Моя ранкова постанова
Я прагну, щоб моєю першою думкою на світанні було: “Чим я відплачу Господеві за всі добродійства Його на мені? Я чашу спасіння прийму і прикличу Господнє Ім’я [для благодаті допомоги]! Присяги свої Господеві я виконаю” (Псалом 116: 3-5).

Пам’ятаючи Божественний поклик: “Позбирайте для Мене побожних Моїх, що над жертвою склали заповіта зо Мною” (Псалом 50: 5), постановляю, що сьогодні, при допомозі Господньої благодаті, як святий Бога, буду виконувати мої обіти, продовжуючи працю жертвування мого тіла і його інтересів, щоб осягнути Небесну спадщину у співспадщині з моїм Відкупителем.
Буду старатися бути скромним і щирим зі всіма.
Не буду намагатися задовольняти і шанувати себе, а лише Господа.
Буду обережно вшановувати Господа своїми устами, щоб мої слова могли бути єлеєм і благословенням для всіх.
Намагатимусь бути вірним Господу, Правді, братам і всім, з ким матиму до діла, не лише у великих справах, але й у малих життєвих речах.
Ввіряючи себе Божественній турботі і Провидінню, яке керує всіма моїми інтересами для мого найвищого добра, намагатимусь не лише бути чистим у серці, але й відхиляти від себе всі тривоги, всі невдоволення і знеохочення.
Не буду нарікати, ані ремствувати на те, що? Господнє провидіння може дозволити, тому що
“Віра може твердо покладатися на Нього,
Що? би нам не трапилось в житті”.