ЦАРИЦЯ ШЕВИ ВІДВІДУЄ СОЛОМОНА

"Ліпша бо мудрість за перли" (Прип. 8: 11).

У відповідь на молитву царя Соломона Бог обіцяв йому мудрість і багатство. Це зробило його відомим на весь світ. За половину свого царювання цар Соломон звершив дивовижні речі для свого народу. Його слава сягнула кожного краю. Він був знаний як мудрий, миролюбний і багатий цар.

Правдоподібно, візит цариці Шеви до царя Соломона мав місце десь в середині його царювання – після двадцяти років виявляння його мудрості. Вона подолала близько 1 500 миль з досить великою свитою слуг, з верблюдами, цінними подарунками, золотом і арабськими парфумами. В нашій лекції ми звертаємось до слів самої цариці про ціль її приїзду і зустріч з Соломоном. З її слів видно, що усе набагато перевершило її сподівання і всі чутки про мудрість, багатство Соломона і процвітання його царства.

Дива Соломона
Господній Храм, а також матеріали, котрі його батько Давид приготував для нього заздалегідь, був одним з перших чудес царювання царя Соломона. Краса і цінність храму, як релігійної будівлі, були чудом світу. Також палац царя і коридор, тобто вихід з його дому до Храму, також були тогочасним дивом і дивом усіх часів – аж до чудес інженерного мистецтва та архітектури минулого століття, які визнані в Біблії як період Божого приготування до Царства Месії (Наум. 2: 3).

Інше диво інженерного мистецтва царя Соломона називалося Ставками Соломона, тобто системою водопостачання його столиці – Єрусалима. Ці ставки з'єднувалися закритими водогонами, вперше відомими в історії. На додаток, він збудував цитаделі, тобто фортеці, по всьому царству на захист від загарбників. Крім цього, він розширив межі свого царства до границь, пророчо встановлених Господом задовго до того (1 М. 15: 18). Це розширило його царство аж до узбережжя. Біля Йоппи (Яффа) в Соломона був порт для кораблів, який на даний час повністю відрізаний від моря, бо поступово його засипано землею, і зараз на ньому росте прекрасний апельсиновий сад.

Але йоо найбільшими портовими воротами було місто Тир, хоча це не місто не було у його власності. Соломон вів справи через царя Тира, і їхні кораблі разом перетинали Червоне, Середземне море і т.д., ведучи торгівлю зі всіма частинами світу і даючи добрі можливості для імпорту товарів, які не виробляли в Палестині. Цар Соломон став таким багатим, що про нього сказано: "В Єрусалимі дорогоцінні метали стали такими ж звичними, як камені".

Царський гість
Зайнятий цими справами і цілим серцем відданий Богу, Соломон зробив своє царювання (в час відвідин цариці Шеви) гідним здивування. Пізніше, задоволений благословеннями свого життя, він вже, мабуть, не був таким мудрим, був менше до серця Богові і менше дбав про свій народ. Важко, особливо бідним, усвідомити якими великими є спокуси багатих і небезпека навіть для мудрої людини стати нерозумною шляхом задоволення усіх бажань свого серця.

Між іншим, нам не слід забувати літературні надбання царя Соломона. Він написав три тисячі приповістей і тисячу пісень. Безперечно, Господь виконав все, що обіцяв йому.

Власне цього великого царя, Соломона, відвідала цариця Шеви з дарунками золота та пахощами, бажаючи впевнитися в його дивовижній мудрості і вченості. Вона сказала, що чутки, які досягли її, навіть наполовину не відображали дійсності, яку вона побачила і почула. В неї, мабуть, були запитання про Бога і майбутнє життя, і вона побачила в Соломонові щось більше, аніж просто людську мудрість, – вона побачила мудрість, яка є згори. Вона вигукнула: "Нехай буде благословенний Господь Бог твій, що вподобав тебе, щоб посадити тебе на Ізраїлів трон, через Господню любов до Ізраїлю навіки. І Він настановив тебе царем, щоб чинити право та справедливість. Щасливі люди твої, щасливі оці твої слуги, що завжди стоять перед обличчям твоїм, що слухають твою мудрість". "А цар Соломон дав цариці Шеви на жадання її все, чого вона бажала, окрім того, що дав їй царський дарунок. І обернулася вона, та й пішла до свого краю, вона та слуги її".

"Більший, ніж Соломон"
Ісус згадав цю історію, і дивувався, що не було нікого, хто б оцінив Його і дивовижні лекції, які Він давав про царство Бога (Мт. 12: 42). Для людей подорожувати далеку відстань, щоб лишень довідатися про Божу мудрість (таку, як мав Соломон), можна мотивувати тільки одним: щоб поспілкуватись з кимось ще мудрішим, треба з ним зустрітись.І коли б було відомо, що той мудріший є спадкоємцем світу і шукає наречену для співспадкоємства, то скільки поспішило б до нього і прийняло цю щедру пропозицію!

Саме таким є стан речей. Божий Син, згідно з Божественним планом, вибирає клас нареченої. Щоб бути членом цього класу, ми мусимо чути Божу мудрість, зосереджену в Ісусі, Який є Отцівським знаряддям і представником у всій праці творення – минулій, теперішній і майбутній. На додаток, ми маємо бути настільки вражені цим, що залишимо все, щоб піти і переконатись. Приходячи до Ісуса, ми напевно будемо прийняті – не тільки щоб просити про певні благословення (як це робила цариця), але щоб Цар уклав з нами весільну угоду.

Оскільки не всі є притягнені Господом, то це дає нам шанс, бо Писання говорить, що наречена Агнця є передбачена Богом. Перша можливість бути в цій вибраній громаді була запропонована природному насінню Авраама. Якби вони прийняли цей привілей, то Церква була б довершена ще за днів Ісуса. Але, як каже нам Біблія, юдеї не пізнали часу своїх відвідин, не оцінили Того, Хто був з ними, – Більшого від Соломона (Лк. 19: 44). Вони не цікавилися ані царством, ані умовами членства. Вони розп'яли Князя Життя, хоч і несвідомо.

Однак, невелика частина того народу, справжні ізраїльтяни, прийняла Ісуса, віддавши себе Йому – підкоривши свою волю. Весь народ був тимчасово відкинений, і двері високого поклику до членства з Христом були відкриті поганам. Неготовність поган прийняти послання Бога позначається фактом, що потрібно було аж вісімнадцять століть для укомплектування вибраного числа, якихось 144 000, – "людей побожних, від усякого народу під небом".