ДРУГЕ ПОСЛАННЯ АПОСТОЛА ПЕТРА

“День же Господній прибуде, як злодій вночі, коли з гуркотом небо мине, а стихії розпечені рунуть, а земля та діла, що на ній, погорять” (2 Петр 3: 10).

Хоч ті з нас, які вже деякий час обізнані з теперішньою Правдою, добре знають, що саме Св. Петро представляє в цьому загальному листі до церкви, однак варто часто будити нашу чисту думку, пригадуючи ці важливі речі, “щоб ми не відпали коли” (2 Петр. 3: 1, 2; Євр. 2: 1).

У цьому посланні апостол підкреслює всій церкві важливість розвитку плодів Св. Духа. Далі він пригадує їм видіння майбутнього Царства, яке він сам зі Св. Яковом та Іваном бачив на Святій горі. Він вказує, що необхідно бути дуже уважним у дослідженні пророцтва. Апостол попереджує їх про фальшивих вчителів, які з’являться серед них. Він пригадує їм про осуд і скинення ангелів, які перестали слухатися Бога; про катастрофу, що сталася зі Содомом і Гоморрою через їхнє зіпсуття; про знищення безбожних у великому потопі; про блудний і злий шлях пророка Валаама та наслідки цього. Тоді він висуває звинувачення, що деякі з них пішли його дорогою, а далі він обговорює той факт, що речі не завжди залишатимуться такими, якими вони були; і що не завжди буде перемагати зло, бо насувається велика зміна, яка буде запровадженням нової риси Божественного Плану, а саме – встановлення Божого Царства на землі.

Св. Петро вказує, що ця велика зміна прийде дуже раптово – радикальна зміна, яка прийшла за днів Ноя; дуже раптова катастрофа, з приходу якої будуть глузувати ті, які матимуть вигляд побожності без її сили (2 Петр. 3: 3, 4). Цю катастрофу він зображує як велике спалення. “Небеса” будуть охоплені вогнем і згорять. Тоді “земля” буде охоплена вогнем і згорить. “Діла” розтопляться від того сильного жару.

Вогонь – необхідне приготування до Царства
Читаючи це пророцтво, напевно, більшість християн думають, що буде буквальне спалення матеріальних не-бес і землі. Але, як ми вже вказували протягом багатьох років, на нашу думку є логічніше пояснення цього пророцтва, і його виконання вже почалося. Цей великий Час Горя, який відразу слідує за Другим Приходом Христа, буде такою подією, якої ще не було, відколи існують люди (Дан. 12: 1). В одному образі Писання порівнює його з великою хвилею, що зсуває гори в серце морів (Пс. 46). Це зображує уряди землі, які захоплені, поглинуті ревучим морем людських пристрастей, коли буде цілковите повстання мас. В іншому образі це показано, як могутній “вихор”, що змітає все перед собою. В третьому образі це порівняно з випущенням “чотирьох земних вітрів”, “чотирьох небесних вітрів”, а ще в іншому образі як великий “вогонь” (Іс. 66: 15; Єр. 4: 13; 23: 19, 20; 30: 23, 24; 1 Цар. 19: 11, 12; Об. 7: 1- 3; Дан. 7: 2; Соф. 3: 8 і т.д.) Вся земля має бути знищена вогнем Божої ревності, вогнем Божого праведного гніву. Вогонь Божого гніву не більше означає буквальний вогонь, ніж вираз “вогненний кінь”. Це вогонь Божого гніву проти гріха, котрий виявляється в цей час і буде продовжувати виявлятися.

Ми повинні пам’ятати, що Другий Прихід нашого Господа має принести час відсвіження і реституції для всього людства (Дії. 3: 19-21); і ми повинні пояснювати ці символи, які описують горе, у згоді з цією Біблійною заявою. Слово “небеса” є образним терміном для теперішніх релігійних інституцій – церковництва. Вогонь пошириться на соціальну структуру, соціальний порядок речей. Соціальні, політичні, фінансові та церковні системи складають разом наш теперішній порядок. Ми віримо, що церковні системи будуть знищені першими, згідно з Біблією. Далі вогонь торкнеться соціальної і промислової організації – торгівлі, капіталу та праці, суспільства і т.д. Це знищить капіталістичні, банківські, політичні, релігійні, промислові елементи. Все це буде “розтоплене”, ”розпущене” – вони розділяться, відокремляться, не здатні триматися разом, і будуть знищені.

Якщо би цей великий катаклізм горя був всім, на що ми мали б сподіватися, то ми вважали б за розумне взагалі не говорити про це. Ми би сказали: не думаймо і не говорімо про це, бо цього буде досить, коли воно прийде. Але коли Біблія говорить нам, що велике горе призначене лише для того, щоб змести ці великі релігії, соціальні, політичні системи, і що Бог на руїнах всього цього встановить Царство Месії для благословення світу, тоді ми радіємо з приводу горя і бачимо, що воно потрібне. Усвідомлення цього мало би бути великою втіхою і полегшенням для розуму багатьох стурбованих, які бачать, як горе насувається із зростаючою силою, але не можуть бачити кінцевого доброго результату; які бачать, що революція і анархія протиставляють весь світ, але не бачать золотої облямівки навколо чорних хмар горя.

Принципи розпаду і регенерації постійно діють у природі. Гори розпадаються і цей процес збагачує ґрунт і сприяє росту рослинності. Тваринні і рослинні організми постійно розкладаються і постачають елементи для нових утворень, нових організмів. Має статися повне роздроблення зораного ґрунту людських сердець і повне розщеплення теперішніх порядків, перш ніж насіння Правди може бути посаджене, щоб принести плоди Нової Епохи. Протягом цього віку Євангелії Бог вів тих, які вже були розщеплені і які підпорядковують себе Його реконструктивному процесу. Для світу буде потрібний цей великий Час Горя. Він не є в такому стані, як цей клас, котрий тепер шукає Бога і старається виконувати Його волю. Якби ми мали силу захистити будь-кого з наших приятелів у світі від цього горя, то віримо, що таким захистом ми б завдали їм справжньої шкоди замість добра.

Властивий стан святих
Стосовно світу в цей час Бог діятиме як вправний хірург, який ранить, щоб вилікувати; чий ніж повинен усунути глибокий гнійник, який інакше забрав би у пацієнта життя. Господь дає зрозуміти, що під час цього Часу Горя ті, котрі шукатимуть праведності та покори, можуть розраховувати, принаймні, на якусь міру захисту (Соф. 2: 2,3). А от щодо тих, які не прагнуть праведності і покори, то для них буде краще перейти через це горе, аби бути готовими для великого благословення, яке має прийти потім. Апостол стверджує, що теперішній порядок не задовольняє нікого, хто має правильний стан серця.

Давно передвіщений Час Горя, якого ще не було і ніколи вже не буде знову (Дан. 12: 1; Мт. 24: 21, 22), почався. Щодня стає все інтенсивнішим жар людських пристрастей. Дивлячись на те наступаюче розтоплення, яке вже поруч, який має бути стан нашого серця? Як мають поводитись ті, котрі є майбутніми членами великого Уряду, який незабаром має бути створений і який контролюватиме справи землі під головуванням Ісуса Христа, правомірного Царя землі? Ми повинні пам’ятати, що аби належати до класу Царства, який має керувати землею протягом тисячі років, ми повинні бути відділені від цілей, амбіцій та політики теперішнього порядку. Однією з умов є те, щоб ми усвідомлювали велику різницю між теперішнім порядком речей і Новим Порядком, який вже близько, і щоб ми займали відповідну позицію. Тим часом, ми повинні чинити добро всім людям при нагоді, а особливо Дому Віри, нашим братам у Христі.

Як вірні діти Великого Царя Всесвіту, Який вже незабаром запровадить Своє Царство в руках Свого Сина, ми молимося: “Хай прийде Царство Твоє; Хай буде воля Твоя, як на небі, так і на землі”. Ми радіємо з тих доказів, які ми бачимо навколо нас, що наші молитви про те Царство мають тепер отримати відповідь. Тим часом, ми повинні жити відповідно до цієї молитви. Як Св. Петро нагадує нам: “Якими мусимо бути ми” в святому житті, у відокремленості від світу! Апостол ставить це врочисте запитання якраз вчасно для нас. Воно властиве тепер, як ніколи досі.

Приймімо ті цінні слова у серце, бо ми стоїмо в самій присутності Великого Судді всієї землі. Ці заохочення і підбадьорення, які спочатку адресувалися Церкві, що жила понад вісімнадцять століть тому, і котрі служили добрій цілі впродовж цього Віку Євангелії, мають особливе духовне значення для тих у Церкві, які живуть саме в цьому Дні Бога. Наскільки більше привілейовані вони, ніж всі люди на світі і ніж маси так званих послідовників Христа, котрі не мають цього знання!

Слова апостола при закінченні цього листа повинні нести особливу втіху і підбадьорення для нас тепер, у цей короткий час очікування, відколи закінчилися Часи Поган. Він говорить: “А довготерпіння Господа нашого вважайте за спасіння” (2 Петр. 3: 15). Як радіють з приводу цього трохи продовженого часу деякі з Господніх дорогих дітей, які прийшли до знання Теперішньої Правди і посвятилися Богові з часу жовтня 1914 р.! І як тішаться багато послідовників Христа, які вже довше знали ті цінні правди, що Господь милосердно подарував їм трохи більше часу, аби запевнити свій поклик і вибір! Можливо, деякі з них не були ще готові, коли закінчилися Часи Поган.

“Тож, улюблені, чекаючи цього [скинення існуючого порядку і встановлення славного Царства дорогого Божого Сина], попильнуйте, щоб ви знайшлися для Нього нескверні та чисті у мирі”; бо наш Господь “може вас зберегти від упадку, і поставити перед Своєю славою непорочними в радості... Амінь” (2 Петр. 3: 14; Юд. 24, 25).