ПРАЦЯ ІЛЛІ ПЕРЕД ВОЗНЕСІННЯМ
1 ЦАРІВ 20: 1-21
ПОРАЗКИ ЧЕРЕЗ П’ЯНСТВО – СИРІЙСЬКИЙ ЦАР ВЕДЕ ВІЙНУ З ІЗРАЇЛЕМ – СТОЛИЦЯ ІЗРАЇЛЮ В НЕБЕЗПЕЦІ – ЦАР БЕН-ГАДАД ПЕРЕКОНАНИЙ В ПЕРЕМОЗІ – ЗАВЧАСНЕ СВЯТКУВАННЯ ПЕРЕМОГИ СЕРЕД П’ЯНОЇ ОРГІЇ – НЕВЕЛИЧКЕ ВІЙСЬКО ІЗРАЇЛЬТЯН З БОЖЕСТВЕННОГО НАКАЗУ РОЗБИВАЄ СИРІЙЦІВ І ВЛАШТОВУЄ ЖАХЛИВУ РІЗНЮ – КОНТРАСТ СУЧАСНИХ ВІЙН – ЧОМУ БОГ ДОЗВОЛЯЄ ВІЙНИ, ЛИХА, ХВОРОБИ, БОЖЕВІЛЛЯ І Т.Д.? – КОЛИ ВІЙНИ ПРИПИНЯТЬСЯ? – ЧИ ПОВИННІ ХРИСТИЯНИ БРАТИ УЧАСТЬ У ВІЙНІ?

Наша лекція розповідає про напад сирійців на ізраїльтян, чия столиця, Самарія, опинилася в облозі, а самого царя охопив страх, що доведеться припинити опір. Сирійський князь хвалькувато признався, що? він з ними зробить, а потім наказав здатися. Цар Ахав розгубився і вирішив, що опір даремний, але Господнє послання відновило його відвагу і дало зрозуміти, як вести бій далі. Дотримуючись вказівки, ізраїльтяни здобули велику перемогу. До цього спричинився сам сирійський цар, Бен-Гадад, котрий в той час був п’яний, а з ним його вельможі. Це не дозволило їм розпорядитися справжньою силою свого великого війська і привело до великої поразки.
Всі війни минулого никнуть перед нинішньою великою сутичкою, яка набирає сили в Європі. Один з британських лордів, звертаючись нещодавно до робітників і заохочуючи їх до самовіддачі у виробництві військового спорядження, сказав, що в самій лише Бельгії британці видали на зброю більше грошей, ніж під час усієї Бурської війни. Швидкість, з якою стріляють сучасні гвинтівки, і бійня, яку вони при цьому влаштовують, просто страхітливі. Достовірні дані кажуть, що дванадцять мільйонів добірних вояків Європи вже або вбиті, або поранені, або потрапили в полон, і ми можемо слушно припустити, що війська, які сьогодні протистоять один одному, нараховують ще десять мільйонів.
Якщо взяти до уваги, що один вояк, озброєний скорострільною гвинтівкою, вартий стільки, скільки двадцять і навіть сто чоловік під час колишніх воєн, то це певною мірою дозволяє уявити собі, якою жахливою є нинішня війна. Святе Письмо, здається, говорить, що вона не принесе великої перемоги жодній з воюючих сторін і що остаточно всі народи, вплутані в неї, виснажаться украй – не тільки втратять більшість боєздатних сил, але й зубожіють фінансово і опиняться в скруті, де їхні цінні папери стануть безвартісними.

УРОКИ ВІЙНИ

Сумно визнати, але наша сучасна розхвалена цивілізація вважає таку війну єдиним шляхом до того, щоб великі народи світу прийшли до згоди в справах, які становлять взаємний інтерес щодо землі, яку Бог дав людським синам в спільний спадок. Якщо ми візьмемо до уваги, що воюючі народи називають себе християнськими, то від цього стає ще страшніше. Єдина втішна думка – що нещасні одурені народи не розуміють значення слова “християнин”, і переважна більшість з них ніколи не була християнами. Але справжніх християн, святих, напевно, можна зустріти в усіх арміях країн, де військова повинність є законом. Дослідники Біблії з різних армій час від часу діляться враженнями про своє становище і про намагання високо тримати Світло і звіщати Господні чесноти навіть у таких грізних умовах.
Насправді люди в світі починають пробуджуватися і усвідомлювати факт, що хвалені чотириста мільйонів християн є, як правило, такими ж далекими від Бога та християнських ідеалів, як мільярд двісті мільйонів язичників. Їхнє пробудження повинно допомогти їм збагнути, що мета справжньої Церкви та її місія – не навертати світ, а готуватися до того, щоб належати до класу Царства Месії, Нареченої, Дружини Агнця, співспадкоємиці Месії в Його Небесному Царстві. Якщо ця війна хоч в якійсь мірі навчить такої лекції, то вона не буде марною. Якщо святі Бога, пізнавши свій шлях більш досконало, виконуватимуть власне посвячення Господу і чинитимуть певним своє покликання та вибрання, щоб здобути місце в Царстві, вони отримають частку в Першому Воскресінні до духовних умов. Тоді, разом зі своїм Відкупителем, вони будуть благословляти світ людей на людському рівні, піднімаючи охочих та слухняних до людської досконалості.

ЧОМУ БОГ ДОЗВОЛЯЄ ВІЙНИ

Багато хто запитує: Чому Бог дозволяє війни і, навіть більше, чому Святе Письмо наводить на думку, що Бог спричиняє війни? На це відповімо, що для людини немає суттєвої різниці, чи її смерть наступить внаслідок поранення багнетом, мечем чи кулею, чи внаслідок туберкульозу, пневмонії, віспи або загального занепаду організму. Якщо для людини це не становить жодної різниці, то можемо сказати, що ще менше різниці це становить для Всемогутнього. Божим покаранням для нашого роду є покарання смертю – незалежно, як воно прийде. Це покарання діє вже шість тисяч років, і весь наш рід йде до гробу на основі вироку “вмираючи помреш”.
Отже, надія всіх є в Христі і, через Його смерть, у воскресінні мертвих, яке Він здійснить в Тисячолітті. Його вірна Церква, Його Наречена, котра матиме з Ним участь в Царстві, воскресне першою і перейде на рівень слави, честі та безсмертя. Решта світу вийде, як каже Біблія, “кожен у своєму порядку”. Люди вийдуть, щоб навчитися про Доброту Бога, Мудрість Бога, Силу Бога, Любов Бога і щоб порівняти це знання з тим, чого вони навчилися в попередньому житті під пануванням Гріха та Смерті. Поки що (з Божественної точки зору), всі люди, як стверджує Біблія, засинають в смерті, чекаючи пробудження Царством Месії, коли їм буде представлена велична нагода, про яку Він подбав для всіх, щоб вони могли втекти від гріха і остаточно від смерті.

“І ЖОДНОГО ПРОКЛЯТТЯ БІЛЬШЕ НЕ БУДЕ”

Божественна обітниця і задум полягає в тому, що під владою Месіанського Царства війни і всі інші лиха будуть припинені назавжди. Замість того, щоб людство йшло до гробу, буде встановлено протилежний порядок – воскресіння мертвих. Замість хвороб, недугів та безумства прийде зцілення, сила та реституція (Дії 3: 19-21). Кажучи про результат Його Тисячолітнього Царства, Ісус стверджує, що в той час буде забране прокляття і замість нього прийде Боже благословення, і остаточно вже не буде стогону, вмирання, плачу та болю. Всі ці благословення є зараз тільки у вигляді обітниці. Їх може розуміти і ними може радіти тільки Церква, залежно від віри в Бога і розуміння Його Слова.
Біблія каже нам, що після того, як духовне Царство Месії перейме справи світу, ніхто і ніщо не матиме права шкодити або нищити у всьому славному Божому Царстві. Це означає, що духовна поліція візьме людство під повний контроль. Кожний лихий намір буде покараний, як тільки він стане знаний і перед тим, як буде впроваджений в чин. Так само кожний добрий вчинок, добре слово і добра думка принесуть благословення реституції, здоров’я і силу – розумову, моральну, фізичну. За таких умов світ дуже швидко навчиться відрізняти добро від зла. Люди швидко дізнаються про зміну епохи і про те, що надалі кожна грішна думка, кожне слово та кожний вчинок обов’язково будуть покарані, тоді як кожна добра думка, добре слово і добрий вчинок отримають благословення. Біблія говорить про такий стан речей, кажучи: “Коли присуди твої сходять на землю, мешканці світу справедливості вчаться” (Іс. 11: 9; 26: 9, Хом.; 28: 17).

ХРИСТИЯНИ НА ВІЙНІ

Багатьом складно зрозуміти вчення Ісуса та апостолів відносно війни, коли вони порівнюють це вчення з Господніми наказами для юдеїв і Його благословенням для їхніх воєн. Цю річ можна зрозуміти тільки з однієї точки зору – біблійної. Перше запрошення для деградованих людей статися синами Бога, співспадкоємцями з Ісусом Христом, їхнім Господом, датується від часу Ісуса, і особливо відтоді, як Він помер за наші гріхи, встав з мертвих, піднявся на небо, щоб з’явитися перед Богом за нас і, як результат цього, злити на учнів, які чекали, Святий Дух Бога та силу, яка давала зачаття до нової природи. Відколи Адам згрішив, до того часу ніколи не було синів Бога. Мойсей був лише слугою, а Авраам – другом. Св. Іван запевняє нас, що свобода (привілей) статися синами Бога прийшла через нашого Господа Ісуса (в Його першому приході) до тих, котрі Його цілковито прийняли (Ів. 1: 12, 13).
Сини Бога, ще названі Тілом Христа, Нареченою Христа, не є зі світу. Вони вибрані і відділені від світу Божественним покликом і духовним зачаттям. До них Ісус говорив: “Ви не від світу, як і Я не від світу”; “Я вибрав вас [зі світу], і вас настановив, щоб ішли ви й приносили плід. Отець Мій прославиться в тому, якщо рясно зародите” (Ів. 17: 14; 15: 16, 8). Тепер же плоди Духа, каже апостол, є явні – покора, доброта, терпеливість, довготерпіння, братня доброзичливість, любов. Якщо ці речі будуть в нас і ряснітимуть в повній мірі, то вони зроблять нас нелінивими, ані безплідними в знанні нашого Господа Ісуса Христа, і нам буде дано щедрий вхід у вічне Царство нашого Господа і Спасителя Ісуса Христа, про яке ми молимося “Нехай прийде Царство Твоє” і в яке маємо ввійти через переміну у воскресінні, в своєму часі (Гал. 5: 22, 23; 2 Петр. 1: 5-11).

ПОМИЛКОВО ЗАСТОСОВАНІ ВІРШІ

Чи Бог дає Своєму класу духовно зачатих дітей якусь особливу настанову щодо війни? А може вони в цій справі підкорені існуючій владі? Відповідаємо, що весь Господній народ є воїнами Хреста, тому апостол застеріг, що зброя нашого воювання не є тілесною (2 Кор. 10: 4). Біблія не дає жодного уповноваження посвяченому Божому народу йти на війну, воювати, вбивати, відбирати в інших життя або майно. Нинішня велика війна тільки демонструє факт, що якщо її учасники в своїй більшості були колись християнами, то вони були лиш немовлятами в Христі і не розуміли вчень Господа.
Однак ми помітили, що в усіх воюючих країнах є особи, які, іменуючи себе служителями Христа, є агентами по набору рекрутів. Для переконування молодих людей використовуються усілякі аргументи всупереч вченню Господа. Ті самі служителі, котрі звикли висміювати турків, які в попередніх війнах обіцяли турецьким солдатам при смерті паспорт до небесного раю, тепер переконують всіх, на кого мають вплив, бути готовими йти в бій і віддавати своє життя. Німці одягають на своїх солдатів пояси з написом “З нами Бог”, а британські служителі цитують біблійні вірші, щоб заохотити молодих новобранців і при цьому увінчати полеглих ореолом слави.

R5759 (1915 р.)