Підступи злого - як їх подолати

"Спротивляйтесь ж дияволові, - то й утече він від вас" (Якова 4: 7)
Слово "диявол" вказує на злу особу, яка через грішну амбіцію стала першим противником Бога, яка намагалася встановити правління на противагу правлінню Всемогутнього, і яка була скинена з небес і відтята від будь-якої спільності з святими істотами. Ім'я цієї особи, яке колись було Люцифер тобто "сяючий", було змінене на ім'я Сатана, що означає ненависник, оскаржувач. Він, якого колись звали "Сином досвітньої зірниці", став князем "світоправителів цієї темряви" (Ісаї 14: 12-16; Ефесян 6: 11, 12). Він не тільки завдав шкоди собі і перестав бути ангелом світла, "ясною зорею", але став призвідником зла, провідником до зла. Згідно з повідомленням Писання, він досягнув успіху в тому, щоб звести на бездоріжжя від Бога не лише весь людський рід, спокусивши наших перших родичів до непослуху, але також підмовив велику кількість небесних військ ангелів до гріха та опору Єгові.
Зовні це може здаватися великим тріумфом сатани над Всемогутнім Богом, але насправді так не є. Бог завжди був господарем ситуації. Він замислив дозволити все це відхилення, щоб навчити великої лекції як ангелів, так і людей. Його метою є "у властивому часі" судити всіх цих грішників (ангельських і людських) через певну групу, яку Він тепер приготовляє, і відновити до гармонії з Собою всіх, хто правильно навчиться цієї лекції величезної гріховності гріха і бажаності справедливості та послуху. Ми розуміємо, що єдиним винятком з цього правила є сам сатана і ті, котрі після ясного просвічення свідомо виберуть гріх. Сатана невіддільно зв'язаний з гріхом; і в Писанні чітко проголошено про його знищення і про знищення тих, які настільки прониклись його духом, що є неможливим відновити їх ще раз до покаяння - як в цьому Євангельському віку, так і в Тисячолітті (Євреїв 2: 14; Матвія 25: 41; Євреїв 6: 4-6; 10: 26-29).
Бог пообіцяв визволити людство з-під влади сатани та його осліплюючих впливів. Він пообіцяв відкрити всі засліплені очі, відчинити глухі вуха та понищити заслону, розтягнену над всіма народами (2 Коринтян 4: 4; Ісаї 35: 5; 25: 7, 8). Ця праця незабаром повинна ознаменувати царство Месії, яке Бог призначив встановити на землі під правлінням Ісуса Христа, Його Сина. Ісус вчив нас молитися про це царство, кажучи: "Нехай прийде царство Твоє, нехай буде воля Твоя як на небі, так і на землі". Коли це царство буде встанавлене, Господь Ісус зв'яже цього "вужа стародавнього, що диявол він", великим ланцюгом, щоб він більше не міг зводити народи протягом тисячі років, доки Христос підноситиме все людство з гріха, деградації та смерті - до досконалості, первісно втраченої в Адамі. Проміжок між часом падіння людини в гріх і часом її визволення та відновлення з цього упадку був використаний для підготовчих рис Божого плану, крок за кроком ведучи до цього славного результату.

Два класи вибраних

В тінях та образах Господь зобразив цю велику працю, яку Він повинен довершити для всього людства. Підчас цих віків образів Він приготовлював клас вибраних, які повинні управляти світом як "князі по цілій землі" протягом Тисячолітнього Царства. Підчас теперішнього Євангельського віку Бог обирає дуже особливий клас, котрий має бути вивищений з Христом як божественні, духовні істоти, щоб царювати з Ним як Його найближчі спільники в тому Царстві для благословення всього світу. Вони повинні давати інструкції тим, кому буде ввірена земна частина Царства. Вони є обрані особливим чином. Вони тепер страждають з Христом, ступаючи в Його сліди, щоб могли бути вивищеними з Ним до найвищого становища, до якого Бог ніколи не кликав жодне з Своїх інтелігентних створінь.
Приналежним до Церкви Христа відкрито очі раніше від світу, щоб бачити велику різницю між праведністю та гріхом, між характером Бога і характером сатани. Вони беззастережно повинні стати на боці Бога. Отже вони вийшли з-під володіння цього великого ворога Бога. Він більше не є їхнім князем. Вони "перейшли від смерті в життя". Вони мають тепер міцне становище з Богом, спорідненість з Ним як сини.
Жодний член людського роду від часу падіння Адама не був Божим сином. Вони ж не є земними синами, як був Адам, але є духовними синами. Їхній поклик є небесним, є особливою пропозицією теперішнього віку. Вони все ще мають деякі тілесні слабкості, які вспадкували як члени упавшого роду, але вони стали Новими Створіннями в Христі, маючи нові надії, нові наміри та прагнення. Вони є сплоджені Святим Божим Духом до нової природи, щоб бути Новими Створіннями; їх неминучі вади є прикриті білими шатами досконалої праведності їхнього Спасителя. Таким чином їм є приписана Його досконалість, щоб вони могли бути прийнятними жертвами з Христом як члени Його Тіла.
Воля - міцний захист проти сатани
Сатана, який є противником Бога і який ввів в оману деяку кількість святих ангелів, протидіє тим, які втекли від його рабства і мають ці нові надії та прагнення. Йому не потрібно так атакувати світ, бо світ вже є в його владі - "весь світ лежить у Злому" (1 Івана 5: 19, Diaglott). Він атакує лише тих, котрі стараються звільнитися від нього. Коли павук відчуває, що муха, яку він піймав у пастку, бореться всіма силами і близька до того, щоб вирватись на свободу з павутини, він негайно поспішає накинути додаткову павутину на жертву. Так і сатана, коли бачить, що хтось з його підданих намагається звільнитися з його пут, то негайно нападає, кидаючи на такого міцніший зашморг, щоб запобігти, якщо можливо, його втечі.
Однак сатана не може перемогти рішучу людську волю. Бог дав кожному створінню цей захист, і кожний, хто не зламає цього захисту через постійне піддавання волі злим впливам, може в значній мірі опиратися силі гріха і сатани. Але бідне людство потребує божественної допомоги, щоб повністю звільнитися від цього великого противника і його сил зла. Становище християнина є невразливим так довго, доки він тримається близько до Джерела своєї сили. Більший є Той, Хто за нами, ніж всі ті, хто можуть бути проти нас. Якщо прийшов час на зв'язання сатани, то наш Господь потурбується про це негайно. Однак цей час ще повністю не прийшов. Божі діти не повинні вважати, що вони мають втікати від сатани та його сил. Вони не мають жодної такої сили, яка потрібна, щоб старатися вислизнути від них. Ми, швидше, повинні не здавати своїх позицій, твердо протистояти їхньому впливу, знаючи, що Бог пообіцяв і приготував спосіб втечі з кожної спокуси. Знаючи це, ми можемо бути сильними в присутності будь-якого противника.
Мамона є уосібленням самолюбства
Апостол Павло говорить, що ми воюємо не лише проти тіла та крові, але проти духовної скверни, або, як читаємо, "піднебесних духів злоби" - великої армії упавших ангелів під проводом диявола, князя демонів (Ефесян 6: 12). Він є могутнім провідником упавших ангелів та упавших людей - усіх, що знаходяться на боці зла. Багато воюють на його боці тому, що є введені в оману і засліплені. Вони мимоволі служать йому. Є лише два пани: одним є Бог, а другим є Мамона. Ісус сказав: "Не можете Богові служити й мамоні" (Матвія 6: 24). Ми можемо служити одному або другому.
"Мамона" - ім'я древнього сірійського бога, бога багатства та пожадливості, уосіблення поглинутості земними турботами. Сьогодні мамона означає дух світу, самолюбства з його жадібністю і любов'ю багатства. Сатана є підбурювачем цього духа мамони. Ап. Павло навчає нас як ми можемо знати, якому панові ми служимо. Він говорить: "Кому віддаєте себе за рабів на послух, то ви й раби того" (Римлян 6: 16). Якщо ми віддаємо час і думки для гонитви за багатством і світськими почестями, якщо наш вплив є для ворожнечі та сварки, для самолюбства в якій-небудь формі, якщо наші симпатіі та почування схиляються до земних речей швидше, ніж до небесних, то ми служимо мамоні, світському духу і таким чином служимо сатані - незалежно, усвідомлюємо ми це чи ні. Детальний і ретельний перегляд своїх думок, слів та вчинків в світлі Божого Слова швидко покаже кожному християнину чи він служить своєму праведному Пану чи противнику. Кожен, хто служить дияволу, є його слугою, є в його армії. Якщо ми служимо справі праведності і тільки їй, то ми є на боці Господа.
Як протистояти нападам сатани
Господні діти повинні пильнувати, щоб вони не були зведені до гріха і до служби гріху, бо в цьому випадку вони будуть дизертирами, займаючи становище противників Господа. Коли християни займають рішуче становище проти сатани та його хитрощів, вони є звільнені від його нападок - не в тому сенсі, що він втікає від них, боячись зазнати шкоди, але в тому, що він полишить їх. Він відступить так, як генерал армії відступив би від міста, побачивши, що його брами міцно захищені і що напад був би даремним. Якщо противник знаходить когось добре захищеного і протидіючого йому міцною волею, він негайно відступить. Але якщо є якісь переговори з гріхом, якась тенденція до обговорення справи, коли вона виглядає грішною, то для противника негайно відчинений вхід, і він поновить свій напад та чинитиме тиск на дану справу, показуючи її в найбільш привабливому слітлі, з метою здобути контроль, щоб увійти до того серця, в якому він знайшов слабинку.
І тому надзвичайне значення має те, що Божа дитина повинна робити тверде і швидке рішення, коли усвідомлює, що є спокушувана до зла. Мить вагання є дуже небезпечною. Тих, котрі стоять за Господа, котрі віддають себе Йому вповні і без застереження, Він погодився охороняти. Він може дозволити, щоб вони тимчасово були атаковані, але він визволить їх при умові, що вони залишаться відданими та вірними; і внаслідок цих спокус, вони стануть сильнішими.
Метод нападу противника
Напади противника є звичайно роблені через його ангелів. Ми не повинні припускати, що диявол сам є одночасно в кожній частині світу або в розумах всіх людей світу - ні навіть в розумах всіх з Божого народу. Ми повинні припускати, що де б не знаходився хтось з посланників сатани, там він є діяльним. Упавші ангели завжди готові посягати на права та свободу людства, щоб довести його, якщо можливо, до більш повного поневолення. Але вони особливо намагаються заманити в пастку Господніх дітей. Здається, противник постійно є насторожі, щоб вступити в ряди Церкви та вчинити жахливу руїну в її лавах.
Сатана впливає на розуми людей. Розум, будучи недосконалим через упадок, має вспадковану схильність до гріха. Напади противника можуть приходити через людських істот, які підсувають іншим погані думки. Ймовірно, що сатана найбільш часто влаштовує свою працю саме таким чином, а не будь-яким іншим. Апостол закликає всіх дітей Бога до того, щоб жодне зле слово не виходило з їхніх уст. Злі слова часто мають руйнівний вплив на характер, і кожний християнин повинен бути насторожі не лише для власного захисту, але й для захисту інших. Кожна Божа дитина повинна слідкувати, щоб її серце було бережене чистим, а отже вільним від обману, щоб вона не була в жодній небезпеці передавання зла іншим через свої слова. Ми повинні дбайливо пильнувати за нашою поведінкою, щоб жодний бездумний вчинок з нашого боку не був причиною шкоди для інших або не кинув тінь на правду, яку ми так сильно любимо і на службу якій ми себе посвятили.

"Щоб узяти Свій трон Він іде,
Щоб життя було в Ньому твоє.
Ні відлуння земних голосів,
Ні хвала їх, ні радість, ні спів
Не сягають туди, де серця
Чують дивну мелодію Слова Отця.
"Всі Ісусові будьте тепер,
І для Нього живіть, хто для себе умер!"