ПРОПОВІДЬ СВ. ПЕТРА ПРО РЕСТИТУЦІЮ
ДІЇ АПОСТОЛІВ 3
ЗЦІЛЕННЯ КРИВОГО – АПОСТОЛИ ЗНЕХТУВАЛИ СОБОЮ, ПРИПИСУЮЧИ СИЛУ ТА ЧЕСТЬ ІСУСУ – ЗДИВУВАННЯ ЛЮДЕЙ – СВ. ПЕТРО СКОРИСТАВСЯ МОЖЛИВІСТЮ ВКАЗАТИ НА ГРІХ, ВЧИНЕНИЙ НАРОДОМ, КОТРИЙ РОЗП’ЯВ ІСУСА, І НА МИЛІСТЬ БОГА ТА ЙОГО ГОТОВНІСТЬ ПРОБАЧИТИ ЇМ ТА БЛАГОСЛОВИТИ – НАРОД МАВ НЕГАЙНО РОЗКАЯТИСЯ, ЩОБ ЗДОБУТИ НАЙБІЛЬШЕ БЛАГОСЛОВЕННЯ – ПІСЛЯ ЦЬОГО “ЧАСИ РЕСТИТУЦІЇ” – ВСІ ПРОРОКИ ГОВОРИЛИ ПРО ЦІ ЧАСИ – ЦЕРКОВНІ ЧИНИ ОБРАЖЕНІ, ЩО ЛЮДЯМ СКАЗАЛИ ПРАВДУ – УВ’ЯЗНЕННЯ ВІРНИХ ХРИСТОВИХ СЛУЖИТЕЛІВ

“Щоб часи відпочинку прийшли від обличчя Господнього і щоб послав заповідженого вам Ісуса Христа, що Його небо мусить прийняти аж до часу відновлення всього, про що провіщав Бог від віку устами всіх святих пророків Своїх” (вірші 19-21).
Отримуючи Святий Дух, апостоли в П’ятидесятницю отримали не дух страху, а дух відваги і здорового розуму. Відкупитель доручив їм проповідувати Євангельське Послання, яке мало зібрати з юдеїв та з кожного народу посвячений клас людей, щоб вони були духовно зачатими синами Бога, а потім – Нареченою, Дружиною Агнця та співспадкоємицею в Його Царстві.
Повні сміливості, св. Петро та св. Іван, провідні апостоли, пішли у Храм на молитву, але не тому, що далі вважали, що Храм є тим місцем, де слід приносити молитви до Бога, а знаючи, що це – добре місце зустріти людей. Мабуть, вони сподівалися, що там Господь зведе їх докупи з побожними юдеями і дасть нагоду свідчити радісну вістку. Така нагода скоро знайшлася. Вони побачили бідняка, жебрака, каліку. Цей чоловік мав віру і довіру до Бога. Звертаючись до нього, св. Петро сказав: “Подивися на нас!” Той глянув, сподіваючись отримати гроші, але св. Петро продовжив: “Срібла й золота в мене нема, але що я маю, даю тобі: У Ім’я Ісуса Христа Назарянина устань та й ходи!” (вірш 6). Від приголомшення, що він може отримати таке благословення, кривий чоловік у своїй вірі спробував підвестися, як наказав апостол. Коли він ще силкувався, св. Петро взяв його за руку, щоб допомогти засвідчити його віру і отримати благословення від Бога. Його ноги, його коліна, довгий час безсилі, зміцнилися, і він пішов з апостолами Храмом, тримаючись їх та вигукуючи на славу Богу і визнаючи Боже милосердя, яке сталося йому через цих чоловіків.

ЗНАМЕННА ПРОПОВІДЬ ПРО РЕСТИТУЦІЮ

Довкола умить скупчилися побожні юдеї. Тепер прийшла нагода для св. Петра сказати велику проповідь – свідоцтво про Господа. Його аж ніяк не сповнювала гордість і хвалькуватість, щоб казати: “Гляньте на нас, ми особливо привілейовані Богом. Ніхто з вас, книжників і фарисеїв, не міг зцілити цього чоловіка так як ми” і т.д. Св. Петро нічого такого не сказав. З покорою і смиренням він промовив: “Чому ви дивитесь на нас, немовби ми зробили щось від себе, або якась особлива святість в нас вчинила оце чудо? Ми лише Божі знаряддя, і це – прояв Божого милосердя через Ісуса. Це чудо зроблено в імені Ісуса – в імені Відкупителя, Котрий помер за гріхи світу”.
Далі св. Петро сказав слухачам, що народ поступив ганебно, розп’явши Спасителя. При цьому він запевнив їх в Божому милосерді, кажучи, що вони все ще можуть розкаятися і повернути собі прихильність Бога, але тільки відмовляючись від стосунків з тими, котрі вчинили цей поганий вчинок, і стаючи на боці Господа. Він коротко і стисло виклав Божественний План як причину, чому його слухачі повинні посвятитися Богу (вірші 13-26). Вони повинні розкаятися в своїх гріхах як особисто, так і в цілому як народ, і навернутися, тобто повернутися до Господа, щоб пізнати Його і слухатися, щоб бути послідовниками Ісуса, якого вони розп’яли. Наслідком цього буде покриття Господом їхніх гріхів, дозвіл бути прийнятими через Ісуса як Божі діти; остаточно це означатиме, що їхні гріхи будуть стерті повністю славною переміною в Першому Воскресінні – “сіється в неславу, у славі встає, сіється в немочі, у силі встає, сіється тіло звичайне, встає тіло духовне” (1 Кор. 15: 43, 44).
Після того, як будуть стерті їхні гріхи, і їм будуть дані нові тіла, вільні від гріха та всіх вад і недоліків, прийдуть славні Часи Реституції всіх речей, які Бог провістив через всіх святих пророків минулого. Це будуть Часи, тобто роки, відсвіження, а також реституції – тисяча років. В них виконаються всі Божі обітниці для Авраама, всіх пророків та Ізраїлю, а саме: в Месіанському славному Царстві земля повернеться до едемського стану; “місце ніг Своїх Я пошаную”, – каже Бог (Іс. 60: 13; 66: 1). Прокляття буде зняте, і замість цього прийде Господнє благословення.
Будь-який пророк, який не згадував ці роки реституції, не міг, як запевнює нас св. Петро, бути святим пророком, бо реституція є біблійним посланням від Буття до Об’явлення. Сам Учитель, Відкупитель світу, каже: “Ось нове все творю!” “І жодного прокляття більше не буде”. Остаточно не буде вже ані стогону, ані зідхання, ані вмирання. Все стане новим через Месіанське Царство, хоча для цього потрібна буде ціла тисяча років, щоб повністю здійснити всі ці славні речі.

ВЕЛИКИЙ ПОЗАОБРАЗНИЙ МОЙСЕЙ

Св. Петро згадав про те, як Мойсей звістив наперед покликання особливого Месіанського класу (5 М. 18: 17-19). Ісус є Головою цього класу, а всі, кого прийнято зараз до Божої сім’ї через зачаття Святим Духом, вважаються членами Тіла Христа, Церкви. Мойсей був образом цього великого Христа, тож він сказав до батьків: “Господь Бог вам [більшого] Пророка підійме від ваших братів [позаобразного Пророка], як мене” (вірш 22). Бог спочатку підняв Ісуса, каже апостол, а після П’ятидесятниці Він піднімає братів Ісуса – перш за все апостолів, а потім, протягом наступних вісімнадцяти сотень років, всіх, в кого святий характер, хто покликаний на основі Божого задуму бути членами Тіла Христа, названого по-іншому класом Нареченої. Повне підняття їх відбудеться тоді, коли завершиться воскресіння Церкви.
Коли цей великий Позаобразний Мойсей (Христос і Церква, Його Тіло) буде піднятий, прославлений, тоді прийде час благословити світ, відкриваючи очі розуміння і даючи усілякі тогочасні реституційні привілеї. Той, хто під час Тисячоліття послухається великого Пророка, зможе здобути велике благословення досконалості, фізичної, розумової та моральної реституції, здобути вічне життя. Але хто відкине цього великого Пророка, прославленого Месію, той буде знищений з-посеред людей – його спіткає доля свідомих злочинців. “Безбожних усіх Він понищить” (Пс. 145: 20).
Апостол пояснює, що Господнє благословення спочатку мало стати надбанням ізраїльтян, тілесних дітей Авраама. Воно дійсно зібрало “справжніх ізраїльтян”. Але в той час юдейський народ втратив милість Бога, і двері нагоди відкрилися поганам, котрі прийняли Господнє благословення – отримали згадану нагоду протягом вісімнадцяти століть. Як тільки визначене число Вибраних буде прославлене, теперішній вік та його мета завершаться. Тоді почнеться реституційна праця і Ізраїль по тілу знову займе провідне місце в Божественній милості, як пояснено в Римлян 11: 25-32.

R5838 (1916 р.)