Коли б ви гралися на вулиці, і до вас підійшов хлопчик і сказав: "Ваттен", – що б ви відповіли? Напевно, ви б сказали: "О, цей бідний хлопчик навряд чи вміє говорити, чи не так?" Але якби ви так подумали, то помилилися б, тому що насправді він уміє говорити.
Бачте, він говорить іншою мовою. Коли він сказав це слово, яке здалося вам таким смішним, він насправді просив попити води. Це був маленький шведський хлопчик, а шведські хлопчики говорять шведською мовою. Якби ви були шведом, то могли б чудово провести з ним час. Ви могли б говорити про різні речі і розуміти один одного. Але той шведський хлопчик боявся, що ви його не зрозумієте, тому він сказав тільки одне слово, яке означає "вода", а ви навіть цього не зрозуміли.
Багато-багато років тому всі люди в світі говорили однією мовою, тому вони розуміли один одного. Звичайно, тоді в світі було не так багато людей, як зараз, тому що це було невдовзі після того, як у великому потопі майже всі загинули, як я розповідав вам в останній історії.
Після потопу в усьому світі було тільки вісім людей – Ной і його сім'я. У Ноя було три сини, як ми дізналися раніше, і у всіх них були дружини, і після потопу в цих сім'ях народилися діти. Ці діти виросли, стали чоловіками і жінками, і у них народилися інші діти. Через деякий час у світі стало досить багато людей.
Одного з синів Ноя звали Хам. Одного з дітей Хама звали Куш, а в Куша був хлопчик на ім'я Німрод. Отже, ви бачите, що Ной був прадідом людини на ім'я Німрод. Біблія говорить нам, що Німрод був дуже вправним мисливцем. Багато людей вважали Німрода прекрасною людиною, тому що він був таким хоробрим і вмів полювати на диких тварин. Тому вони вирішили, що було б добре, якби він став їхнім царем і управляв ними.
Ці люди вирішили працювати разом і збудувати велике місто, і вони також вирішили, що в цьому місті вони збудують велику і високу вежу. Вони планували збудувати цю вежу так високо в небо, щоб її було видно на великій відстані. Біблія говорить нам, що люди думали, що ця висока вежа допоможе їм не загубити один одного.
Вони хотіли, щоб вежа була дуже міцною, тому вони навчилися робити цеглу і скріплювали цеглини тим, що в Біблії називається земляною смолою. Ймовірно, це не дуже відрізнялося від того, як ми сьогодні скріплюємо цеглу, коли хочемо побудувати будинок.
Але Богу не подобалося те, що люди будували таку велику вежу.
Бог не хотів, щоб усі люди залишалися в одному місці, звідки могли б бачити цю вежу. Він бажав, щоб вони жили і в інших частинах землі. І що, на вашу думку, Він зробив? Він зробив щось таке, що заплутало їх, коли вони намагалися розмовляти один з одним!
Можете собі це уявити? Замість того, щоб говорити однією мовою і разом складати плани з будівництва вежі все вище і вище, вони просто не могли зрозуміти один одного!
Можемо здогадатися, що їм не було б добре жити в одному місці, якщо вони не могли розуміти один одного при розмові. Тому вони почали розходитися. Деякі пішли в одному напрямку, деякі – в іншому. Ймовірно, деякі з них могли говорити один з одним, і ті, хто міг, пішли однією групою, а інша група, яка говорила іншою мовою, пішла в іншому напрямку.
Ось чому сьогодні у світі так багато мов. Однак рано чи пізно всі у світі зможуть говорити однією мовою. Немає жодної різниці, звідки людина родом – зі Швеції, з Франції, з Туреччини, з Китаю, чи з будь-якого іншого місця. Де б вона не була у світі, вона буде знати, як розмовляти з людьми, які там живуть, і всі будуть її розуміти. Хіба це не чудово?
І найкраще в цьому те, що, коли всі люди у світі навчаться розмовляти один з одним, вони дізнаються про Бога. Вони дізнаються, Яким дивовижним є Бог і які великі справи Він може зробити для них, якщо вони будуть робити те, що Він хоче, щоб вони робили.