Брат Рассел мав говорити цю промову в неділю 12 листопада 1916 р. в «Temple” (дім в Нью-Йорку, де збирався місцевий збір), але в той день там відбувся його похорон. Ця промова була прочитана на вечірньому похоронному зібранні вустами іншого брата.

ПРОПОВІДЬ ПАСТОРА РАССЕЛА «НАСТАВ РАНОК, А ВСЕ Ж ІЩЕ НІЧ»

НІЧ БУЛА ДОВГА – В НІЙ БУЛО БАГАТО СМУТКІВ І СЛІЗ – ТІЛЬКИ БОЖІ ОБІТНИЦІ ОСВІЧУВАЛИ ЇЇ – НАРЕШТІ РАНОК ТУТ – ДИВОВИЖНЕ ЗОРІННЯ – ДЕНЬ МАЄ БУТИ ЩЕ ДИВОВИЖНІШИЙ – РОЗГЛЯНУТІ ДОКАЗИ УСЮДИ НАВКОЛО НАС – КОРОТКА НІЧ ГОРЯ НАСУВАЄТЬСЯ – ВЖЕ ПОЧАЛАСЯ В ЄВРОПІ – ПІСЛЯ НЕЇ СЛАВНЕ СОНЯЧНЕ СВІТЛО.
«Стороже, яка пора ночі?... Настав ранок , а все ж іще ніч»
(Іс. 21: 11, 12 - KJV).

Світова література показує, що розумні люди відмовляються вірити, що Божественна Ціль у створенні нашої землі вже була досягнута. Ми постійно знаходимо посилання на «Ранок Нового Дня», на «Золотий Вік» і т.д., і т.п. Але не до прагнень людських сердець, а до обітниць нашого Бога звертаємось ми по справжнє навчання на цю тему. Біблія надзвичайно виразно говорить, що весь період людської історії досі був нічним часом.

Пророк Давид пояснює: «Плач може тривати Вночі, але радість приходить Вранці» (Пс. 30: 6 – KJV). Ось так пророчо ми запевнені, що буде Ранок, слава, ясність і благословення котрого повністю компенсують всі темні тіні минулого Нічного часу. Наш Біблійний вірш є ще одним пророцтвом на цю ж тему. Господнє послання звучить: «Настав ранок». Ап. Павло пише, що до його часу світ був під царюванням гріха і смерті, а не під Царюванням Праведності і Життя (Рим. 5: 21). Він також показує, що День Господній прийде, і прийде поступово, крадькома, щоб заскочити світ зненацька – «як злодій вночі» (1 Сол. 5: 1-6).

Всі Апостоли запевняють нас, що Бог не має наміру дозволяти гріху і смерті царювати вічно. Вони говорять нам, що Божественним Планом є те, що Месія, в призначений Отцем час, візьме Свою велику владу і Царюватиме як Цар царів і Пан панів – знищуючи гріх і всяке зло, піднімаючи людство і даруючи Божественне благословення там, де шість тисяч років було Божественне прокляття. Біблійні письменники пояснюють, що це не означає зміну Божественного Наміру, але що Бог запланував цю річ Собі ще перед закладинами світу, і хоч Він дозволив гріхові та смерті панувати, Він повністю подбав про те, щоб Відкупитель помер за наші гріхи і в кінцевому результаті став Відновителем і Життєдавцем для Адама і його роду – для всіх тих, що приймуть вічне життя на Божественних умовах.

Апостоли говорять нам, що протягом «нічного часу», від Ісусової смерті, Бог виконував особливу працю – вибирав з-поміж людства особливий клас, жменьку святих – «Церкву Первороджених, імена котрих записані в небі». Їх взято не з якогось одного народу чи віросповідання. Ця «мала черідка», кому вподобалося Отцеві дати Царство (Лк. 12: 32), складається зі всіх святих послідовників Ісуса, що ідуть Його слідами по вузькій дорозі протягом цього Євангельського віку. Їхній досвід має зробити їх здатними до спільності з їхнім Відкупителем у Його Месіанському Царстві. Їхні випробування, їхній послух і їхні страждання заради праведності мають здобути для них набагато ціннішу і вічну вагу слави. Страждаючи з Господом заради Праведності в теперішньому житті, вони мають розділити Його славу, честь і безсмертя в майбутньому житті. Вони мають бути Його співспадкоємцями в Його Царстві (Гал. 3: 29; 2 Тим. 2: 11, 12).

Схід Сонця Царства наближається
Навіть серед Господнього народу поки що мало хто розуміє, що Ісус виразно вчить, що «Сонце Праведності», яке зійде із зціленням в Його променях і чиє світло становитиме Новий День, складатиметься з прославленої Церкви Христа – переміненої від людської до Божественної природи через участь у Першому Воскресінні. Наш Господь Ісус говорить це у притчі про Пшеницю і Кукіль. Він стверджує, що в кінці цього Євангельського Віку всі з класу пшениці будуть зібрані в Небесну Житницю, і «тоді праведники, немов сонце, засяють у Царстві свого Отця» (Мт. 13: 43). Однак нам не треба думати, що це означає Церкву без Відкупителя, бо нам слід пам’ятати, що Ісус – «Голова Церкви, а вони – Його тіло» (Еф. 1: 22, 23).

Які дивовижні, які прекрасні, які доречні словесні образи Біблії! Тільки Господь знав про великий Божественний План. Отже тільки Він міг дати ці образи стосовно його розвитку. Різноманітними висловами і метафорами Біблія намагається дати нам невеличкий проблиск славних обставин того Дня. Новий День і Царство будуть «бажанням всіх народів». В той День праведний процвітатиме, а злочинець буде витятий з життя. Протягом того тисячолітнього Дня Царства Месії сатана має бути зв’язаний, «щоб народи не зводив уже» (Об. 20: 2, 3). Система землеволодіння закінчиться, бо «не будуть вони будувати, щоб інший сидів, не будуть садити, щоб інший спожив», але «зуживатимуть чин своїх рук» (Іс. 65: 22).

Земля має дати свій врожай (Пс. 67: 7). В пустині мають потекти потоки, а пустинні місця – звеселитися. Уся земля має стати, як Еденський Садок. Це Божий підніжок, і Він стверджує, що зробить її славною. Вона не має згоріти в буквальному полум’ї, як ми колись гадали. Вона має «віковічно стояти» (Екл. 1: 4; Пс. 104: 5). «Не як порожнечу її створив, – на проживання на ній Він її вформував» (Іс. 45: 18; 66: 1; 60: 13; 35: 1, 7).

Чудові проблиски світла
Найдивовижнішою річчю, яку Біблія говорить стосовно того Нового Дня, є те, що він принесе велике знання і просвітлення кожному створінню. Світло знання слави Божої наповнить цілу землю, як вода покриває море (Іс. 11: 9; Ав. 2: 14). «І більше не будуть навчати вони один одного, і брат свого брата, говорячи: «Пізнайте Господа!» Бо всі будуть знати Мене, від малого їхнього й аж до великого їхнього, – каже Господь» (Єр. 31: 34). Остаточно кожне коліно поклониться і кожен язик визнає славу Бога (Фил. 2: 11; Іс. 45: 23).

Яку захоплюючу перспективу представляє Біблія Церкві і всім тим зі світу, хто зможе мати міру віри, щоб повірити! Світ справді певною мірою бачить, що наближаються великі благословення, але які саме і як вони мають прийти – людство не знає, бо «світ мудрістю не розумів Бога» (1 Кор. 1: 21). Мудрі того світу відкинули Біблію і не довіряють їй як Об’явленню від Бога. Тому премудрі ловляться власними хитрощами (1 Кор. 3: 19). Їхня хвалена мудрість стає їм пасткою і засліплює їм очі на Божественне Об’явлення.

Однак деякі з наших найбільших мислителів – мр. Едісон та інші – швидко усвідомлюють, що світ є просто на межі найдивовижніших винаходів і знання, які перемінять лице землі та людей на ній. Вони підтверджують Біблію несвідомо, бо не вірять в неї і не знають характеру її послань.

Зоріння почалося в 1874 р.
Не будемо зараз зупинятися на обговоренні темряви Ночі та її плачу. Пробудімося і зауважмо факт, що зоріння Нового Віку вже є тут. Протягом минулих сорока двох років ми перебували в ньому і насолоджувалися багатьма його благословеннями. Але ті благословення приходять так крадькома – «як злодій вночі», що мало-хто усвідомлює їхню важливість. Небагато тих, що звертають увагу на факт, що ми є у Тисячолітньому зорінні з 1874 р.

Біблійна хронологія цілком виразно вчить, що шість тисяч років від створення Адама закінчилися – шість великих Днів по тисячі років кожний, згаданих Ап. Петром – «в Господа один день – немов тисяча років» (2 Петр. 3: 8). Тепер великий Сьомий День, також довжиною тисячу років, почався. Ми втішаємося його зорінням. Це має бути величний День! То чому б зоріння не мало бути дивовижним!

Дехто може здивуватись, дізнавшись, що минулі сорок два роки означають більше для світу в плані збільшення освіти, збільшення багатства, збільшення різноманітних винаходів та зручностей, що полегшують працю, збільшення охорони і захисту людського життя, ніж зробили всі шість тисяч років, що їм передували – в багато разів більше. Світ, напевне, створив в тисячі разів більше багатства протягом цих сорока двох років, ніж протягом всіх попередніх шести тисяч років. Але ці зміни відбувалися так поступово, що мало хто їх зауважив.

Виконання пророцтва усюди
Сорок два роки тому людина трудилася від сонця до сонця. Сьогодні ми швидко наближаємося до восьмигодинного робочого дня. Сорок два роки тому майже вся праця світу виконувалася в поті чола. Сьогодні майже все виконується технікою. Сорок два роки тому швейна машина тільки вдосконалювалася. Сьогодні вона всюди незамінна. Те саме стосується тисячі домашніх вигод. Те саме стосується майже всіх наших санітарних і водопровідних систем. Те саме стосується сільськогосподарського інвентаря. Жатки і снопов’язалки, косарки, автомобілі, двигуни внутрішнього згоряння і т.д. і т.п. – все це належить до тих сорока двох років. В наших містах сучасні вигоди – дивовижні. Соломон у всій його славі навіть і не мріяв про такі речі, якими може втішатися найбідніша людська істота в Америці!

Пророцтва про потоки в степу та про квітучу, як троянда, пустелю вже виконуються – не чудесним чином, але у згоді з Божественним порядком зростаючого знання серед людей. Люди свердлять Артезіанські колодязі, будують зрошувальні канали не тільки у західній частині Сполучених Штатів і Канади, але й у далекій Месопотамії. Результати дивовижні. Земля, раніше не варта обгороджування, оцінюється сьогодні по 500$ за акр. Зріст знання був доповнений урядовими заходами щодо поширення того знання серед людей. Ґрунти різних місцевостей вивчаються за громадські кошти, і землеробам тих ґрунтів надається інформація стосовно того, які добрива потрібні для досягнення хороших результатів.

За таких умов нічого дивного, що з одного акра було зібрано аж 156 бушелів кукурудзи, і що понад 600 бушелів картоплі – цілком поширене досягнення. Тож хіба Біблія не виконується? Хто може заперечити ці факти? Що вони означають? Ми відповідаємо, що вони точно підтверджують Божественне твердження, яке описує наші дні: багато бігатимуть туди і сюди; збільшиться знання; мудрі з Божого народу зрозуміють і «буде час утиску, якого не було від існування люду» (Дан. 12: 4, 10, 1; Мт. 24: 21).

По всьому світу зростає незадоволення
Ми є в Ранкові нашого тексту. О, що за славний Ранок! Як змінилися людські умови з часу наших дідів! Яким вдячним має бути увесь світ! Гімни хвали мають возноситися всіма людьми привілейованих цивілізацією земель; руки допомоги мають простягатися, щоб нести ті ж благословення в язичницькі землі. Але чи це так? Чи люди щасливі і радіють? Чи цінують вони Новий День? Чи цінують дари Божественного Провидіння?

Ні! В міру того, як приходили Божі благословення, зростало незадоволення людей, а також невіра, і то не лише стосовно Біблії як Божественного Об’явлення, але й не раз стосовно самого існування розумного Творця. Незважаючи на велике зростання багатства світу і на факт, що є такі шляхетні душі, які використовують свою частку багатства похвальним чином, на загал усюди діє закон самолюбства, і все законодавство, яке було задіяне, чи може бути задіяне, не в силі стримати гігантські інституції – корпорації – наших днів, не в силі завадити їм експлуатувати маси в інтересах одиниць.

Чи знав Бог усе це? Що Він з цим робитиме? Чи запровадить Він Тисячолітні благословення і ризикуватиме, що всі люди приймуть це як належне, ніби вони розгадали секрети природи своєю власною мудрістю і наполегливістю, і забудуть Бога зовсім? Чи не стануть вони ще більше незадоволені? Чи буде корисним Тисячоліття незадоволення? Що Бог з цим робитиме?

Темна ніч вже насувається
За словами Біблії, Бог знав наперед ті обставини нашого дня, які ми зараз бачимо, і в нашому тексті Він дає ключ від цієї ситуації, який в іншому місці Писання ясно вияснений. Через Пророка Бог говорить про наступаючу темну Ніч – після того, як Ранкове Зоріння було добре запроваджене – темна грозова хмара якраз при сході сонця. Ця темна година описана в пророцтві Даниїла, а також в пророцтві нашого Господа Ісуса, як «Час Утиску, якого не було від існування люду».

Дослідники Біблії бачать, що цей великий Час Горя вже починається в розпусканні вітрів боротьби в Європі. В світлі Біблії вони усвідомлюють, що результатом цієї теперішньої війни буде велике ослаблення народів – урядів землі – та збільшене знання і незадоволення серед людей.

Наступним етапом Горя, за словами Біблії, має бути «велике трясіння землі, якого не було, відколи людина живе на землі… Великий такий землетрус, такий міцний!» (Об. 16: 18) Це не буквальний землетрус, а символічний – революція. Тоді третім етапом горя – найтемнішим за все – буде символічний вогонь анархії, яка цілковито зруйнує нашу теперішню цивілізацію. Тоді, посеред того найжахливішого Часу Горя, Месія, великий Цар, візьме Свою велику силу і задіє її, в результаті чого ревучі хвилі моря людських пристрастей будуть повністю заспокоєні, вогні анархії будуть цілковито погашені, і Царювання Праведності і Миру почнеться.

Месія «творитиме все нове»
Чи ж не бачимо ми мудрості великого Плану Творця? Він вирішив дозволити людству переконатися у власному безсиллі, в тому, що воно потребує Бога, а також у факті, що існує Бог і що Його славні цілі щодо людства об’явлені в Його Слові. О, нічого дивного, що Біблія говорить про те Господнє об’явлення як про «тихий голос Бога» (KJV), що говорить до людства через Царство Месії! Не дивно, що Господь говорить, що «тоді уста чисті народам Він дасть, щоб усі вони кликали Ймення Господнє, щоб раменом одним послужити Йому».

Ап. Петро дає нам яскраву картину Нового Порядку речей у Царстві Месії. Він говорить: «День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії, розпечені, рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять… небо, палючися, зникне… Але за Його обітницею ми дожидаємо неба нового й нової землі, що правда на них пробуває» (2 Петр. 3: 10, 12, 13).

«Небом новим» буде прославлена Церква, що складатиметься з Ісуса Голови та Його класу Нареченої, вибраної зі світу протягом минулих вісімнадцяти століть. «Новою землею» буде новий суспільний лад під владою нових небес. Не буде ніякого латання нинішніх інституцій, а чисте зметення їх вогнем Божественного гніву, що передуватиме встановленню Нового Порядку, в якому визнаватиметься тільки те, що праведне, справедливе, неупереджене, правдиве.

Ми радіємо, що такі славні речі наближаються – навіть якщо світ мусить обов’язково досягнути їх через горе Часу Утиску. Щасливі ті, чиї очі та вуха розуміння зараз відкриті, і які мають таку сердечну спільність з Господом, що Він може повідомляти їм наперед дещо з багатств Його благодаті і показувати їм, як наступаючі клопоти принесуть благословення для людського роду.