Царства, які представлятимуть для них Божественну милість, силу і можливість повернутися до людської досконалості та вічного, земного дому. Якщо ж вони відкинуть цю благодать, то помруть Другою Смертю, з якої не буде ніякого відновлення.

Наслідком Нової Угоди буде приведення охочих і слухняних людей землі назад до повної гармонії з Богом. Коли вдасться досягти цього наприкінці тисячолітнього правління Месії, воно підготує шлях для підпорядкування всього Небесному Отцеві, щоб Він міг бути всім у всьому, і щоб зі світом після цього можна було поводитися як з досконалими істотами на основі принципів абсолютної справедливості і без будь-якої подальшої потреби в Посереднику або інших милосердних заходах.

СУТЬ АРГУМЕНТУ

У цьому полягає суть аргументу св. Павла в нашому тексті і контексті. Він вказує нам на завершення цього віку, коли Церква Первородних буде завершена на рівні слави, коли Ізраїль і світ людства прийдуть до того, що Бог запровадить Нову Угоду, образом якої була Угода Закону. Як ця остання була запроваджена трусом на Синаї, під час загальної темряви, так, за словами апостола, Нова Угода буде запроваджена незабаром, у кінці цього віку, під час найжахливішого утиску, для якого трус на Синаї був лише символічною картиною, образом. На Синаї Божий голос потряс землею, а в позаобразі Він потрясе всім, чим можна потрясти. Те, що є абсолютно справедливим, істинним і праведним, залишиться непохитним, і ми, Церква Первородних, позаобразне Священство, отримаємо Царство, яке непохитне.

СЛАВА СПРАВЖНЬОЇ ЦЕРКВИ

У минулому ми не могли бачити, хто буде членом справжньої Церкви, тому що наші очі розуміння були затьмарені неправдою. Так само ми не змогли побачити велич, честь і благословення, які будуть, як обіцяв Бог, надбанням єдиної справжньої Церкви, “Малої Черідки”. Ми змішали небесне з земним. Ми переплутали благословення Реституції до людської досконалості і земного Едему з духовними благословеннями. Ми привласнили собі обітниці, даровані вірним Ізраїлю, що вони “доми побудують, і мешкати будуть, і засадять вони виноградники, і будуть їхній плід споживати”. Загалом, ми заплуталися.

Тепер, коли ми бачимо великий Божий План і різні його особливості, ми здатні розрізняти і правильно застосовувати вірші Святого Письма, що стосуються кожного класу. Царське Священство має бути співспадкоємцями з Відкупителем, учасниками божественної природи, учасниками слави, честі та безсмертя свого Господа (Рим. 2: 7). Більша громада, яку символізували всі левити, окрім сім’ї Аарона, повинна бути почесними слугами Царського Священства; а світ людства повинен мати славні можливості і благословення земної реституції.

3HG068