ПОРІВНЯННЯ СЛУЖБИ ЗАСТУПНИКА І ПОСЕРЕДНИКА
Факт, що церква є «Таємницею Бога», став яснішим у межах останніх двадцяти років. Ми знаємо, що Христос і Церква відділені і віддалені від світу в усіх відношеннях. Вони не є ні під старою Угодою Закону, ні під Новою Угодою Закону, а є особливим народом, покликаним, освяченим, розвинутим під особливою угодою, яку вони уклали, в якій ніхто зі світу ніколи не матиме участі. Святе Письмо називає це угодою жертви: «Позбирайте для Мене [говорить Господь] побожних Моїх [святих], що над жертвою склали заповіта зі Мною» (Пс. 50: 5). Це особливий клас побожних, святих осіб, котрі чинять угоду жертви, мають своїм Головою Самого Господа Ісуса. Коли ця громада завершить свою Угоду через Жертву, цей теперішній вік закінчиться. Мойсеєва Угода Закону, дана Ізраїлю, особливо представляла Угоду Закону, яка буде дана світу через позаобразного Мойсея – Христа. Іншими словами, посередником Угоди Закону була одна людина, але посередником Нової Угоди Закону в Тисячолітньому віці є нова Людина, Головою якої є Ісус, а її члени, як каже апостол, вибираються з юдеїв і поган.
Від часів Ісуса посередник Нової Угоди був у процесі вибору, а «кращі жертви», як основа для Нової Угоди, були в процесі приношення. Протягом цього Євангельського віку Ісус не виконував Своєї служби як посередник для світу, і світ не мав жодних стосунків з Богом, а далі лежить у злому (противнику). Сам посередник був у процесі розвитку. Як говорить апостол, Бог підняв найперше Ісуса, і відтоді піднімає Церкву, і незабаром завершить це підняття. Про цього посередника, пророка, говорить св. Петро в Діях 3: 22, 23 (Див. також 2 Тим. 2: 5, 6). Жодного посередництва не може бути, доки посередник з «багатьох членів» не отримає право на цю посаду. Здобуття цього права складається з Його жертвування відповідно до Його Угоди жертви. Тому Христос, Голова і Тіло, є посередником для світу на майбутнє – в тому ж значенні, в якому Немовля Ісус могло бути назване Спасителем і Царем. Він лише тепер стає Царем і спас досі лише небагатьох зі Свого народу.
Є велика відмінність між працею посередника і працею заступника. Великий посередник між Богом і людиною – Христос у славі – виконуватиме Своє посередницьке служіння впродовж тисячі років і завершить його лише в кінці того часу, коли передасть Отцеві в повній мірі поєднаними всіх, котрі зможуть бути приведені до згоди з божественним задумом. Праця заступника є відмінною і, згідно з Біблією, стосується лише праці, яку Ісус виконує для Церкви протягом цього віку. Церква не потребуватиме жодного заступника в майбутньому. Світ не має жодного заступника зараз. Ми «маємо Заступника перед Отцем, – Ісуса Христа, Праведного». Ісус особисто є Заступником за нас – «Церкву, Його Тіло». Він є заступником в нашій справі – перш за все через приписання нам заслуги Своєї жертви, роблячи нас гідними перед лицем Отця і прийнятними в якості синів Бога. Завдяки цьому заступництву ми прийняли святий Дух і є новими створіннями в Христі. Як нові створіння ми все ще потребуємо нашого Заступника, бо ми не можемо робити те, що хотіли б, досконало. Ми маємо недоліки плоті, які ми як нові створіння не можемо повністю контролювати. Отож нам потрібен Престол Благодаті і заступник, через Якого ми могли б підтримувати наше теперішнє споріднення з Отцем і таким чином не бути засудженими зі світом.
R5928 (1916 p.)