КАЛЬВІН І СЕРВЕТ

У швейцарській Женеві в 1912 році був встановлений монумент із таким написом: “На згадку про Мігеля Сервета, жертву релігійної нетерпимості свого часу, спаленого за свої переконання в Шампелі 27 вересня 1553 року. Зведений послідовниками Жана Кальвіна, через триста п’ятдесят років, як спокута за той вчинок і на знак заперечення будь-якого примусу в питаннях віри”.

Ось так послідовники Жана Кальвіна продемонстрували світові, що вони набагато перевищили вчення свого лідера в дусі істинного християнства – в дусі Справедливості, Любові. За свій прогрес кальвіністи заслуговують похвали від усіх християн – католиків і протестантів, – усі вони також досягли помітного прогресу за останні чотири століття. Сьогодні ніхто не виправдав би поведінку Кальвіна у засудженні Сервета на спалення.

Зазвичай, коли когось спалювали, то дрова складали біля його ніг. Жертва, вдихаючи полум’я разом із димом, швидко втрачала свідомість і не страждала. Для Сервета палаючі в’язки дров із диявольською винахідливістю були розміщені на відстані. Його буквально смажили живцем у жахливих тортурах майже п’ять годин – в ім’я Бога, Ісуса, Праведності, Правди, Справедливості, Любові, християнства й цивілізації.

Мабуть, дивно, що тільки сьогодні ми це усвідомлюємо: людина, якій настільки бракувало духа Вчителя, що вона вбила свого брата, не може визнаватися вчителем Божого Слова та Його Духа. Тільки сьогодні дослідники Біблії усвідомлюють, що брат Кальвін не винайшов учення про Вибір, а лише доктрину про те, що всі невибрані страждатимуть вічно. Сьогодні ми розуміємо, що вирази “ви-брані”, “навіть вибрані” є біблійними виразами, і ті, хто намагається утвердити своє покликання і вибір, будуть прославлені в Першому Воскресінні. Сьогодні ми розуміємо, що Вибрані будуть разом з Ісусом у Його Царстві, яке благословлятиме невибраних – “всі племена землі” (Гал. 3: 29).