ОБРАЗНІ ВИПРОБУВАННЯ ІЛЛІ ТА ЄЛИСЕЯ

Стенографічний звіт одного зібрання за участю бр. Рассела.
Перш ніж ми залишимо дорогих нам приятелів тут і поїдемо в інше місто, дехто з вас скаже: “Брате Рассел, можливо, ми з тобою побачимось не скоро, чи не хотів би ти сказати нам щось про сподівання Церкви на близьке майбутнє. Чи ти вважаєш, що Церква буде перемінена скоро?” Ми відповімо, що ми цього не знаємо. Хочемо зазначити, що є багато речей, яких ми не знаємо. Коли б ми знали все про Книгу Відкриття, то видали б Сьомий Том дуже швидко. Але є ще деякі речі, в яких ми не впевнені. Ми не любимо вгадувати. Можна було б спробувати вгадати дещо, але не дозволяймо собі цього. “Коли хто говорить, говори, як Божі слова” (1 Петр. 4: 11). “Але, брате Рассел, які твої думки стосовно часу нашої переміни? Чи ти не знеохотився тим, що переміна не настала тоді, коли ти сподівався, що вона настане?”, – запитаєте ви.
Ні, відповімо, ми не знеохотилися. Два роки перед тим часом ми звернули увагу в “THE WATCH TOWER” на те, що ми не сподіваємося, що переміна настане в жовтні 1914 року. Брати та сестри, ті з нас, котрі мають правильний стан серця до Бога, не є знеохочені жодним Його влаштуванням. Ми не хотіли, щоб виконалася наша воля, тож коли ми виявили, що сподіваємось невластивої речі в жовтні 1914 року, то були раді, що Господь не змінив Свої плани для того, щоб пристосуватися до нас. Ми не хотіли, щоб Він так робив. Ми лише прагнемо зуміти збагнути Його плани та задуми.
“А що ти думаєш про це зараз?”, – запитаєте ви. “Які, на твою думку, теперішні вказівки?”. На це ми скажемо так: “Ми вже згадували в “THE WATCH TOWER” і в промовах до приятелів, якою є наша думка стосовно образу Іллі та Єлисея в кінці земної кар’єри пророка Іллі. Ми коротко згадаємо про це ще раз і, можливо, додамо ще кілька слів. Ми вважаємо, що Церква Бога є позаобразом Іллі, бо вона зі своїм Головою становить Христа Божого. Христос в плоті є позаобразом пророка Іллі. Його випробування під час його кар’єри як Божого Пророка зображували випробування класу Христа протягом більш ніж вісімнадцяти століть Його земного шляху. Його заключні випробування були б паралеллю – як про це навчає Святе Письмо – заключних випробувань останніх членів Тіла Христа в плоті”.

ПРОХОДЖЕННЯ ОСТАННЬОЇ ХРОНОЛОГІЧНОЇ ДАТИ Є ВИПРОБУВАННЯМ

Пам’ятаємо, що коли Господь мав взяти Іллю на небо, Він дозволив певні речі, які творять паралель взяття останніх членів Христа. Ми віримо, що це розсудливе припущення. Ми бачили, як Господь в той день, коли Ілля мав бути взятий, послав його в чотири, одне за одним, місця – Гілгал, Бетель, Єрихон і Йордан. В кожному з цих різних місць Ілля, мабуть, думав, що Господь візьме його. Так само було з нами. Під час Жнив Віку Господь через Своє Слово, видається, спрямовував Свій народ до чотирьох різних пунктів часу – 1874, 1878, 1881 і 1914. В кожному з цих пунктів часу святі, які пильнували і розуміли, що для Церкви настав кінець Віку, думали, що в ньому може настати “переміна”. Вони виглядали за нею. Коли вони приходили до кожного з цих пунктів, Господь казав: “Ідіть в наступне місце”. Врешті ми прийшли до останнього з чотирьох місць – 1 жовтня 1914 року. Це був останній пункт часу, на який Біблія хронологічно вказувала нам, що він пов’язаний з випробуваннями Церкви. Чи Господь говорив нам, що ми будемо взяті там? Ні. А що Він говорив? Його Слово і виконання пророцтва, мабуть, вказували безпомилково на те, що ця дата позначила кінець Часів Поган. Ми припускали на основі цього, що “переміна” Церкви відбудеться під час або до цієї дати. Але Бог не сказав нам, що так буде. Він дозволив нам зробити таке припущення, і ми віримо, що воно виявилося потрібним випробуванням для Божих дорогих святих скрізь.

ЩО МОЖЕ ОЗНАЧАТИ ВДАРЕННЯ ВОД

Чи Часи Поган закінчилися 1 жовтня 1914 року? Безсумнівно виглядає, що вони справді закінчилися. Відтоді великі народи світу почали розпадатися на шматки під впливом жахливих потрясінь, які тоді почалися. Ці потрясіння далі відбуваються день за днем, тиждень за тижнем, і триватимуть доти, доки праця нищення не завершиться. Чи ми бачимо щось явне на даний час, коли ми маємо закінчити наш земний шлях? Ні, ми все ще не бачимо нічого такого помітного. Якщо хтось з вас знайшов щось, ми б хотіли, щоб він розповів нам.
Чого ми сподіваємося? Ми сподіваємося власне того, на що вказує образ. Останнім часом ми багато думали про те, що відбулося тоді, коли Ілля та Єлисей прийшли до річки Йордан. Вони зупинилися і стояли, розмовляючи. Щось обов’язково мало статися, перш ніж вони могли йти далі. Отже, Господній народ вже стоїть якийсь час, відколи ми досягли жовтня 1914 року. Тоді Ілля взяв свій плащ, згорнув його докупи і вдарив води Йордану. Води розділилися направо і наліво, і пророки перейшли по суходолу. Перейшовши, вони пішли далі, розмовляючи між собою. Вони не отримали жодних подальших вказівок від Господа. Вони просто йшли далі. Зненацька з’явилася огняна колісниця та розділила їх, і Ілля був взятий вихром в колісниці.

ОГНЯНА КОЛІСНИЦЯ РОБИТЬ ПОДІЛ

Що це означає в позаобразі? Ми думаємо, що це означає поділ між Малою Черідкою і Великою Громадою. Слід бути обережними, щоб не виносити суд, хто має бути Великою Громадою. Дехто може нам сказати: “Що ти думаєш про цього брата?” Ми не повинні судити іншого. Не нам казати, що той і той належить до класу Великої Громади. Ми повинні вважати всіх приятелів одним народом. Лише Господь знає, хто є вірний Йому цілковито, і Він залишає справу відкритою до кінця земної кар’єри Малої Черідки. Сам Господь робитиме поділ.

СЛОВО ПЕРЕСТОРОГИ

А тепер ми наведемо вам невеличку ілюстрацію того, яку серйозну помилку можна зробити в цьому напрямку. В одній з наших поїздок у вагоні з нами був один з братів пілігримів і ще інший брат з цієї околиці, біднувато вбраний. Брат пілігрим зауважив: “Дивлячись на цього брата, я не думаю, що він дуже зацікавлений”, – і припустив, що, на його думку, цей брат буде одним з класу Великої Громади. Ми запитали, чому він так думає. Той відповів: “Не знаю, але він, здається, не є надто активний в службі і не відвідує зібрання”. А тепер я розповім вам дещо про цього брата. Особа, про яку пілігрим думав, що вона, мабуть, буде членом класу Великої Громади, була тим, хто дав близько двадцяти тисяч доларів на Господню працю і жив в дуже скромних умовах, носивши простий одяг задля своєї жертви в інтересах Христової справи. Брат пілігрим нічого про це не знав і навіть не дуже цим цікавився. Ось бачите, як хтось з нас може обманутися стосовно іншого. “Господь знає тих, хто Його”.
Коли прийде Господній час відокремити клас Його Малої Черідки, Він не зробить жодної помилки. Тільки Мала Черідка піде в колісниці, не інші. Тому бережімо себе в Божій любові. Не переймаймось, що думають інші. Звичайно, ми повинні любити братів і служити їм, але навіть тоді, коли ми зробимо найкраще, деякі брати можуть зрозуміти нас неправильно. Але повірте, все є в Господніх руках. Він все матиме під Своїм доглядом. Не вирішуйте в чиїсь справі, але нехай кожен з нас пильнує себе і дивиться, щоб він тримав своє серце в правильному стані до Господа і братів. Св. Павло каже: “Тому не судіть передчасно нічого” (1 Кор. 4: 5). Все незабаром виявиться. Ми побачимо клас Іллі забраним в колісниці; інші не будуть взяті. Тоді ми побачимо радикальний поділ. Тоді ми все дізнаємось. Господь про все потурбується.

“КОЛІСНИЦЯ”, “ВОГОНЬ” І “ВИХОР”

Тепер поговоримо про значення вогню та колісниці. Вогонь завжди символізує знищення, і огняна колісниця, мабуть, означає якісь дуже суворі випробування, які відділять клас Іллі від класу Єлисея і принесуть класу Іллі визволення.
“Брате Рассел, а ти не боїшся посіяти в нас тривогу?”, – може запитати хтось. Ні! Ми всі дуже прагнемо потрапити в Господню Колісницю. Це найкраща річ у світі. “Але це означає труднощі!” Так, ми прагнемо труднощів, якщо ці труднощі будуть нашою колісницею, щоб забрати нас додому. Ми чекаємо на це з дня на день. Коли з’явилася колісниця Іллі, вихор підхопив її на небо, в атмосферу, за межі земного бачення. Що означає вихор у випадку Церкви? “Чи це означає ще більше труднощів?”, – перепитаєте ви. Думаємо, що так. Дорогі друзі, ми чекаємо на цю колісницю і на вихор. “Що це буде?” Гм, ми знаємо, що Господь зображує великий час анархії, яка гряде, як великий вихор. Він каже: “Ось лихо виходить від люду до люду, і буря велика пробудиться з кінців землі, і будуть побиті від Господа в день той лежати від краю землі й аж до краю землі: не будуть оплакувані, і не будуть позбирані, і не будуть поховані, гноєм стануть вони на поверхні землі!” (Єр. 25: 30-33; 30: 23, 24).
На нашу думку, клас Іллі буде серед перших, кого торкнеться великий вихор анархії. Це означає, віримо, що багато з Господнього народу – всі вірні того часу – будуть забрані з теперішнього життя посеред якогось анархічного заколоту. Ми не казатимемо про це громадськості, бо громадськість цим не цікавитиметься. Учитель сказав: “Не розсипайте перел своїх перед свиньми”. Ми говоримо про це тут, бо думаємо, що тут всі глибоко цим зацікавлені і сподіваються мати участь у труднощах, пов’язаних з колісницею та вихором. Ось у чому річ. Ми гадаємо, що наші кінцеві випробування будуть під час якогось анархічного повстання. Якийсь час ми дивувались, як це вся Церква буде взята. Якщо “переміна” прийде для кожного через смерть звичним шляхом, то було б дивовижним побачити, як посвячені по всьому світу несподівано помруть. Ані всі вони не можуть померти в похилому віці, бо це означало б, що дехто мав би жити ще чимало років.

ТРИ ВАЖЛИВІ ПУНКТИ

Ось як Господь змальовує цю річ: спочатку буде огняна колісниця. Ми не знаємо, що це буде, але вважаємо, що якісь огняні випробування викличуть поділ між двома класами Господнього народу. Тоді виникне вихор анархії. Можливо, це буде натовп, який знищить життя вірних. Ми не знаємо. Ми не можемо уявити собі, як саме це станеться. Не хочемо припускати чогось нерозсудливого; ми тільки вивчаємо образ, ілюстрацію. В нас немає наміру робити щось, що запровадить нас в клопоти. Робити так було б схоже до того, що диявол пропонував Ісусові: “Кинься... з наріжнику храму”. Ми повинні бути такими мудрими, люб’язними, покірними, лагідними і вірними Господу, якими, знаємо, ми повинні бути, а тоді досконалим чином мати тихий і спокійний розум. Коли для нас прийде Господній час, все буде гаразд. Відпочиваймо в Його любові, мудрості та опіці. Те, що Він передбачив для Своїх дітей, буде найкраще для нас, і ми будемо раді цьому.
“Чи ти сподіваєшся огняної колісниці вже зараз, чи думаєш, що до неї ще досить далеко – може кілька місяців, а може рік або більше?” – запитає хтось. Щонайменше рік, або й більше, думаю я. Ще щось має прийти спочатку, дорогі друзі. Ми ще не бачимо виразно, що це є, але ця справа згортання Іллєю плаща і вдарення вод Йордану, мабуть, щось означає, як і перехід ріки. Цей образ не є даний просто так. “Що це означає?” – запитаєте ви. Ви знаєте, що більшість пророцтв є зрозумілими тільки після того, як вони виконалися! Однак ми можемо домислюватись. “Що це може бути?” Щось на зразок такого: біблійною символічною мовою вода представляє Правду, а також народи. Обидві ці речі в Святому Письмі символічно представлені водою (Об. 17: 1; Єр. 51: 12, 13; Об. 17: 15; 22: 1, 2; Єз. 47: 1-12; Еф. 5: 26). Більше того, Йордан означає випробування, судження. Тепер, хто міг або що могло бути суджене в позаобразі?

ЩО МОЖЕ ОЗНАЧАТИ ПЛАЩ ІЛЛІ

Відповідаємо, що ми віримо, що народи землі, громадськість в загальному, будуть суджені Правдою. Народи є представлені водами. Здається, що якимось чином люди мають бути суджені та випробувані, і що поділ громадської думки має бути викликаний Правдою, має бути пов’язаний з нею. Води мають відділитися від вод, люди від людей, коли Правда буде прийнята одними і відкинена іншими. Ілля згорнув свій плащ, вдарив води, і вони розділилися. Плащ Іллі був зовнішньою ознакою, прикметою Божої сили при ньому, і представляв Божу силу і благословення, які є з Церквою. Плащ був у руці Іллі, коли він вдарив ним води. Тобто Церква, очевидно, вживатиме те, що є в її руці, силу і авторитет Правди, силу Бога для вдарення вод – народів.
“Ти думаєш, це ще не відбулося?” – може виникнути питання у вашому розумі. Ми думаємо, що це ще повністю не відбулося. “Чи не вважаєш ти, що Фотодрама Створення мала в цьому частку?” Можливо. “Чи буде ще щось?” Ми не знаємо. Але ШВИДШЕ ВСЬОГО МИ ДУМАЄМО, ЩО БУДЕ ЩЕ ЩОСЬ. Ми цього не стверджуємо категорично. Ми лише пильнуємо, щоб бачити яким чином Бог задіє якусь дуже дивовижну силу, викликаючи певний поділ стосовно Правди. Ми тільки думаємо про це вголос. Сподіваємось якогось дуже промовистого поділу в справі Правди, чогось, що остаточно приведе до великої ненависті. Пам’ятаєте, що під час служіння нашого Господа Він представляв певні правди, які викликали в книжників та фарисеїв ненависть до Нього. Така ненависть підштовхнула їх до Його арешту і розп’яття. Там була ненависть. Вони казали: “Ми мусимо Його вбити”. Ми не робитимемо нічого нерозумного; ми не ходитимемо вулицями, щоб викликати заколот. Ми повинні використовувати дух здорового розуму – лагідність, покору, терпеливість, братню доброзичливість і любов. Ми повинні бути “мудрі, як змії, і невинні, як голубки” (Гал. 5: 22, 23; Мт. 10: 16). Всі ці вказівки ми не повинні забувати. Але коли ми бачимо якісь клопоти, які насуваються на нас, коли ми робимо те, що правильне, коли ми слухаємось Господа, тоді ми в змозі прийняти це як від Нього. Якщо ми не виявляємо дух Учителя, якщо ми говоримо пихато або хвалькувато до людей, тоді нам доведеться пошкодувати, що ми не йшли слідами Ісуса.
Отже, ви бачите, чого ми сподіваємось. Чи це станеться за кілька місяців, чи за кілька років ми не впевнені. Але думаємо, ми побачимо щось, що викличе поділ в настроях людей ще перед тим, як ми увійдемо в колісницю. А тепер, дорогі брати та сестри, ми залишаємо вас з цими думками, просячи Божого благословення для всіх вас.

“Очима віри бачу, що присутній Господь знов,
Він чавить виноград, що переповнений є злом,
І бачу – Він з мечем вогнистим у руці прийшов:
Наш Цар присутній знов”.

R5844 (1916 р.)